Постанова
Іменем України
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа №709/1465/19
провадження №61-5363св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, моральної шкоди, зобов`язання внесення записів до трудової книжки, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08 листопада
2019 року у складі судді Чубая В. В. та постанову Черкаського апеляційного суду від 18 лютого 2020 рокуу складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Надія",
представник відповідача - Данилевський Микола Олександрович,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (далі - СТОВ "Надія") з позовом, у якому просила:
поновити її на роботі, скасувавши наказ про її звільнення від 03 липня
2019 року № 55-к;
стягнути зі СТОВ "Надія" невиплачену заробітну плату за період з 18 жовтня 2018 року по 02 липня 2019 року у розмірі 37 258,30 грн, середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 05 вересня 2018 року по 17 жовтня 2018 року та з 03 липня по 02 серпня 2019 року у розмірі 10 414,48 грн, моральну шкоду у розмірі 23 800 грн;
зобов`язати відповідача внести записи до її трудової книжки про звільнення з роботи 16 квітня 2018 року згідно з наказом № 7 за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, про поновлення на посаді за рішенням суду від 17 жовтня 2018 року, про звільнення з посади 03 липня 2019 року згідно наказу № 55-к за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
2. Позовна заява мотивована тим, що 02 травня 2003 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу в СТОВ "Надія"на посаду головного економіста. 16 квітня 2018 року позивач звільнена із роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
3. Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області
від 17 жовтня 2018 року, залишеним без змін рішенням апеляційного суду Черкаської області від 18 грудня 2018 року, ОСОБА_1 було поновлено на посаді головного економіста.
4. 15 червня 2019 року, засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 отримала наказ директора СТОВ "Надія" від 10 червня 2019 року про поновлення її на роботі з 14 червня 2019 року.
5. 18 червня 2019 року, після вихідних, ОСОБА_1 вийшла на роботу, проте на її робочому місці перебувала новий працівник, яка була прийнята на роботу у травні 2019 року.
6. Позивач указувала, що після поновлення на роботі її фактично не допустили до виконання посадових обов`язків і в подальшому 03 липня
2019 року незаконно звільнили за прогул, який начебто мав місце 02 липня 2019 року, хоча вона протягом робочого дня перебувала на роботі. При цьому жодних актів, на які посилається відповідач у наказі про звільнення, не складалося, пояснення у позивача щодо відсутності на робочому місці не відбиралися.
7. Посилаючись на викладені обставини, позивач просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
8. Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області
від 08 листопада 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто зі
СТОВ "Надія" на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період
з 18 жовтня 2018 року по 02 липня 2019 року у розмірі 11 594 грн з відрахуванням всіх належних зборів, податків та обов`язкових платежів; середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 вересня
2018 року по 17 жовтня 2018 року у розмірі 4 263,60 грн з відрахуванням всіх належних зборів, податків та обов`язкових платежів; середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 03 липня 2019 року по 02 серпня
2019 року у розмірі 3 268,76 грн з відрахуванням всіх належних зборів, податків та обов`язкових платежів; моральну шкоду в розмірі 3 000 грн, а також зобов`язано СТОВ "Надія" внести до трудової книжки ОСОБА_1 записи про звільнення з роботи 16 квітня 2018 року згідно з наказом № 7 за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України; про поновлення на роботі згідно з рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області
від 17 жовтня 2018 року у справі № 709/1315/18; про звільнення з роботи
03 липня 2019 року згідно з наказом № 55-к за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
9. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачу не у повному обсязі нараховано та виплачено заробітну плату за період з 18 жовтня
2018 року по 02 липня 2019 року із розрахунку чотирьохгодинного робочого дня, оскільки відсутні докази про переведення ОСОБА_1 на чотирьохгодинний робочий день. Для розрахунку невиплаченої позивачці заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 05 вересня 2018 року по 18 жовтня 2018 року, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03 липня 2019 року
по 02 серпня 2019 року суд першої інстанції використав середньоденну заробітну плату, визначену рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2018 року у розмірі 142,12 грн.
10. Місцевий суд також дійшов висновку, що звільнення позивача 03 липня 2019 року за прогул 02 липня 2019 року проведено з дотриманням вимог чинного законодавства про працю.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
11. Постановою Черкаського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08 листопада 2019 року скасовано в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 03 липня 2019 року по 02 серпня 2019 року та ухвалено в цій частині нове рішення. Стягнуто з СТОВ "Надія" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03 липня 2019 року по 02 серпня 2019 року в розмірі 6 723,07 грн з відрахуванням в подальшому всіх належних зборів, податків і обов`язкових платежів. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
12. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що при визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні судом першої інстанції помилкового взято до уваги розмір середньоденної заробітної плати, встановленого рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2018 року у справі № 709/1315/18 в сумі 142,12 грн. Вказаний розмір визначено із заробітної плати, яка була нарахована позивачці у лютому-березні 2018 року, однак для розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача з 03 липня 2019 року слід виходити із розміру заробітної плати ОСОБА_1 за червень 2019 року (у зв`язку із поновленням позивачки на роботі з 14 червня 2019 року), оскільки останній в липні 2019 року заробітна плата не нараховувалась (інформація викладена в довідці № 65 від 18 вересня 2019 року. Такий порядок нарахувань відповідає положенням Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок), відповідно до якого у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передували події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
13. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування наказу про звільнення позивача з роботи та поновлення її на роботі, оскільки відповідачем дотримано порядок звільнення з роботи працівника за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, визначений відповідними положеннями статей 147 - 149 КЗпП України. Позивачем ОСОБА_1 не надано жодних доказів на спростування наданих відповідачем доказів про відсутність її на робочому місці 02 липня 2019 року та про відмову від надання пояснень про причини відсутності на роботі.
