Постанова
Іменем України
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 542/640/18
провадження № 61-16307св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 31 липня 2019 року у складі колегії суддів: Дорош А. І., Лобова О. А., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про повернення земельної ділянки, яка перебувала в оренді.
Позов мотивовано тим, що він на підставі договору оренди, укладеного 25 червня 2001 року з Нехворощанською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області, строково володіє земельною ділянкою площею 0, 72 га, яка розташована у селі Нехвороща Новосанжарського району Полтавської області, й яка передана йому в оренду з метою несільськогосподарського використання, для комерційних цілей строком на 20 років, з моменту державної реєстрації договору.
02 лютого 2010 року він уклав з ОСОБА_2 договір суборенди частини орендованої ним земельної ділянки в розмірі 12 кв. м, строком на вісім років, на якій відповідач розмістила малу архітектурну форму (павільйон) для здійснення підприємницької діяльності. 26 листопада 2017 року відповідач демонтувала павільйон та вивезла його з території ринку, без будь яких пояснень.
Посилаючись на те, ОСОБА_2 у порушення умов договору суборенди орендоване майно за актом приймання-передачі не повернула, його вимога про повернення майна залишилася без реагування, ОСОБА_1 просив зобов`язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку площею 12 кв. м, яка знаходиться у селі Нехвороща Новосанжарського району Полтавської області в належному стані за актом приймання-передачі.
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 змінив позовні вимоги й просив розірвати укладений між сторонами договір суборенди та зобов`язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку площею 12 кв. м, яка знаходиться у селі Нехвороща Новосанжарського району Полтавської області в належному стані за актом приймання-передачі.
На обґрунтування змінених позовних вимог зазначав, що визнає факт укладення договору суборенди строком на три роки, у зв`язку з чим вважає, що такий договір через пролонгацію діє до 02 лютого 2019 року. У зв`язку з тим, що відповідач жодного разу не сплатила кошти на виконання договору суборенди, що є істотним порушенням умов договору, такий договір підлягає достроковому розірванню.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 05 червня 2019 року у складі головуючого судді Стрельченко Т. Г. позов задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 12 кв. м, яка знаходиться у селі Нехвороща Новосанжарського району Полтавської області в належному стані за актом приймання-передачі земельної ділянки. У задоволенні вимог про розірвання договору суборенди відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки договір суборенди укладений між сторонами не пройшов державної реєстрації, такий договір є неукладеним, а тому відповідач на підставі вимог статті 1212 ЦК України має повернути позивачу безпідставно набуту земельну ділянку у спосіб, передбачений договором суборенди.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 31 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 05 червня 2019 року в частині зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку ОСОБА_1 скасовано, й в задоволенні таких вимог відмовлено. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що за фактом неукладення договору у сторін не виникає жодних цивільних прав та обов`язків, а тому позовні вимоги про зобов`язання повернути земельну ділянку є безпідставними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У вересні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції, при цьому не врахував, що наявні всі підстави доля застосування положень статті 1212 ЦК України, оскільки відповідач дійсно набула земельну ділянку за договором суборенди, проте підстави для такого набуття відсутні, й відповідно таке майно зберігалося відповідачем за рахунок позивача.
Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та доводи інших учасників справи
У поданому 25 листопада 2019 року відзиві, ОСОБА_2 просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги й на те, що апеляційним судом вірно досліджено всі докази у справі та ухвалено законне і обґрунтоване рішення у даній справі.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи встановлені судами
Встановлено, що у ОСОБА_1 на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного 25 червня 2001 року з Нехворощанською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області, перебуває у строковому платному володінні і користуванні земельна ділянка площею 0,72 га, яка знаходиться у селі Нехвороща Новосанжарського району Полтавської області і передана в оренду з метою несільськогосподарського використання, для комерційних цілей, строком на 20 років з дати реєстрації договору.
Договір оренди посвідчений приватним нотаріусом Новосанжарського районного нотаріального округу Полтавської області Дашівською В. М. та зареєстрований в реєстрі за № 879, а також в книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею Нехворощанської сільської ради 27 червня 2001 року за № 4.
02 лютого 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір суборенди земельної ділянки площею 12 кв. м, яка розташована у селі Нехвороща Новосанжарського району Полтавської області, строком на три роки.