ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 914/1181/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської міської ради
на рішення Господарського суду Львівської області від 17.10.2019 (суддя Мазовіта А. Б.)
і постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 (головуючий суддя Орищин Г. В., судді Галушко Н. А., Желік М. Б.)
у справі № 914/1181/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Барви Львова"
до 1) Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, 2) Львівської міської ради і 3) Галицької районної адміністрації Львівської міської ради
про визнання частково недійсним договору, визнання частково протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради, визнання протиправним та скасування розпорядження районної адміністрації,
(у судовому засіданні взяв участь представник Львівської міської ради - Синьовський Б. В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 14.06.2019 до Господарського суду Львівської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Барви Львова" (далі - позивач, ТОВ "Барви Львова") з позовом до Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (далі - відповідач-1, Управління), Львівської міської ради (далі - відповідач-2, Рада) та Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (далі - відповідач-3, Районна адміністрація) про:
1) визнання недійсними пунктів 2.2.4 та 5.4 договору про право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд від 29.12.2017 № Г-2315-17;
2) визнання протиправним і скасування пункту 1.4.2 ухвали Ради від 04.04.2019 № 4839, яким вилучено пункт 98 з переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Галицькому районі м. Львова;
3) визнання протиправним і скасування розпорядження Районної адміністрації від 24.05.2019 №210.
2. Позовні вимоги аргументовано тим, що спірні пункти 2.2.4, 5.4 від 29.12.2017 договору №Г-2315-17 про одностороннє припинення договору оренди у разі скасування пункту ухвали, який надає право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд і обов`язок орендаря демонтувати таку тимчасову споруду, підлягають визнанню недійсними, оскільки вони передбачають право Ради на припинення договору оренди в односторонньому порядку, що суперечить положенням Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
3. Незаконність пункту 1.4.2 ухвали Ради від 04.04.2019 №4839, на думку позивача, полягає в тому, що жодним нормативним актом не передбачено повноважень органу місцевого самоврядування на вилучення тимчасової споруди з відповідних переліків. Окрім того, вилучивши пункт 98 з переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Галицькому районі м. Львова, Рада протиправно скасувала своє рішення про надання дозволу чи продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасовій споруді, а також фактично в односторонньому порядку скасувала діюче право позивача на розміщення тимчасової споруди, в той час як відповідно до положень договору від 29.12.2017 №Г-2315-17, термін його дії встановлено до 31.12.2019, що також відображено у паспорті прив`язки.
4. З огляду на вищенаведене, а також на те, що у спірній ситуації відсутні підстави для демонтажу тимчасової споруди, які випливають із чинних нормативних актів (зокрема, розділу 7 Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015), позивач вважає, що розпорядження Районної адміністрації від 24.05.2019 №210, яким ТОВ "Барви Львова" зобов`язано демонтувати тимчасову споруду, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
5. Позивач визначив підвідомчість цього спору судам господарської юрисдикції на підставі пункту 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з огляду на те, що спірні правовідносини виникли між підприємством і органом місцевого самоврядування стосовно речових прав цих суб`єктів на земельну ділянку і на тимчасову споруду, що розташована на цій земельній ділянці.
Короткий зміст судових рішень
6. Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.10.2019 позов задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано пункт 1.4.2 ухвали Ради від 04.04.2019 №4839, яким вилучено пункт 98 з переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Галицькому районі м. Львова.
Закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання протиправним і скасування розпорядження Районної адміністрації від 24.05.2019 №210.
Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.
7. Суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами на підставі ухвал Ради від 02.03.2017 № 1568, від 17.05.2018 № 3417, виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів особи, тобто, у даному випадку, право позивача на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності, а саме позивачу до 31.12.2019 було продовжено термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасовій споруді, розташованій за адресою: м. Львів, вул. Князя Романа, 38.
8. Суд дійшов висновку, що пункт 1.4.2 ухвали Ради від 04.04.2019 №4839 "Про внесення змін до ухвал міської ради від 02.03.2017 №1568, від 27.04.2017 №1888, від 08.06.2017 №2123, від 29.06.2017 №2257, від 26.10.2017 №2526 та від 17.05.2018 №3417" суперечить нормам чинного законодавства, оскільки відповідач-2, як орган місцевого самоврядування, не наділений правом змінювати або скасовувати свої рішення про надання дозволу чи продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах.
При цьому, суд послався на правову позицію, наведену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.07.2018 у справі №914/1389/17.
9. Місцевий господарський суд встановив, що сторони договору від 29.12.2017 №Г-2315-17, врахувавши встановлену законом свободу договору, на власний розсуд погодили підстави та порядок припинення дії цього договору, що не суперечить вимогам статей 6, 525, 598, 627, 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 188, 291 ГК України та дійшов висновку, що позовна вимога щодо визнання недійсним пунктів 2.2.4, 5.4 договору від 29.12.2017 №Г-2315-17 є безпідставною, а тому в її задоволенні слід відмовити.
10. Також суд зазначив, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та Закону України "Про благоустрій населених пунктів" Районна адміністрація є органом, що наділений контролюючими повноваженнями та здійснює владні управлінські функції у сфері благоустрою міста, приймає рішення про демонтаж та вживає заходи із демонтажу елементів благоустрою, а спори щодо виконання суб`єктами владних повноважень функцій у сфері благоустрою (зокрема, відновлення благоустрою шляхом демонтажу елементів благоустрою) є публічно-правовими і мають розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
11. Зважаючи на це суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за позовною вимогою про визнання протиправним та скасування розпорядження Районної адміністрації від 24.05.2019 №210 на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України.
