Постанова
Іменем України
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 185/11529/15-ц
провадження № 61-23363св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Виконавчого комітету Богуславської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3, третя особа - Друга павлоградська Державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання права власності на спадкове майно, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2018 року у складі судді Головіна В. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 12 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р.,
Демченко Е. Л., Макарова М. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, Виконавчий комітет Богуславської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3,
третя особа - Друга павлоградська Державна нотаріальна контора Дніпропетровської області,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2, Виконавчого комітету Богуславської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3, третя особа - Друга Павлоградська Державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, з позовом, у якому просив:
визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Богуславської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 03 жовтня
2012 року № 197 "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, яким оформив право власності за ОСОБА_2, без врахування права спільної часткової власності її колишнього чоловіка ОСОБА_4, на дане нерухоме майно;
визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Богуславською сільською радою 12 листопада 2012 року, на ім`я
ОСОБА_2 на житловий будинок
АДРЕСА_1 , на підставі рішення Виконавчого комітету Богуславської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 03 жовтня 2012 року № 197 "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна", яким було посвідчено право власності за ОСОБА_2, без врахування права спільної часткової власності її колишнього чоловіка ОСОБА_4, на дане нерухоме майно;
визнати, що при придбанні квартири АДРЕСА_2 за договором купівлі-продажу, укладеним 08 серпня 1998 року між ОСОБА_5 івною та ОСОБА_2 та посвідченим приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Дорошенко Л. Г., та зареєстрованим в реєстрі за № 1275, у ОСОБА_4, виникло право спільної часткової власності на Ѕ частину цієї квартири;
визнати частково недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_2, вчинений ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, та посвідченого приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Гуцалюк А. В. та зареєстрованого в реєстрі за
№ 708, в частині дарування ОСОБА_2 Ѕ частини, що належала колишньому чоловіку ОСОБА_4 без його на те згоди;
витребувати на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 шляхом визнання права власності за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті
ОСОБА_4 ;
визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового
будинку АДРЕСА_1 ;
2. Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер
ОСОБА_4 . За життя 08 червня 2007 року ОСОБА_4 склав заповіт, відповідно до якого заповідав все належне йому майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося позивачу ОСОБА_1,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7
3. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від прийняття спадщини відмовилися на користь позивача ОСОБА_1 .
4. Позивач указував, що з 30 квітня 1961 року по 13 грудня 2002 року спадкодавець ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_2 побудували нерухоме майно - домоволодіння по
АДРЕСА_1 . Крім того, 08 серпня 1998 року ОСОБА_2, в період шлюбу з ОСОБА_4, була придбана квартира АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу.
5. У період оформлення позивачем спадщини ОСОБА_2 за договором дарування 18 липня 2015 року відчужила квартиру АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_3 .
6. Позивач звертався до Другої Павлоградської державної нотаріальної контори, для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно, а саме: на Ѕ частину житлового будинку
АДРЕСА_1 , та на 1/2 частку квартири
АДРЕСА_2 , проте у видачі свідоцтва відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
7. Позивач також неодноразово звертався із заявою до Богуславської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про оформлення права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, з посиланням на те, що є спадкоємцем ОСОБА_4 за заповітом, проте Богуславська сільська рада оформила право власності лише на
ОСОБА_2 , не з`ясувавши, чи є інші співвласники цього домоволодіння.
8. Позивач вважав, що відповідач порушила його права також в частині того, що вчинила договір дарування житлової квартири
АДРЕСА_2 ОСОБА_3 без волевиявлення (згоди) другого співвласника.
9. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
10. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2018 року позов задоволено частково.
Визнано частково недійсним рішення Виконавчого комітету Богуславської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області
від 03 жовтня 2012 року №197 "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна", яким оформлено право власності за ОСОБА_2, без врахування права спільної сумісної власності її колишнього чоловіка
ОСОБА_4 , на дане нерухоме майно, в частині Ѕ частки, яка належить ОСОБА_4 .
