Постанова
іменем України
15 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 640/17443/18
провадження № 51-1075км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ємця О.П.,
суддів Щепоткіної В.В., Остапука В.І.
за участю:
секретаря судового засідання Глушкової О.О.,
прокурора Руденко О.П.,
захисника Корнієнка О.І.,
засудженої ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у провадженні в суді першої інстанції, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018221080000099, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с. Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області, жительки АДРЕСА_1 ),
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Київського районного суду м. Харкова від 21 січня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років із конфіскацією належного їй майна.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили та зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 1 серпня 2018 року по 21 січня 2019 року.
Прийнято рішення щодо долі речових доказів та розподілу процесуальних витрат.
Харківський апеляційний суд ухвалою від 28 листопада 2019 року вирок місцевого суду змінив. Визнав обставинами, що пом`якшують покарання засудженої хворобливий стан її здоров`я, наявність на її утриманні малолітньої дитини, яка хворіє та постановив вважати ОСОБА_1 засудженою за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнив від відбування цього покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти тому ж органу про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без відповідного з ним погодження. Крім того, суд апеляційної інстанції звільнив ОСОБА_1 з-під варти. В решті вирок залишив без змін.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватою і засуджено за те, що вона 2 липня 2018 року приблизно о 16:45, перебуваючи поблизу будинку № 11 по просп. Жуковського у м. Харкові, діючі умисно, збула ОСОБА_2 за 200 грн особливо небезпечну психотропну речовину "PVP" масою 0,1336 г.
Надалі 1 серпня 2018 року приблизно о 14:00 ОСОБА_1 перебуваючи поблизу будинку №44 г по вул. Астрономічній в м. Харкові, діючи умисно, повторно, збула ОСОБА_2 за 200 грн особливо небезпечну психотропну речовину "PVP" масою 0,0401 г.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції у зв`язку із застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, який не підлягав застосуванню, а саме ст. 75 КК України, що призвело до призначення засудженій покарання, яке є явно несправедливим через м`якість. Вважає, що апеляційний суд, звільняючи ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, всупереч вимогам ст. 65 КК України не врахував ступеня тяжкості злочину, обставин його вчинення, а також даних про особу засудженої, що потягло за собою невиправдану м`якість заходу примусу. При цьому, на думку прокурора, суд апеляційної інстанції не дотримався вимог ст. 419 КПК України та не навів мотивів прийнятого рішення.
Позиції інших учасників судового провадження
У письмових запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник Корнієнко О.І. просив залишити ухвалу апеляційного суду без зміни як законну, а касаційну скаргу - без задоволення як необґрунтовану.
Під час касаційного розгляду засуджена ОСОБА_1 та захисник Корнієнко О.І. підтримали таку ж позицію.
Прокурор Руденко О.П. просила задовольнити касаційну скаргу на викладених у ній підставах.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який її засуджено, та кваліфікація вчиненого за ч. 2 ст. 307 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до касаційної скарги, прокурор порушує питання про недотримання апеляційним судом визначених законом вимог, які стосуються призначення покарання і пов`язані із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).
Так, відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.