Постанова
іменем України
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 463/3239/19
провадження № 51-2529км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Єремейчука С. В.,
суддів Бородія В. М., Вус С. М.,
з участю
секретаря судового засідання Мішиної О. О.,
прокурора Матюшевої О. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - адвоката Стеця Ростислава Ярославовича на ухвалу Львівського апеляційного суду від 23 березня 2020 року про повернення його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 12 лютого 2020 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ухвалою від 12 лютого 2020 року задовольнив клопотання заступника начальника Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань та наклав арешт на майно, вилучене під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням слідчого судді, адвокат Стець Р. Я. 21 лютого 2020 року подав апеляційну скаргу.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 23 березня 2020 року відмовив адвокату Стецю Р. Я. в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 12 лютого 2020 року та повернув його апеляційну скаргу.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник Стець Р. Я., не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати його і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник зазначає, що апеляційний суд повернув йому апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді безпідставно, оскільки 12 лютого 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, а її повний текст - 17 лютого 2020 року, текст ухвали було отримано 18 лютого 2020 року. Вказує, що відсутність повного тексту судового рішення тягне за собою необізнаність учасника процесу про обставини та мотиви, з яких суд виходив під час постановлення ухвали, що унеможливлює подачу апеляційної скарги, і такі обставини вважає поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор Матюшева О. В. підтримала касаційну скаргу частково, просила скасувати ухвалу та призначити новий розгляду у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи, викладені в касаційній скарзі представника, щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які полягали в тому, що апеляційний суд безпідставно відмовив йому в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, є обґрунтованими з огляду на таке.
Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 24 КПК кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод, законних інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У статті 392 КПК наведено перелік судових рішень, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, до яких належать і ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом. Порядок перевірки цих ухвалв апеляційному порядку визначено у ст. 422 КПК.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 395 КПК визначено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення, при цьому згідно з абз. 2 ч. 3 вказаної статті, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
За пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Згідно зі ст. 117 КПК пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судового рішення, пов`язані дійсно з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнювали можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.