Постанова
Іменем України
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 761/42473/17
провадження № 61-4423св20
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Приватне підприємство "Науково-технічне підприємство "Український центр нерухомого майна",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2019 року у складі судді Савицього О. А. та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року у складі колегії суддів: Коцюрби О. П., Нежури В. А., Сержанюка А. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Приватне підприємство "Науково-технічне підприємство "Український центр нерухомого майна", про відшкодування майнової та моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що позивач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлена про розгляд справи, двічі не з`явилася до суду без поважних причин, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до положень частини п`ятої статі 223 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У березні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що позовну заяву ОСОБА_1 безпідставно залишено без розгляду, чим грубо порушено права позивача, оскільки 13 червня 2019 року розгляд справи не відбувся з технічних причин через оголошення замінування Шевченківського районного суду міста Києва, й відповідно вхід до суду було заблоковано, інформація про, що є відкритою; будучи повідомленою про призначення справи на 29 жовтня 2019 року, позивач 25 жовтня 2019 року надіслала заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з відрядженням представника.
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичні обставини справи встановлені судами
Ухвалою Шевченківського районного суду містка Києва від 25 лютого 2019 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду на 13 годин 00 хвилин 13 червня 2019 року.
Про дату, час і місце розгляду справи представники сторін повідомлені належним чином, про що свідчить розписка.
12 червня 2019 року представник позивача ОСОБА_3 подала до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю адвоката в іншому судовому процесі.
У судове засідання 13 червня 2019 року позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з`явилися. У зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 29 жовтня 2019 року на 13 годин 00 хвилин, про що сторони були належним чином повідомлені, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
29 жовтня 2019 року позивач ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з`явилися, про причини неявки вчасно не повідомили.
У матеріалах даної справи міститься заява ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю представника в іншому судовому процесі, яка згідно поштового штемпеля на конверті була направлена на адресу Шевченківського районного суду міста Києва 28 жовтня 2019 року, а згідно штампу реєстрації вхідної кореспонденції та відмітки про час реєстрації, вказана заява надійшла до суду 29 жовтня 2019 року о 15 годині 41 хвилині. Натомість відповідно до протоколу судового засідання від 29 жовтня 2019 року, судове засідання розпочалося о 13 годині 00 хвилин, ухвала про залишення позовної заяви проголошена о 13 годині 10 хвилин, тобто до отримання судом заяви позивача про відкладення розгляду справи.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 та її представник не з`явилися в судове засідання 13 червня 2019 року та 29 жовтня 2019 року.