Визнано частково недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Богуславською сільською радою 12 листопада 2012 року, на ім`я ОСОБА_2, на житловий будинок
АДРЕСА_1 , на підставі рішення Виконавчого комітету Богуславської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 03 жовтня 2012 року № 197 "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна", яким було посвідчено право власності за ОСОБА_2, без врахування права спільної сумісної власності її колишнього чоловіка ОСОБА_4 на дане нерухоме майно, в частині Ѕ частки, яка належить ОСОБА_4 .
Визнано, що при придбанні квартири
АДРЕСА_2 за договором купівлі продажу, якій укладено 08 серпня 1998 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_2 та посвідчено приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Дорошенко Л. Г., зареєстровано в реєстрі
за № 1275, у ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) виникло право спільної сумісної власності на 1/2 часину квартири
АДРЕСА_2 .
Визнано частково недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_2, вчинений ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, та посвідчений приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Гуцалюк А. В., зареєстрований в реєстрі за № 708, в частині дарування ОСОБА_2 Ѕ частки, що належала колишньому чоловіку ОСОБА_4, без його згоди.
Витребувано Ѕ частину квартири
АДРЕСА_2 шляхом визнання права власності за ОСОБА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті
ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового
будинку АДРЕСА_1 . У задоволені решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
11. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спадкодавець
ОСОБА_4 реалізував своє право, передбачене частиною другою статті 67 СК України на складення заповіту на свою частку у праві спільної сумісної власності подружжя на користь позивача до її визначення та виділу в натурі, що підтверджується заповітом на все майно, яке йому належить, на позивача та нотаріальними відмовами від отримання спадку інших спадкоємців. Таким чином майно переходить у власність ОСОБА_1, який має право реалізувати свої спадкові права на отримання у власність спадкового майна.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
12. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області в
від 12 листопада 2018 року залишено без змін.
13. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив обставини справи, права і обов`язки учасників справи, перевірив їх доводи і заперечення, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року, ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, ухвалити нове рішення, яким позов залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
15. Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішенні питання щодо права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 суди попередніх інстанцій не врахували, що спірний житловий будинок є особистою власністю ОСОБА_2, оскільки був подарованій останній її батьком та переобладнано нею самостійно. Фактично, переобладнаний житловий будинок з надвірними спорудами був повністю введений в експлуатацію особисто ОСОБА_2 12 листопада 2012 року, тобто після розірвання шлюбу з ОСОБА_4, яке мало місце ІНФОРМАЦІЯ_3, та після смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, факт відсутності у ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, права власності на вказаний житловий будинок підтверджується рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2008 року у справі № 22ц-1705/2008, яким було скасоване рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2007 року у справі № 2-403/07 за позовом
ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно, розподіл сумісного майна подружжя.
16. В частині вирішення спору по квартирі
АДРЕСА_2 , суди залишили поза увагою, що вказана квартира була придбана ОСОБА_2 особисто, виключно за власні кошти 08 серпня 1998 року, в період фактичного непроживання зі своїм колишнім чоловіком ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2007 року у справі № 2-403/07, яке набрало законної сили 18 березня 2008 року, ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні позовних до ОСОБА_2 про визнання права власності на
Ѕ частку вказаної квартири.
17. Касаційна скарга також містить посилання на пропуск позивачем строку позовної давності. Відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду першої інстанції з письмовою заявою про застосування позовної давності до позовних вимог позивача ОСОБА_1, у свою чергу останній звернувся до місцевого суду з письмовою заявою про визнання поважними причини пропуску ним строку позовної давності на пред`явлення позову та про поновлення строку позовної давності, але суд першої інстанції у своєму рішенні ні яким чином не відреагував на заяви, у своєму рішення також не зазначив, чи визнав він поважними причини пропуск позивачем
ОСОБА_1 строку позовної давності на пред`явлення позову та чи поновив йому строк позовної давності для зверненням до суду.
Доводи інших учасників справи
18. У відзиві ОСОБА_1 заперечив проти доводів касаційної скарги та просив відмовити в задоволенні касаційної скарги, посилаючись на те, що рішення суду першої та апеляційної інстанції законні, обґрунтовані, ухвалені на підставі повного та всебічного з`ясування обставин, на які посилались сторони.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
19. Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2020 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.
20. Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21. У період з 30 квітня 1961 року по 13 грудня 2002 року ОСОБА_2
та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі.