1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



21 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 520/2604/2020

адміністративне провадження № К/9901/19232/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року (суддя: Сагайдак В.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року (судді: Сіренко О.І., Кононенко З.О., Калиновський В.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М. С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, третя особа: Міністерство юстиції України про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних- вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М. С. Бокаріуса Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати дії експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. ім. заслуженого професора М. С. Бокаріуса Міністерства юстиції України протиправними та відсторонити його від виконання службових обов`язків;

-визнати дії керівника лабораторії будівельно-технічних досліджень Харківського НДІ судових експертиз ім. ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса щодо затримки більш ніж на 4 місяця надання рахунку протиправними та відсторонити його від виконання службових обов`язків.

В обґрунтування позовних вимог вказав на протиправність дій відповідача, яка полягає в затягуванні проведення експертизи, а саме: затримці більш ніж на 4 місяця щодо надання рахунку, безпідставними клопотаннями щодо безперешкодного обстеження квартири АДРЕСА_1, які судом на вирішення не виносилося.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі за даним позовом на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України.

Приймаючи ухвалу про відмову у відкритті провадження по справі суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суди вказали, що за визначенням, призначенням, змістом діяльності, результатами участі у суспільних правовідносинах експерт, рівно як і експерта установа, не може бути віднесений до кола суб`єктів владних повноважень. Результатом діяльності експерта є створення письмового документа, котрий за своєю правовою суттю та юридичною природою є доказом, а відтак, належність, допустимість, достовірність та достатність цього доказу має оспорюватись особою виключно у межах того судочинства, де такий доказ подається іншою стороною судової справи.

За мотивами рішень судів попередніх інстанцій, правових підстав для задоволення вимог, пов`язаних із оскарженням діяльності експерта чи експертної установи у порядку адміністративного судочинства не існує у зв`язку із відсутністю у даному випадку юридичного спору відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України через відсутність порушеного публічного права або інтересу особи.

Тому, на переконання судів попередніх інстанцій, відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту (висновок, сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 802/2474/17-а; провадження №11-1081апп18).

Колегія суддів зауважила, що при вирішенні питання щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі за пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, слід тлумачити в контексті частини 3 статті 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підпадають під юрисдикцію саме адміністративних судів, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Таким чином, суди вважали правомірним не роз`яснювати, до якого суду слід звертатися з таким позовом, посилаючись на правову позицію висловлено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі №800/559/17, від 3 квітня 2018 року у справі №9901/152/18, від 30 травня 2018 року у справі №9901/497/18, від 5 лютого 2019 року у справі №9901/638/18 та від 27 лютого 2019 року у справі№9901/798/18 та, як наслідок, відхилили доводи позивача щодо не роз`яснення відповідної юрисдикції суду, до якої віднесено розгляд даної справи та наявність в даному випадку юридичного спору.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скаржник стверджує, що спір у цій справі пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідача, тому порушені права підлягають захисту саме в порядку адміністративного судочинства відповідно до статті 19 КАС України.

Позиція інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволені касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року (судді: Загороднюк А,Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року (суддя: Сагайдак В.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2020 року призначено справу до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 03 липня 2018 року у цивільній справі № 643/4822/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, Перша Харківська Державна нотаріальна контора, в особі державного нотаріуса Цуканової О.В. про визначення частки у праві спільної власності, визнання права власності в порядку спадкування за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Перша Харківська Державна нотаріальна контора, в особі державного нотаріуса Цуканової О.В. про перерозподіл часток та визнання права власності на спадкове майно витребувані докази у Комунальному підприємстві "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", а саме інвентаризаційну справу №145550 на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 16 квітня 2019 року у справі № 643/4822/17 призначено проведення експертизи щодо визначення 1/4 ринкової вартості квартири.

26 червня 2019 року за вих. № 643/4822/17/41226/2019 Московський районний суд міста Харкова надіслав відповідачу матеріали справи №643/4822/17. Відповідач отримав матеріали справи 01 липня 2019 року.

22 листопада 2019 року позивач отримав рахунок від відповідача № 2418 від 31 жовтня 2019 року до сплати.

Позивач, вбачаючи протиправність дій Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, яка полягає в затягуванні проведення експертизи, звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі за даним позовом на підставі пункту 1частини 1 статті 170 КАС України.

Вказані рішення є предметом оскарження у касаційному порядку.

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 17 серпня 2020 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, статті 170 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.

У цій справі, позивач, вбачаючи протиправність дій Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, яка полягає в затягуванні проведення експертизи, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" від 25 лютого 1994 року № 4038-XII судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Предметом розгляду цивільної справи № 643/4822/17 є перерозподіл часток та визнання права власності на спадкове майно, а саме квартири.

В рамках розгляду цивільної справи № 643/4822/17 ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 16 квітня 2019 року призначено проведення експертизи щодо визначення 1/4 ринкової вартості квартири.

Відповідно до частин 1,2 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.


................
Перейти до повного тексту