ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 305/987/16-а
адміністративне провадження № К/9901/45266/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до виконавчого комітету Рахівської міської ради
про скасування рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою виконавчого комітету Рахівської міської ради
на постанову Рахівського районного суду Закарпатської області у складі судді Тулик І.І. від 26 жовтня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Хобор Р.Б., Попка Я.С., Сеника Р.П. від 24 січня 2017 року,
У С Т А Н О В И В :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Рахівської міської ради (далі - Рахівська МР, відповідач), в якому просив скасувати рішення відповідача № 34 від 31 травня 2016 року про встановлення режиму роботи диско-бару " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що рішенням виконкому його зобов`язано встановити камери відеоспостереження з метою забезпечення громадського порядку, що ним виконано в повному обсязі та затрачено значні грошові кошти. Також відділом культури Рахівської РДА затверджено графік проведення культурно-розважальних заходів в приміщенні "ІНФОРМАЦІЯ_1" по серпень 2016 року включно. Незважаючи на це, виконкомом Рахівської МР рішенням № 34 від 31 травня 2016 року вирішив встановити з 10 червня 2016 року режим роботи диско-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1" з 06:00 до 23:00 годин терміном на два роки та визнав таким, що втратив чинність пункт 1 рішення міськвиконкому від 28 травня 2015 року № 54 "Про погодження режиму роботи диско-бару " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Рахівського районного суду Закарпатської області від 26 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року, позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем жодними доказами не доведено свої обґрунтування на правомірність винесення оскаржуваного рішення, зокрема, доказів на підтвердження того, що позивача було притягнуто до відповідальності за порушення Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" внаслідок роботи диско-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1", так само і доказів порушення громадського порядку відвідувачами закладу, відображених в протоколах поліції про адміністративні правопорушення чи заявах до реєстру досудових розслідувань.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Рахівського районного суду Закарпатської області від 26 жовтня 2016 року та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, виконком Рахівської МР звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
ІІ. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано оцінки тому, що рішення виконкому від 31 травня 2016 року прийнято у межах повноважень та у порядку, що визначені частиною другою статті 52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у зв`язку з надходженням заяв про порушення від мешканців сусідніх будинків.
Від ФОП ОСОБА_1 заперечення або відзиву на касаційну скаргу виконкому Рахівської МР не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано до суду 6 березня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 305/987/16-а, витребувано матеріали адміністративної справи та надано учасникам строк для подання заперечення на касаційну скаргу виконкому Рахівської МР, однак розгляд справи цим судом не було закінчено.
Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 305/987/16-а за касаційною скаргою виконкому Рахівської МР суддею-доповідачем Берназюком Я.О. та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 28 липня 2020 року.
У подальшому оголошено перерву у розгляді справи до 15 вересня 2020 року.
24 липня 2020 року від виконкому Рахівської МР надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
ІV. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що позивач ФОП ОСОБА_1 з 2003 року є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується відомостями Реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області.
Рішенням виконавчого комітету Рахівської міської ради від 28 травня 2015 року № 54 "Про погодження режиму роботи диско - бару " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", погоджено ФОП ОСОБА_1 режим роботи диско-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1". По АДРЕСА_1 у вихідні та святкові дні з 22:00 год до 04:00 год, терміном на три роки. Керівнику закладу забезпечити встановлення камер відеоспостереження з метою забезпечення громадського правопорядку, укласти угоду з комунальним підприємством "Рахівкомунсервіс" на вивіз побутових відходів і утримувати прилеглу територію у відповідності до санітарних вимог та Правил благоустрою міста.
Рішенням виконавчого комітету Рахівської міської ради від 31 травня 2016 року № 34 "Про встановлення режиму роботи диско-бару " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", установлено з 10 червня 2016 року режим роботи диско-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_1, (мешканцю АДРЕСА_2 ) з 06:00 год до 23:00 год, терміном на два роки та визнано таким, що втратив чинність пункт 1 рішення міськвиконкому від 28 травня 2015 року № 54 "Про погодження режиму роботи диско-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1".
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Рахівського районного суду Закарпатської області від 26 жовтня 2016 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі вимоги скаржника є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних судових рішень) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їхніх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно із частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Перелік повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку відображений у статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідно до підпункту 2 пункту "б" частини першої статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні та делеговані повноваження щодо здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв`язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об`єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об`єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об`єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства.
Підпунктом 9 пункту "а" частини першої цієї статті встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (власні повноваження) належать встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Водночас у підпункті 4 пункту "б" частини першої статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вказано, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств, установ та організацій сфери обслуговування можливе лише за погодженням власників цих організацій.
Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, під час ухвалення відповідачем рішення від 31 травня 2016 року № 34 "Про встановлення режиму роботи диско-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1", яким встановлено з 10 червня 2016 року режим роботи диско-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1 з 06:00 год до 23:00 год, не було погоджено з власником закладу.
З огляду на зазначене суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що встановлення режиму роботи, яким обмежено час роботи закладу, що належить позивачу, істотно порушує його права та інтереси зокрема - конституційне право на провадження підприємницької діяльності, оскільки відбулось без погодження з позивачем.
Стосовно доводів скаржника про надходження чисельних скарг на роботу закладу, у зв`язку з перевищенням допустимого шуму, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом статті 24 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров`я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов`язані:
здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;
забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами;
вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об`єкти):
1) жилих будинків і прибудинкових територіях;
2) лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури;
3) готелів і гуртожитків;
4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу;
5) інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
6) парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.
Шум на захищених об`єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.
У нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об`єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.
Передбачені частинами другою, третьою та четвертою цієї статті вимоги щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, не поширюються на випадки:
1) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;