Постанова
Іменем України
15 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 750/808/18
провадження № 51-1174км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В. та Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Єременка М.В.,
засудженої ОСОБА_1,
захисника Дворніченка М.М.,
потерпілих ОСОБА_2,
ОСОБА_3
представника
потерпілих Селюха А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, котрий брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року та касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_3 на вирок Деснянського районного суду м.Чернігова від 7 березня 2019 року і ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017270010001739, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с. Киріївка Сосницького району Чернігівської області, зареєстрованої у АДРЕСА_1 ), жительки АДРЕСА_2, раніше судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 186Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 7 березня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за статтею 356 КК та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
На підставі частини 4 статті 70 КК за сукупністю злочинів шляхом повного складання покарань за даним вироком та за вироком Славутицького міського суду Київської області від 23 травня 2018 року ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн.
Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді тримання під вартою скасовано та звільнено її з-під варти у залі суду.
Ухвалено стягнути із засудженої на користь держави процесуальні витрати.
Цивільні позови ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.
Майно, визнане речовими доказами, вирішено повернути законним володільцям, арешти, накладені ухвалами Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 березня 2017 року та від 23 серпня 2017 року, скасовано.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винною і засуджено за те, що вона 03 березня 2017 року близько 14:00, маючи намір реалізувати своє законне, на її думку, право на власність, яку вона вважала спільною власністю подружжя, прибула разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до квартири АДРЕСА_3 . Біля вхідних дверей вказаної квартири ОСОБА_5 , яка не є співучасником злочину та не була обізнана про злочинний умисел ОСОБА_1 на заволодіння чужим майном, представившись працівником газової служби, спонукала потерпілу ОСОБА_2 до відкриття вхідних дверей, щоб у такий спосіб незаконно проникнути до приміщення вказаної квартири.
ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні вказаної квартири з 14:00 до 14:30, у присутності потерпілої ОСОБА_2, яка усвідомлювала явно злочинний характер дій ОСОБА_1, за допомогою ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які не є співучасниками злочину та не усвідомлювали злочинного характеру дій ОСОБА_1, протиправно заволоділа майном, вважаючи, що має на нього право. Так, ОСОБА_1 було винесено за межі вказаної квартири: мобільний телефон марки "Iphone 5" вартістю 2089,39 грн з карткою мобільного оператора "МТС" вартістю 25 грн, жіночу замшеву сумочку бузкового кольору вартістю 400 грн з грошовими коштами в розмірі 2000 грн, жіночу туалетну воду марки "Miss Васі" об`ємом 50 мл вартістю 363 грн, собаку породи йоркширський тер`єр вартістю 3500 грн, металевий сейф з кодовим замком "EURO LINE" вартістю 30 000 грн з грошовими коштами на суму 5000 грн, 2000 доларів США, електрочайник марки "Philips HD 4670" вартістю 1325,15 грн, кавомашину марки "Delonghi" модель EC AM 23.120 вартістю 10 651,50 грн, радіоняню марки "ТОРСОМ KS-4240" вартістю 1757,40 грн, пляшку віскі марки "Red Label" ємкістю 4,5 л вартістю 3229 грн., роутер марки "TP Link TL WR841N" вартістю 449,10 грн, роутер марки "TP Link TL WR841N" вартістю 450 гр., ноутбук марки "Lenovo Idea Pad 310-15 ІАР (80TT001SRA) 8300" вартістю 6969,15 грн, телевізор марки "Samsung UE65F8000" діагоналлю 65 дюймів серії 8 Smart TV3D Full LED вартістю 62 206 грн, телевізор марки "Dex" LT 22E1F s/n LT - 22Е109040149 вартістю 3200 грн, дорожню сумку чорного кольору вартістю 450 грн, дорожню сумку чорного кольору вартістю 790 грн, а всього майна на загальну суму 233 277,95 грн.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції належним чином не вмотивував свого рішення та не надав відповідей на доводи прокурора про неправильну кваліфікацію дій винної судом першої інстанції.
Вважає, що судом апеляційної інстанції не перевірено його доводів щодо наявності у квартирі речей, які належали безпосередньо потерпілому ОСОБА_4, на що вказував свідок ОСОБА_7 в суді першої інстанції. Також прокурор зазначає, що не перевірено судами, що у квартирі знаходились речі, які безпосередньо належать потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а тому не можуть перебувати у спільній власності подружжя.
Також не враховано судом, на думку прокурора, того факту, що ОСОБА_1 відкрито заволоділа домашньою твариною, право власності на яку в судовому засіданні підтвердила потерпіла ОСОБА_2, а також мобільним телефоном та іншими речами, які належать останній.
Крім того, прокурор зазначає, що при формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним існують суперечності, оскільки судом доведено незаконне проникнення ОСОБА_1 до житла ОСОБА_4 з метою відкритого викрадення майна, однак дії засудженої кваліфіковано, як самоправство, що є взаємовиключними поняттями. Між тим, прокурор зазначає, що всупереч вимогам кримінального процесуального закону, судом належним чином не вирішено питання з речовими доказами, що також залишилось поза увагою апеляційного суду.
Також, обґрунтовуючи істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, прокурор посилається на незаконний склад суду, оскільки суддя Шахова О.Г., яка брала участь у цьому кримінальному провадженні під час досудового розслідування при оскарженні ухвали Деснянського районного суду від 7 грудня 2017 року стосовно ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу у виді застави на тримання під вартою, також брала участь під час розгляду кримінального провадження по суті за апеляційними скаргами на вирок місцевого суду.
Водночас прокурор вважає, що його апеляційну скаргу було відхилено без належної мотивації та дослідження доводів сторони обвинувачення щодо необхідності застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання, при цьому апеляційним судом передчасно зроблено висновок про кваліфікацію дій засудженої судом першої інстанції за статтею 356 КК.
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_3 вважає постановлені судові рішення незаконними, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, при цьому посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винної.
Вважає перекваліфікацію дій ОСОБА_1 неправильною, оскільки шлюб між ним та ОСОБА_1 було розірвано ще у 2016 році, а тому в останньої не було законних підстав на заволодіння майном. Повністю підтримує окрему думку судді апеляційного суду Баглая І.П. та вважає, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за частиною 5 статті 186 КК.
Також потерпілий указує на те, що неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність призвело до невідповідності призначеного покарання, оскільки засудженій мало бути призначене покарання за частиною 5 статті 186 КК.
Стосовно істотних порушень вимог кримінального процесуального закону потерпілий посилається на незаконний склад суду, оскільки суддя Шахова О.Г. не мала права повторно брати участь у розгляді вказаного кримінального провадження на підставі частини 1 статті 76 КПК.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора та просив частково задовольнити касаційну скаргу потерпілого, доводи потерпілого, потерпілої та їх представника, які підтримали свою касаційну скаргу та скаргу прокурора, думку засудженої та її захисника, які заперечували проти задоволення касаційних скарг, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а касаційна скарга потерпілого - частковому задоволенню.
Мотиви Суду
Відповідно до обвинувального акта органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувалась у тому, що вона 3 березня 2017 року близько 14:00, маючи злочинний умисел на заволодіння значної кількості чужого майна, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 (які не були обізнані про злочинний умисел ОСОБА_1 ) прибули до квартири АДРЕСА_3 та під приводом працівників газової служби проникли до квартири, звідки у присутності потерпілої ОСОБА_2 , яка усвідомлювала злочинний характер дій ОСОБА_1, винесли речі, що належать ОСОБА_4 на загальну суму 1 609 271 грн, ОСОБА_3 на загальну суму 1240 грн та ОСОБА_2 на загальну суму 8377,39 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачувалась у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 186 КК.
Потерпілий у своїй касаційній скарзі вказує про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, оскільки суд неправильно перекваліфікував дії винної, що потягло невідповідність призначеного покарання.
У касаційних скаргах як прокурор, так і потерпілий не погоджуються з кваліфікацією дій винної, вказуючи на незаконність ухвали апеляційного суду, зазначають, що суд при постановленні оскаржуваного рішення допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону через незаконний склад суду, не навів переконливих мотивів щодо перекваліфікації дій ОСОБА_1 та вважають, що стороною обвинувачення доведено наявність у діях останньої складу злочину, передбаченого частиною 5 статті 186 КК.
Ці доводи прокурора та потерпілого колегія суддів вважає слушними, з огляду на таке.
Так, під час розгляду кримінального провадження місцевим судом було допитано засуджену, потерпілих та свідків, досліджено письмові докази, а саме протокол прийняття заяви від потерпілих, датований 3 березня 2017 року, протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 6 березня 2017 року, протокол огляду місця події від 7 березня 2017 року, протокол огляду місця події від 21 березня 2017 року, протокол обшуку від 23 березня 2017 року, протокол пред`явлення речей для впізнання від 25 березня 2018 року.
При цьому суд, установивши фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з грабежу на самоправство. На обґрунтування цього вказав, що грабіж передбачає тільки прямий умисел, коли особа усвідомлює, що посягає на чужу власність та відкрито вилучає чуже майно, на яке вона не має жодного права, тоді як з показань винної видно, що ОСОБА_1, не заперечуючи кількісного переліку майна та його вартості, стверджувала, що майно належить їм з ОСОБА_3 на праві спільної власності, а тому вважала, що забирає майно, набуте ними під час шлюбу.