Постанова
іменем України
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 671/1745/18
провадження № 51-2018км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Єремейчука С. В.,
суддів Бородія В. М., Вус С. М.,
за участю:
секретаря судового засідання Мішиної О. О.,
прокурора Матюшевої О. В.,
захисника Німого С. О. ( у режимі відеконференції),
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 червня 2019 року та вирок Хмельницького апеляційного суду від 16 березня 2020 року в кримінальному провадженні № 12018240110000275 щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Тячева Закарпатської області, жителя
АДРЕСА_1 , раніше судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 червня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ч. 2ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
За вироком місцевого суду ОСОБА_1 03 липня 2018 року близько 23:00, перебуваючи в будинку на АДРЕСА_2, після спільного вживання алкоголю, скориставшись станом сп`яніння ОСОБА_2, повторно, умисно, таємно викрав із зовнішньої кишені його куртки ключ до міні-трактора "Скаут Т18" із номером рами НОМЕР_1, що на реєстрації не перебуває, власником якого є ОСОБА_2 . ПотімОСОБА_1 вийшов із будинку, сів за кермо вказаного міні-трактора, що був на подвір`ї господарства за вказаною вище адресою, і за допомогою викраденого ключа завів двигун та поїхав у напрямку смт Чорний Острів Хмельницького району Хмельницької області. 05 липня 2018 року ОСОБА_1 продав викрадений міні-трактор "Скаут Т18" жительці с. Мар`янівка Хмельницького району Хмельницької області.
Хмельницький апеляційний суд вироком від 16 березня 2020 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишив без задоволення, а апеляційну скаргу прокурора задовольнив, вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасував та ухвалив новий вирок, яким ОСОБА_1 призначив покарання за ч. 2 ст. 289 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла. На підставі ст. 71 КК з урахуванням покарання за цим вироком та вироком Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 29 червня 2016 року остаточно призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла. У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
За змістом касаційної скарги засуджений, не погоджуючись із судовими рішеннями, ухваленими щодо нього, через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність таневідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого внаслідок суворості, просить їх змінити, перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 289 на ч. 1 ст. 192 КК та призначити йому покарання у виді арешту на строк 4 місяці. Вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 192 КК, тобто як заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства, оскільки він узяв трактор з дозволу потерпілого. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції та апеляційний суд під час призначення покарання не врахували того, що трактор був повернутий потерпілому, а тому значних наслідків через вчинення злочину не настало. При цьому вказує на необґрунтоване застосування ст. 71 КК.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників процесу заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 та захисник Німий С. О. підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити, прокурор Матюшева О. В. вважала касаційну скаргу необґрунтованою, просила залишити її без задоволення, а судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок.
Перевіряючи доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність;невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особізасудженого.
За результатом перевірки оскаржуваних судових рішень не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено.
Суд першої інстанції, ретельно перевіривши зібрані під час досудового розслідування та надані прокурором докази, на підставі яких ОСОБА_1 було пред`явлено обвинувачення, навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них та їх сукупності у взаємозв`язку.
Так, обґрунтовуючи винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд покликався: на показання самого засудженого, котрийвизнав частково свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК, проте не заперечував факту продажу трактора без відома та дозволу ОСОБА_2 ; показання потерпілого про те, що дозволу на користування міні-трактором засудженому не давав; показання свідків ОСОБА_3, який вказав, що потерпілий ключів від міні-трактора ОСОБА_1 не давав і ОСОБА_4, яка пояснила, що купила в ОСОБА_1 міні-трактор за 500 дол. США; фактичні дані, що містяться у протоколі огляду місця події від 06 липня 2018 року, відповідно до якого у дворі господарства ОСОБА_4 було виявлено міні-трактор "Скаут Т18" та ключі запалювання до нього; дані талону від 02 квітня 2018 року на трактор "Скаут Т18", згідно з яким ОСОБА_2 є власником трактора; дані товарного чека від 02 квітня 2018 року про придбання міні-трактора; інші докази, зміст яких наведено у вироку та які узгоджуються між собою, доповнюють один одного щодо обставин вчиненого ОСОБА_1 злочину та в сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні, визнаному доведеним судом.
Ретельно дослідивши й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні фактичні дані, давши їм оцінку з точки зору належності, допустимості і достовірності, місцевий суд обґрунтовано вирішив, що вони в сукупності та взаємозв`язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_1 .
При цьому суд першої інстанції дотримався вимог ст. 22, ч. 1 ст. 337 КПК щодо змагальності сторін, рівності прав на збирання та подання доказів і судового розгляду в межах висунутого обвинувачення.
На думку колегії суддів, висновки суду першої інстанції щодо оцінки доказів винуватості ОСОБА_1 саме у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК, належним чином обґрунтовані та вмотивовані.
Твердження засудженого про те, що його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 192 КК, а не за ч. 2 ст. 289 КК з огляду на те, що він взяв міні-трактор з дозволу власника, спростовуються встановленими фактичними обставинами, що підтверджені доказами, яким місцевий суд у порядку ст. 94 КПК дав оцінку з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності цих доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку і ухвалив обґрунтоване рішення про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.