Постанова
іменем України
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 674/1092/18
провадження № 51-151км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Єремейчука С. В.,
суддів Бородія В. М., Вус С. М.,
за участю:
секретаря судового засідання Мішиної О. О.,
прокурора Матюшевої О. В.,
засудженої ОСОБА_1 ( у режимі відеоконференції),
захисника Пасічника С. П. ( у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 на вирок Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2019 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року в кримінальному провадженні № 12018240140000293 щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1,раніше не судимої,
засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ярмолинецького районного суду Хмельницької областівід 16 квітня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватою і засуджено за ч. 1 ст. 125 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн.
Стягнуто із засудженої ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 1000 грн у рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Вирішено питання щодо речових доказів.
ОСОБА_1 засуджено за те, що вона 04 червня 2018 року близько 12:00 на земельній ділянці, прилеглій до господарства АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2, на ґрунті тривалих неприязних відносин, умисно завдала потерпілій ОСОБА_2 чотирьох ударів металевою зубчастою частиною граблів, які тримала в руках, у ділянки правої та лівої рук, спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді забійної рани у ділянці 3-го п`ясно-фалангового суглоба правої кисті на тильній поверхні, забійної рани в ділянці 2-го п`ясно-фалангового суглоба лівої кисті на тильній поверхні, двох саден на тильній поверхні лівої кисті в ділянці зап`ястя, синця в ділянці 3-го пальця правої кисті на рівні проксимальної фаланги та 1-го міжфалангового суглоба на боковій поверхні з боку 3-го міжпальцевого проміжку, синця в ділянці лівого промене-зап`ястного суглоба на тильній поверхні, які за ступенем тяжкості є легкими тілесними ушкодженнями.
Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 17 жовтня 2019 року вирок місцевого суду залишив без зміни, а апеляційні скарги ОСОБА_1 та її захисника Алексєєвої М. А.- без задоволення.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
За змістом касаційної скарги засуджена ОСОБА_1, покликаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувані судові рішення та закрити кримінальне провадження щодо неї.
Свої вимоги засуджена мотивує тим, що у матеріалах провадження немає належних доказів її винуватості в інкримінованому злочині, а висновки суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, ґрунтуються на припущеннях і недопустимих доказах. Стверджує, що кримінальне провадження щодо неї розпочато з грубим порушенням ст. 477 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки заяву потерпілої про спричинення їй тілесних ушкоджень подано до правоохоронних органів 08 червня 2018 року, хоча кримінальне правопорушення зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 04 червня 2018 року. Тому, на думку ОСОБА_1, докази, отримані до реєстрації заяви ОСОБА_2, є недопустимими. Вважає, що апеляційний суд порушив правила територіальної підсудності під час направлення кримінального провадження щодо неї, а також не перевірив, кому саме належить спірна земельна ділянка, на якій виникла сварка, чим допустив неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Крім того, зазначає, що апеляційний суд безпідставно не задовольнив клопотання про повторне дослідження доказів, зокрема відмовив у повторному допиті свідків, та не надав переконливих відповідей на доводи, викладені в апеляційних скаргах, узвʼязку із цим вважає, що ухвала цього суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційну скаргу заперечень від учасників судового провадження не надходило.
У судовому засіданні засуджена ОСОБА_1 та її захисник Пасічник С. П. просили задовольнити касаційну скаргу, прокурор Матюшева О. В. заперечила проти її задоволення.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Зі змісту касаційної скарги засудженої ОСОБА_1 вбачається, що остання не погоджується з наданою судами оцінкою доказам та заперечує правильність установлених фактичних обставин кримінального провадження.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції, виходячи зі ст. 438 КПК, є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих інстанцій. Аргументи сторони захисту щодо допущення судами істотних порушень вимог кримінального процесуального закону зводяться до оспорювання встановлених за результатами судового розгляду фактів з викладенням власної версії подій і стосуються по суті невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження,неповноти судового розгляду, що, виходячи з вимог ст. 438 КПК, не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
За статтею 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 94 КПК суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.
Наведених вище вимог закону суд дотримався.
Суд першої інстанції, ретельно перевіривши зібрані під час досудового розслідування та надані прокурором докази, на підставі яких ОСОБА_1 було висунутеобвинувачення, навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них та їх сукупності у взаємозв`язку. При цьому констатував, що за встановлених фактичних обставин надані стороною обвинувачення докази доводять наявність у діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК, тобто умисне легке тілесне ушкодження. З позицією місцевого суду погодився і апеляційний суд.
Зокрема, такого висновку місцевий суд дійшов на підставі аналізу досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: показань самої засудженої ОСОБА_1 , яка, хоча і заперечила факт заподіяння потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, однак підтвердила, що вони з потерпілою перебувають у неприязних відносинах з 2010 року та між ними існує земельний спір з приводу меж їхніх земельних ділянок, через що часто виникали словесні суперечки; показань потерпілої ОСОБА_2 про побиття її засудженою граблями через виниклу словесну суперечку під час якої потерпіла, щоб захиститися, виставляла перед собою руки, а ОСОБА_1 завдавала металевою частиною граблів удари по рукам; показань свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які надали суду аналогічні показання, що, перебуваючи на території домогосподарства потерпілої, вони прибігли на крики ОСОБА_2 (руки якої були в крові), яка їм повідомила, що її побила граблями ОСОБА_1 .
Крім того, наявність у діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК, підтверджується висновком експерта від 08 червня 2018 року № 58 (та показаннями судово-медичного експерта ОСОБА_6 ), відповідно до якого у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани в ділянці 3-го п`ясно-фалангового суглоба правої кисті на тильній поверхні розміром 1,5х0,3-0,4 см, забійної рани в ділянці 2-го п`ясно-фалангового суглоба лівої кисті на тильній поверхні розміром 1,5х0,2-0,4 см, двох саден на тильній поверхні лівої кисті в ділянці зап`ястя розмірами 0,5х0,3 см, 1х0,7 см, синця в ділянці 3-го пальця правої кисті на рівні проксимальної фаланги та 1-го міжфалангового суглоба на боковій поверхні з боку 3-го міжпальцевого проміжку розміром 1х1 см, синця в ділянці лівого променево-зап`ястного суглоба на тильній поверхні розміром 3х2,5 см, які могли утворитися від не менше шести травмуючих дій тупих твердих предметів із обмеженою контактуючою поверхнею або під час співудару даними ділянками з тупими твердими предметами, у термін та за обставин, на які вказує підекспертна, і в сукупності за своїм характером належать до легких тілесних ушкоджень. (т. 1, а. п. 14, 15).