Постанова
Іменем України
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 210/1544/17
провадження № 61-2818св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", Криворізьке відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дніпропетровській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі судді
Вікторович Н. Ю. від 13 червня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., від 30 січня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2014 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "ДОБУ", банк), Криворізького відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди.
Позовну заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 при виконанні своїх посадових обов`язків працівника сектору інкасації коштів та перевезення валютних цінностей ПАТ "Ощадбанк" від вогнепальних поранень загинув чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_3 . За фактом загибелі
ОСОБА_3 порушено кримінальне провадження № 1201300410001461.
Вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2015 року ОСОБА_4, який був членом бригади інкасаторів ПАТ "Ощадбанк", визнано винним у вчиненні злочинів. На час вчинення злочину ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з відповідачем, а нещасний випадок був визнаний таким, що пов`язаний з виробництвом.
Посилаючись на зазначені обставини, а також на статті 1172, 1168 ЦК України, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2 просили суд стягнути з відповідача на їх користь з кожного відповідача окремо по 290 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої загибеллю рідної людини внаслідок протиправних дій працівника банку при виконанні трудових обов`язків.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2019 року, позов
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ "ДОБУ" на користь ОСОБА_1 150 000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок смерті чоловіка, без утримання податку з доходів фізичних осіб.
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судові рішення мотивовано тим, що відповідно до положень
статей 1167, 1168, 1172 ЦК України ОСОБА_1, як дружина загиблого, має право на відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю чоловіка внаслідок протиправних дій працівника банку під час виконання ним посадових обов`язків, вину якого встановлено вироком суду, що набрав законної сили. Разом з тим, такого права не має ОСОБА_2, оскільки він не був рідним сином загиблого, доказів, що померлий ОСОБА_3 за життя усиновив ОСОБА_2, чи те, що вони проживали однією сім`єю суду не надано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ПАТ "ДОБУ" просить скасувати судові рішення із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що статтею 1172 ЦК України передбачено відповідальність підприємства лише у тому разі, якщо працівник завдав шкоду, безпосередньо пов`язану із виконанням своїх трудових обов`язків. Проте ОСОБА_4 вчинив злочин з корисливих мотивів, не пов`язаний із виконанням трудових обов`язків, тому підприємство не несе відповідальності за його злочинні дії, внаслідок яких банк також є потерпілою особою.Судами не застосовано положення статті 1167 ЦК України, які передбачають відшкодування моральної шкоди винною особою, а саме ОСОБА_4 . Судами не мотивовано якими діями банку позивачу завдано моральну шкоду.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та зупинено виконання рішення суду першої інстанції.
07 травня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_3 працював на посаді інкасатора-водія автотранспортних засобів на підприємстві - філія Дніпропетровське обласне управління
АТ "Ощадбанк", що підтверджено трудовою книжкою від 31 травня 1971 року (а. с. 10-13).
ІНФОРМАЦІЯ_1 на автодорозі Н-23 "Кіровоград-Запоріжжя" працівники сектору інкасації коштів та перевезення валютних цінностей філії Дніпропетровського обласного управління ПАТ "Ощадбанк" ОСОБА_3 та ОСОБА_5 загинули під час виконання посадових обов`язків внаслідок вогнепальних поранень, що призвели до смерті.
Вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених пунктами 1, 6, 8 частини другої статті 115, частиною четвертою статті 187, частиною першою
статті 263, частиною третьою статті 262 КК України.
Відповідно до акту форми Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, від 16 вересня 2013 року ОСОБА_3, працюючи інкасатором-водієм автотранспортних засобів ПАТ "Ощадбанк" загинув
ІНФОРМАЦІЯ_1 при виконанні своїх посадових обов`язків внаслідок протиправних дій (навмисне вбивство) іншого працівника ОСОБА_4 .
Пунктом 10 цього акту визначено винних осіб, що допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, зокрема ОСОБА_4 - інкасатор відділу інкасації коштів та перевезення валютних цінностей філії ПАТ "Ощадбанк", який скоїв злочинні протиправні дії та порушив вимоги Інструкції з техніки безпеки при поводженні із службовою (табельною) вогнепальною зброєю для працівників Ощадбанку України, затвердженої заступником голови правління ПАТ "Ощадбанк" 09 січня 2001 року, а також Інструкції з охорони праці працівників відомчої служби перевезення валютних цінностей та інкасації, затвердженої заступником голови правління ПАТ "Ощадбанк" 05 січня 2001 року. Крім того, встановлено, що співробітниками відповідача ПАТ "Ощадбанк" ОСОБА_9,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 порушено вимоги законодавства про охорону праці, що стало причиною нещасного випадку, який стався із
ОСОБА_3 (а. с. 14-24).
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2016 року встановлено факт проживання
ОСОБА_1 з ОСОБА_3 однією сім`єю, як чоловіка та дружини, без реєстрації шлюбу, з 01 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 (день смерті ОСОБА_3 ).
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Оскільки судові рішення оскаржуються лише в частині стягнення з
ПАТ "ДОБУ" на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, то відповідно до статті 400 ЦПК України їх законність в іншій частині колегією суддів не перевіряється.