Постанова
Іменем України
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 720/412/20
провадження № 61-9824св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінкепітал", ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 04 червня 2020 року у складі колегії суддів: Половінкіної Н. Ю., Владичана А. В., Перепелюк І. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінкепітал" (далі - ТОВ "ФК "Фінкепітал"), ОСОБА_2 про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що 12 червня 2008 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум") та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) укладено кредитний договір, який забезпечений іпотечними договорами
від 12 червня 2008 року, від 13 червня 2008 року, від 16 лютого 2010 року.
На підставі укладеного між ТОВ "ФК "Фінкепітал" і ПАТ "Банк Форум" договору про відступлення права вимоги за кредитним договором
з 02 березня 2017 року до ТОВ "ФК "Фінкепітал" перейшло право вимоги за кредитним договором та забезпечувальними правочинами.
Крім того, 03 березня 2017 року між ТОВ "ФК "Фінкепітал" і ОСОБА_2 укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого до останнього перейшло право вимоги за вищевказаними правочинами.
Вказував, що внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги від 03 березня 2017 року відбулася заміна кредитодавця - фінансової компанії (установи) на фізичну особу, яка не є юридичною особою та фінансовою установою, у зв`язку з цим ОСОБА_2 не може надавати фінансові послуги, тому договір про відступлення права вимоги
від 03 березня 2017 року є недійсним.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив визнати недійсними: договір
про відступлення права вимоги від 03 березня 2017 року за кредитним договором від 12 червня 2008 року, укладеним між ТОВ "ФК "Фінкепітал" та ОСОБА_2, і договір про відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, укладеними в рахунок забезпечення належного виконання позичальником кредитного договору від 12 червня 2008 року.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Садгірського районного суду міста Чернівці від 07 квітня 2020 року (в складі судді Мілінчук С. В.) відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ "ФК "Фінкепітал", ОСОБА_2 про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним.
Роз`яснено позивачу, що він може звернутися з позовом до суду в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України).
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що спір між сторонами виник щодо недійсності договору, який випливає із зобов`язальних правовідносин господарського характеру між суб`єктами господарювання. Крім того, одним з відповідачів у справі є юридична особа. У цій справі заявлені однакові позовні вимоги до кожного з відповідачів щодо визнання договору недійсним. Право особи заявити однорідні позовні вимоги до кількох відповідачів передбачена у процесуальному законі.
Позовна вимога у цій справі є нерозривно пов`язаною з обов`язком належного виконання основного зобов`язання між суб`єктами господарювання за кредитним договором та договорами іпотеки. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача буде можливим за умови розгляду цього спору в межах господарської юрисдикції.
Захист права боржника - суб`єкта господарювання, у справі за його позовом, у межах господарського судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 04 червня 2020 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що між ОСОБА_1 і ТОВ "ФК "Фінкепітал", ОСОБА_2 наявний спір з правочину щодо зміни договору кредиту від 12 червня
2008 року, укладеного між ПАТ "Банк Форум" та ФОП ОСОБА_1, та правочинів, укладених в рахунок забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридична особа та фізична особа-підприємець. Спір у цій справі підлягає вирішенню у господарському суді.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову апеляційного суду і передати справу до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 не мав права купувати права вимоги за кредитним договором, оскільки він не є юридичною особою та фінансовою установою.
Предметом спору у цій справі є визнання недійсним договору щодо заміни кредитора у зобов`язанні, який укладений між юридичною особою та фізичною особою, тому цей спір повинен розглядатись у порядку цивільного судочинства.
Крім того, позивач в цій справі не має статусу суб`єкта підприємницької діяльності та звернувся до суду для захисту своїх цивільних прав споживача кредитних послуг. Позов ні за своїм суб`єктним складом, ні за характером спору не відноситься до юрисдикції господарських судів та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту та вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу.
12 серпня 2020 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 вересня 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 12 червня 2008 року між ПАТ "Банк Форум" та
ФОП ОСОБА_1 укладено кредитний договір, який забезпечений іпотечними договорами від 12 червня 2008 року, від 13 червня 2008 року,
від 16 лютого 2010 року.
У подальшому на підставі договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеному між ТОВ "ФК "Фінкепітал" і ПАТ "Банк Форум", з 02 березня 2017 року до ТОВ "ФК "Фінкепітал" перейшло право вимоги за кредитним договором та забезпечувальними правочинами.
Крім того, 03 березня 2017 року між ТОВ "ФК "Фінкепітал" і ОСОБА_2 укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого до останнього перейшло право вимоги за вищевказаними правочинами.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог