Постанова
Іменем України
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 565/2071/19
провадження № 61-9460 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 03 березня 2020 року у складі судді Мануляка Ю. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 26 травня 2020 року у складі колегії суддів: Хилевича С. В., Гордійчук С. О., Боймиструка С. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25 квітня 2016 року у справі № 565/468/16-ц позов ОСОБА_3 (після зміни прізвища ОСОБА_4 ) до нього про стягнення аліментів задоволено. Стягнуто з нього на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 квітня 2016 року до досягнення дитиною повноліття.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього в іншому шлюбі народилася дитина - ОСОБА_6, тобто з часу ухвалення вищевказаного судового рішення про стягнення аліментів його матеріальний стан змінився, що є підставою для зменшення розміру аліментів відповідно до положень статті 192 СК України. Крім того, 05 квітня 2016 року на підставі договору дарування він подарував відповідачці 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 . Хоча зазначена квартира перебувала в їх спільній сумісній власності, проте вказаний правочин був вчинений ним виключно з метою забезпечення належних умов для нормального розвитку спільної з відповідачкою дитини.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд змінити розмір аліментів, що стягуються з нього відповідачці на утримання дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до 1/8 частки заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 03 березня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 на утримання дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25 квітня 2016 року та виконавчого листа від 12 травня 2016 року у справі № 565/468/16-ц, з 1/4 до 1/6 частки заробітку (доходу) ОСОБА_1 щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття. У решті позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840,80 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачка та відповідач мають відносно високий рівень доходів. Аліменти повинні використовуватись виключно для задоволення потреб дитини, її гармонійного фізичного та духовного розгляду, і не можуть слугувати для безпідставного збагачення отримувача аліментів. Доводи позивача та відповідача про умови поділу між ними майна після розірвання шлюбу не можуть бути враховані судом, оскільки відсутні документальні підтвердження таких умов.
Ураховуючи зміну сімейного стану позивача, наявність інших осіб на його утриманні, його матеріальний стан й стан здоров`я дитини, необхідність у коштах для утримання дитини в нинішніх життєвих обставинах, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки установлено, що майновий стан позивача дозволяє йому сплачувати аліменти у більшому розмірі ніж 1/8 частка від його заробітку (доходу) щомісячно і це не призведе до значного погіршення майнового стану новоствореної сім`ї ОСОБА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 26 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено беззадоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що аналіз положень статті 192 СК України свідчить про те, що зміна сімейного стану позивача є самостійною підставою для зменшення розміру стягнутих з нього аліментів.
З урахуванням рівності батьківських обов`язків сума визначеного рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25 квітня 2016 року матеріального забезпечення дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,у декілька разів перевищує рекомендований законодавством відповідний прожитковий мінімум, що безсумнівно не порушує право дитини на гідний рівень життя та відповідає принципу якнайкращого забезпечення її інтересів. Щодо потреби дитини в систематичному лікуванні, то у разі необхідності і доведеності це може бути підставою для звернення до суду з відповідним позовом на підставі статті 185 СК України про стягнення додаткових витрат.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 565/2071/19 з Кузнецовського міського суду Рівненської області.
У липні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2020 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено факт погіршення його матеріального стану з моменту стягнення з нього аліментів. Судами було встановлено, що його дохід значно збільшився відповідно до довідки про розмір заробітної плати та стягнутих аліментів. Сам по собі факт народження у ОСОБА_1 доньки від іншого шлюбу не впливає на матеріальне становище останнього та на його можливість сплачувати аліменти на утримання дитини- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Таким чином, суди дійшли незаконного висновку про зменшення розміру аліментів. Посилалась на відповідні судові рішення Верховного Суду, які судами не враховано.
Доводи особи, яка подала відзив
У серпні 2020 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. Посилання касаційної скарги на відповідні судові рішення Верховного Суду є безпідставними, оскільки у справі наявні інші правовідносини.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25 квітня 2016 року у справі № 565/468/16-ц позов ОСОБА_3 (після зміни прізвища ОСОБА_4 ) до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 квітня 2016 року до досягнення дитиною повноліття (а.с. 7).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 від шлюбу з ОСОБА_8 народилася дитина - ОСОБА_6 (а.с. 5).
Відповідно до довідки від 02 грудня 2019 року № 4141 за період з січня по жовтень 2019 року з позивача на користь відповідача стягнуто 162 777,77 грн аліментів на утримання дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).
Дохід ОСОБА_1 за період з січня по грудень 2019 року після утримань податків і зборів, а також за виконавчими написами, становить 638 630,88 грн, що підтверджується копією довідки про доходи від 31 січня 2020 року № 1497 (а.с. 43).
Відповідно до копії рішення лікарсько-консультативної комісії від 30 січня 2020 року № 43 дитина - ОСОБА_5 потребує регулярного лікування (а.с. 48).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.