ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 200/12599/19-а
адміністративне провадження № К/9901/12702/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Шевцової Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №200/12599/19
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та про стягнення коштів, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Гаврищук Т.Г., суддів Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - відповідач, ГУ НП у Донецькій області) з вимогами: визнати бездіяльність протиправною щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з червня по грудень 2016 року (з розрахунку за кожний місяць) і за період часу з січня по жовтень 2017 року (з розрахунку за кожний місяць); зобов`язати нарахувати та сплатити індексацію грошового забезпечення за період з червня по грудень 2016 року (з розрахунку за кожний місяць) і за період з січня по жовтень 2017 року (з розрахунку за кожний місяць) на суму 3375,17 грн; стягнути кошти за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 24.01.2019 по дату постановлення рішення суду, виходячи з середнього заробітку за весь час затримки - 16091,92 грн, і місяців фактичної затримки.
2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність ГУ НП у Донецькій області щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з червня по грудень 2016 року та з січня по жовтень 2017 року (з розрахунку за кожний місяць); стягнуто з ГУ НП у Донецькій області на користь ОСОБА_1 невиплачену індексацію грошового забезпечення з червня по грудень 2016 року та з січня по жовтень 2017 року в розмірі 3375,17 грн; стягнуто з ГУ НП у Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 20000,00 грн. У решті позову відмовлено.
3. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 і ГУ НП в Донецькій області подано апеляційні скарги.
4. Ухвалами Першого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2020 року і 22 січня 2020 року відкрито апеляційне провадження в справі та призначено апеляційні скарги до розгляду.
5. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року суд зупинив апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 і ГУ НП у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року в справі № 200/12599/19 до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду в справі № 810/451/17.
6. Зупиняючи провадження в справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 листопада 2018 року в справі № 821/1083/17 за позовом особи до Управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при скороченні штатів, справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
7. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2019 року в справі № 810/451/17 за позовом особи до Державної фіскальної служби України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку справу також передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
8. За встановлених Верховним Судом в цих справах обставин існує різне тлумачення і застосування судами положень статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), що зумовлено неоднаковою правозастосовною практикою Верховного Суду України і практикою Верховного Суду щодо трактування положень указаної статті та їхніх підходів до застосування її положень за подібних юридичних конфліктів.
9. Оскільки колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду висловила намір відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України, Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11 грудня 2019 року прийняла справу № 810/451/17 до розгляду.
10. Ураховуючи, що предметом розгляду в наведених справах також є непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки, що є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України (виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку), суд апеляційної інстанції вважав за необхідне зупинити провадження в справі № 200/12599/19 до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду в справі № 810/451/17.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
11. Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції про зупинення провадження в справі, позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду.
12. На обґрунтування касаційної скарги скаржник указав, що суд апеляційної інстанції не навів жодної обґрунтованої підстави того, що є об`єктивною неможливістю розгляду цієї справи до надбання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду в справі № 810/451/17.
13. Водночас скаржник зазначає, що в справах № 810/451/17 та № 821/1083/17 і в справі № 200/12599/19 різні правовідносини, які між собою не є тотожними, аналогічними або подібними. Отже, рішення, яке буде прийнято Великою Палатою Верховного Суду в справі № 810/451/17, не впливає на результат розгляду справи № 200/12599/19, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність зупинення провадження в справі до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду в справі № 810/451/17.
14. Скаржник також наголошує, що своєчасність, тобто вирішення публічно-правового спору в розумні строки, разом з принципами правової визначеності та доступності до правосуддя, є одним із ключових елементів принципу верховенства права в адміністративному судочинстві. Зупинення в справі № 200/12599/19 не дає можливості вирішення питання по суті спору в розумні строки і позбавляє позивача законного права на справедливий суд.
15. Указану касаційну скаргу надіслано на адресу Верховного Суду 04 травня 2020 року.
16. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Шевцовій Н.В.
17. Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року.
18. Від відповідача надійшли заперечення на касаційну скаргу позивача, в яких він наполягає на безпідставності останньої, просить у її задоволенні відмовити і залишити оскаржуване судове рішення без змін.
ІІІ. Джерела права та акти їхнього застосування
19. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
21. Частиною другою 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі: 1) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, - до одужання; 2) знаходження учасника справи у довгостроковому відрядженні, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, - до повернення з відрядження; 3) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі - до припинення перебування на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 4) призначення судом експертизи - до одержання її результатів; 5) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції; 6) направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення; 7) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів; 8) надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід; 9) розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі; 10) постановлення ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом - до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.
22. Згідно з частиною четвертою статті 236 КАС України про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена.
ІV. Позиція Верховного Суду
23. Суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали виходив з тотожності предмету розгляду в цій справі і в справах, переданих до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, а саме: непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у визначені строки, що є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а тому з посиланням на пункт 5 частини другої статті 236 КАС України дійшов до висновку про зупинення провадження в справі.
24. Указаною нормою визначено право суду зупинити провадження в справі у разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
25. Відповідна підстава для зупинення є не обов`язковою, а тому вирішується судом на власний розсуд.
26. КАС України не містить дефініції терміну "подібні правовідносини", проте його тлумачення міститься, зокрема, у ряді постанов Верховного Суду (від 13.02.2019 в справі № 802/3999/15-а, від 03.07.2019 в справі № 826/27404/15 тощо).