Постанова
Іменем України
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 522/20014/17
провадження № 61-16288св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Петрова Є. В., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружне",
третя особа - Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2018 року у складі судді Бойчука А. Ю. та постанову Одеського апеляційного суду від 09 липня 2019 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г. у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружне", третя особа - Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, про усунення перешкод у володінні та користуванні власністю,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружне" (далі - ОСББ "Дружне") про усунення перешкод у володінні та користуванні нежитловими будівлями та земельною ділянкою, за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов`язання ОСББ "Дружне" за власний рахунок демонтувати огорожу, яка перешкоджає вільному проїзду через територію загального користування, за адресою: АДРЕСА_2, та зелені насадження (дерева, кущі тощо), які знаходяться зі східної сторони від житлового будинку, та перешкоджають вільному проїзду; демонтування шлагбауму на в`їзді/виїзді до житлового будинку; встановлення порядку виконання рішення суду, за яким у разі його невиконання в добровільному порядку застосувати вимоги частини другої статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" щодо примусової організації виконавчих дій, спрямованих на знесення огорожі, яка перешкоджає вільному проїзду через територію загального користування, за адресою: АДРЕСА_2, та шлагбауму на в`їзді/виїзді до прибудинкової території житлового будинку.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач послався на те, що є власником нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності від 22 червня 2009 року, а також є власником земельної ділянки за вказаною адресою. Напроти двору позивача розташований багатоквартирний будинок, за адресою: АДРЕСА_2 . Прибудинкова територія цього будинку обслуговується ОСББ "Дружне". Вказана територія огороджена та на в`їзді встановлено шлагбаум, що перешкоджає вільному доступу позивача до власної земельної ділянки. Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 не приватизована, а тому належить Одеській міській раді на праві комунальної власності та є земельною ділянкою загального користування.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів, що саме відповідач встановив вищезазначені об`єкти та чинить перешкоди в користуванні своєю власністю позивачу.
Постановою Одеського апеляційного суду від 09 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2018 року змінено в частині мотивів та підстав відмови в задоволенні позову, в решті рішення залишене без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, однак, не погодився з мотивами та підставами відмови у позовних вимогах.
Встановив, що ОСОБА_1 позбавлений можливості проїзду автомобільним транспортом до належного йому будинку через ділянку, яка належить Одеській міській раді та фактично є прибудинковою територією багатоквартирного будинку з дитячим майданчиком ОСББ "Дружне".
Факт встановлення ОСББ "Дружне" огорожі навколо багатоквартирного будинку підтверджується наявними в матеріалах справи листами Приморської районної адміністрації (а. с. 72, 73, 74, 75, 76 том 1).
Вказував, що вимоги про усунення перешкод у здійсненні права власності задоволенню не підлягають, по суті спору суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові, хоча частково шляхом неправильного обґрунтування.
Вказував, що забезпечення права проїзду до земельної ділянки може бути вирішене шляхом встановлення сервітуту в судовому порядку, або врегульоване компетентним органом - власником землі у позасудовому порядку, з огляду на фактичні обставини справи, а тому підстави для задоволення позову шляхом усунення перешкод в здійсненні права власності відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 09 липня 2019 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У поданій касаційній скарзі заявник вказує, що судами обох попередніх інстанцій не було надано належної оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи і якими доводиться, що між сторонами існує спір щодо користування розширеним проїздом загального користування.
Доводом касаційної скарги ОСОБА_1 також є те, що він позбавлений можливості вільно володіти та користуватися власним майном, оскільки позбавлений можливості проїзду через територію загального користування, а тому в силу приписів частини першої статті 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права на користування та розпорядження своїм майном.
Вважає, що відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції помилково виходив з того, що забезпечення права на проїзд позивача може бути вирішено шляхом встановлення сервітуту в судовому порядку або врегульовано компетентним органом - власником землі у позасудовому порядку. На думку заявника він обрав ефективний спосіб захисту свого порушеного права, а суди залишили поза увагою ту обставину, що проїзд відносно якого виник спір вже був встановлений раніше та існує з 2005 року, також увійшов у генеральний план реконструкції творчої майстерні та затверджений відповідним проектом, однак відповідач унеможливив його використання.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
В квітні 2020 року від представника ОСББ "Дружне" - голови правління Труш Л. Ф. до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 в якому представник відповідача просить касаційну скаргу залишити без задоволення посилаючись на її необґрунтованість.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Приморського районного суду м. Одеси.
01 жовтня 2019 року справа № 522/20014/17 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 0,0258 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 076963.
На вказаній земельній ділянці розташований об`єкт, який в цілому складається з садового будинку літ. "А", загальною площею 8,4 кв. м, будівлі майстерні літ. "Б", загальною площею 47,9 кв. м, основною площею 23,9 кв. м, гаражу літ. "Г", який належить ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нежитлові будівлі, виданим Виконавчим комітетом Одеської міської ради 22 червня 2009 року.