14. Позовні вимоги щодо зобов`язання СТОВ "Надія" внести до трудової книжки ОСОБА_1 записи про звільнення з роботи 16 квітня 2018 року їзгідно з наказом № 7 за пунктом 3 частини першою статті 40 КЗпП України; про поновлення на роботі згідно з рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2018 року у справі № 709/1315/18; про звільнення з роботи 03 липня 2019 року згідно з наказом № 55-к за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суд апеляційної інстанції вважав обґрунтованими, тому рішення суду першої інстанції в цій частині про задоволення позовних вимог підлягає залишенню без змін.
15. Апеляційний суд також погодився з визначеним судом першої інстанції розміром моральної шкоди, оскільки він визначений з урахуванням вимог статті 237-1 КЗпП України та загальних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, визначених статтями 23, 1167 ЦК України, тому не підлягає зміні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16. У касаційній скарзі, поданій у березні 2020 року, ОСОБА_1 просить змінити ухвалені у справі судові рішення, ухвалити нове рішення, яким поновити позивача на роботі, стягнути з СТОВ "Надія" на користь
ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період з 18 жовтня 2018 року по 02 липня 2019 року, середній заробіток за затримку розрахунку у період з 05 вересня 2018 року по 17 жовтня 2018 року та з 03 липня 2019 року
по 02 серпня 2019 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
17. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, тому не перевіряються судом касаційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
18. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не дали правової оцінки доводам позивача про те, що вона не була допущена до роботи після ухвалення рішення про поновлення на роботі. Суди не врахували, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника. Поза увагою суду залишилось те, що на посаду позивача зарахована інша особа.
19. Заявник також указує на неправильність визначеного судами розміру середнього заробітку, який підлягає стягненню.
Доводи інших учасників справи
20. У відзиві СТОВ "Надія" заперечило проти доводів касаційної скарги та просило відмовити в задоволенні касаційної скарги, посилаючись на те, що рішення суду першої та апеляційної інстанції законні, обґрунтовані, ухвалені на підставі повного та всебічного з`ясуванні обставин, на які посилались сторони.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
21. Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.
22. Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23. Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області
від 17 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Черкаської області від 18 грудня 2018 року, у справі № 22ц/793/1956/18, з-поміж іншого поновлено позивача ОСОБА_1 на посаді головного економіста СТОВ "Надія".
24. Згідно з копією наказу від 10 червня 2019 року ОСОБА_1 поновлено на посаді головного економіста СТОВ "Надія" з 14 червня 2019 року.
25. Вихід ОСОБА_1 на роботу після вихідних 18 червня 2019 року не заперечується сторонами.
26. Згідно з актом про відсутність працівника на робочому місці від 02 липня 2019 року ОСОБА_1 була відсутня на роботі в період з 08:00 по 12:00 та з 14:00 по 17:00, що становить 7 годин, без повідомлення поважності відсутності.
27. Наказом від 02 липня 2019 року було створено комісію з розслідування відсутності позивача на робочому місці більше трьох годин.
28. Відповідно до акту про результати службового розслідування від 02 липня 2019 року відсутність ОСОБА_1 на роботі визнано прогулом; здійснені спроби з`ясувати причини відсутності на робочому місці виявилися безрезультатними; вирішено відібрати у позивача пояснення щодо поважності причин відсутності на роботі; рекомендовано у разі неповажності причин відсутності на роботі або відмовити надати пояснення звільнити позивача за прогул.
29. Згідно акту від 03 липня 2019 року ОСОБА_1 відмовилася надати пояснення щодо відсутності її на робочому місці.
30. Згідно з копією наказу від 03 липня 2019 року № 55-к ОСОБА_1 звільнено з посади головного економіста на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України за прогул без поважних причин; вирішено провести повний розрахунок з позивачем.
31. Відповідно до історії по картковому рахунку ОСОБА_1 08 липня
2019 року вона отримала заробітну плату в сумі 12 948,42 грн.
32. Згідно з довідкою про нарахування заробітної плати від 18 вересня
2019 року № 65 ОСОБА_1 нараховано заробітну плату за період з вересня 2018 року по червень 2019 року включно у розмірі 16 085,00 грн та після відрахування обов`язкових платежів перераховано на банківську картку у розмірі 12 948,42 грн. У вказаній довідці вказано, що у червні 2019 року ОСОБА_1 відпрацьовано 16 днів та нараховано за них заробітну плату в розмірі