Відповідно до графічного додатку, в`їзні ворота на земельну ділянку позивача за адресою: АДРЕСА_1, встановлено з виходом на територію, яка використовується ОСББ "Дружне", за адресою: АДРЕСА_2 .
На земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 знаходиться багатоквартирний житловий будинок з прибудинковою територією загального користування з дитячим майданчиком, територія будинку огороджена парканом, перекрита шлагбаумом та навколо неї висаджені зелені насадження.
Вказана земельна ділянка на АДРЕСА_2 належить Одеській міській раді на праві комунальної власності.
У зв`язку з тим, що навколо будинку на АДРЕСА_2 відповідачем було встановлено огорожу, шлагбаум, позивач був позбавлений вільного проїзду до будинку.
Позивач звернувся з листом до Управління архітектури та містобудування з питанням щодо збереження загального проїзду до житлового будинку та його присадибного будинку.
Відповідно до листа Управління архітектури та містобудування від 17 травня 2000 року відповідачу було надано відповідь про те, що вказаний проїзд та дорога відносяться до земель загального користування та не можуть передаватися в колективну чи приватну власність.
В наступному за зверненнями позивача зі скаргами щодо неможливості під`їзду до земельної ділянки, яка належить йому на праві приватної власності 04 грудня 2002 року комісією з розгляду земельних спорів Одеської міської ради прийнято рішення, яким зобов`язано Управління архітектури та містобудування підготувати висновок про організацію під`їзду до ділянки ОСОБА_1 . Управлінню земельних ресурсів при підготовці матеріалів відводу врахувати вказаний висновок Управління архітектури та містобудування.
Згідно з виписки з протоколу засідання від 23 квітня 2003 року постійною комісією з будівництва, архітектури та земельних правовідносин було рекомендовано Управлінню архітектури та містобудування видати висновок та погодити на плані ділянки під`їзд до домоволодіння ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, та доручено Управлінню земельних ресурсів Одеської міської ради провести відповідне корегування плану території з організацією під`їзду до приватного домоволодіння ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, Управлінням архітектури та містобудування не було підготовлено вказаний висновок про організацію під`їзду до ділянки ОСОБА_1 .
Протягом 2003-2011 років Управління архітектури та містобудування та Управління земельних ресурсів Одеської міської ради повідомляли ОСОБА_1 про неможливість вирішення питання щодо організації проїзду до належної йому земельної ділянки зважаючи на те, що документи на право користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2, ОСББ "Дружне" знаходяться в стадії оформлення, а тому при їх підготовці буде врахована необхідність організації нормативного проїзду до його земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
18 травня 2015 року міським головою прийняте розпорядження №423 "Про створення комісії щодо вирішення питання стосовно організації під`їзду до земельної ділянки гр. ОСОБА_1, розташованої за адресою АДРЕСА_1 ".
За результатами роботи комісії створеної на підставі цього розпорядження, було зроблено наступні висновки:
1) створення окремого під`їзду до земельної ділянки гр. ОСОБА_1 не є доцільним, у зв`язку із наявністю можливості під`їзду до домоволодіння через проїзд загального користування;
2) Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, управлінню архітектури та містобудування Одеської міської ради при оформленні правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, яка знаходиться у фактичному користуванні ОСББ "Дружне", передбачити включення проїзду до земельної ділянки гр. ОСОБА_1 до земель загального користування;
3) у разі виникнення в подальшому спірної ситуації з приводу заборони керівництвом ОСББ "Дружне" проїзду гр. ОСОБА_1 до території загального користування, департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради, Приморський районній адміністрації Одеської міської ради вжити заходів щодо демонтажу огорожі, яка перешкоджає вільному доступу.
У висновку Департаменту комунальної власності Одеської міської ради зазначено, що створення окремого проїзду до земельної ділянки позивача не є доцільним, у зв`язку з наявністю можливості проїзду до домоволодіння через проїзд загального користування.
За наслідками обстеження технічного стану опорних конструкцій добудованої двоповерхової будівлі житлового будинку до шістнадцятиповерхового будинку АДРЕСА_2 та виявлення причин нерівномірного осаду його фундаментів від 20 листопада 2014 року з метою запобігання негативних наслідків та обвалення опорних конструкцій експертами Центру НТТМ з архітектури та містобудування були вироблені рекомендації щодо суттєвого обмеження експлуатації прибудинкової території легковим та вантажним автотранспортом в межах насипного ґрунту будинку АДРЕСА_2 .
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 позбавлений можливості проїзду автомобільним транспортом до належного йому будинку через ділянку, яка належить Одеській міській раді та фактично є прибудинковою територією багатоквартирного будинку з дитячим майданчиком ОСББ "Дружне". Факт встановлення ОСББ "Дружне" огорожі навколо багатоквартирного будинку підтверджується наявними в матеріалах справи листами Приморської районної адміністрації (а. с. 72, 73, 74, 75, 76 том 1).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.