При цьому, суд послався також на правову позицію, наведену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 914/1092/18.
12. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 рішення Господарського суду Львівської області від 17.10.2019 залишено без змін.
13. Апеляційний господарський суд, в межах доводів та вимог апеляційної скарги Ради, погодився з висновками суду першої інстанції стосовно того, що у Ради були відсутні підстави для вилучення тимчасової споруди, у якій здійснює господарську діяльність позивач, з відповідного переліку, а відтак і для зменшення строку користування позивачем тимчасовою спорудою шляхом скасування попереднього рішення, яким цей строк було встановлено / продовжено.
14. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги Ради стосовно непідвідомчості спору в цій справі господарським судам, з огляду на існування договірних відносин між позивачем та відповідачем-1 з приводу тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасової споруди (договір від 29.12.2017 №Г-2315-17 з наступними змінами), а також наявності у позивача паспорта прив`язки від 21.08.2018 №ТС-2018-0513-Г (дійсний до 31.12.2019), у зв`язку з чим дійшов висновку, що спірне рішення Ради було прийняте органом місцевого самоврядування не у сфері публічно-правових відносин та не має ознак реалізації органом місцевого самоврядування своєї публічної влади.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
15. Рада подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволеної позовної вимоги, в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні цієї позовної вимоги.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
16. У касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судами приписів статті 20 ГПК України і неврахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 910/2145/18, від 18.06.2019 у справі № 912/1286/18 і Касаційного господарського суду від 17.12.2019 у справі № 910/392/19, при визначенні предметної юрисдикції цього спору.
Позиція інших учасників справи, викладена у відзивах на касаційну скаргу
17. Районна адміністрація подала відзив, у якому підтримує доводи касаційної скарги, просить її задовольнити, скасувати рішення і постанову в частині задоволеної позовної вимоги про визнання протиправним і скасування пункту 1.4.2 ухвали Ради від 04.04.2019 № 4839, яким вилучено пункт 98 з переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Галицькому районі м. Львова.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Ухвалою Ради від 02.03.2017 за №1568 (далі - ухвала № 1568) "Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова" продовжено термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, що розміщені на території м. Львова, згідно з додатком 1, до 31.05.2018.
19. У пункті 98 Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Галицькому районі м. Львова, який є додатком 1 до ухвали №1568, вказано ТОВ "Барви Львова", тимчасову споруду якого розміщено за адресою: м. Львів, вул. Князя Романа, 38, площею 44 кв.м.
20. 29.12.2017 між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) і ТОВ "Барви Львова" (орендар) укладено договір №Г-2315-17 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд (далі - договір №Г-2315-17).
20.1. Предметом цього договору є надання орендодавцем орендареві права на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових споруд на умовах оренди на термін відповідно до ухвал Львівської міської ради від 23.04.2015 за №4526 "Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові", від 02.03.2017 за №1613 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 23.04.2015 №4526 "Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові", від 02.03.2017 за №1568 "Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова" (пункт 1.1).
20.2. Відповідно до пункту 2.1 договору №Г-2315-17 орендодавець зобов`язався надати у тимчасову оренду конструктивний елемент благоустрою комунальної власності площею 44,00 кв.м (тротуар, газон, тощо) для розміщення тимчасової споруди за адресою: м. Львів, вул. Князя Романа, 38.
20.3. Згідно з пунктом 2.2.4 договору №Г-2315-17 орендар зобов`язався демонтувати тимчасову споруду при скасуванні ухвали №1568, після закінчення терміну дії цього договору, а також у разі виникнення потреби для реконструкції, ремонту, чи будівництва на місці розташування тимчасової споруди.
20.4. Пунктом 5.4 договору №Г-2315-17 встановлено, що договір припиняється в односторонньому порядку орендодавцем у разі скасування пункту ухвали, який надає право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд відповідному суб`єкту підприємницької діяльності з дати прийняття ухвали про його скасування.
20.5. Відповідно до пункту 6.1 договору №Г-2315-17 термін дії договору встановлюється з 01.01.2017 по 31.05.2018 (відповідно до пункту 5.5 Порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 №4526 (зі змінами) та пункту1 ухвали №1568).
21. Ухвалою Львівської міської ради від 17.05.2018 №3417, серед іншого, було внесено зміни до ухвали №1568 щодо продовження позивачу до 31.12.2019 терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасовій споруді за адресою м. Львів, вул. Князя Романа, 38.
22. 22.06.2018 між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) і ТОВ "Барви Львова" (орендар) було укладено договір №Г-2315-17 (Д-18) про внесення змін до договору № Г-2315-17 від 29.12.2017, яким пункт 6.1 договору викладено у новій редакції - термін дії договору встановлено до 31.12.2019 (відповідно до підпункту 1.1 ухвали Львівської міської ради від 17.05.2018 №3417).
23. 04.04.2019 Рада прийняла ухвалу №4839 "Про внесення змін до ухвал міської ради від 02.03.2017 №1568, від 27.04.2017 №1888, від 08.06.2017 №2123, від 29.06.2017 №2257, від 26.10.2017 №2526 та від 17.05.2018 №3417" (далі - ухвала № 4839), пунктом 1.4.2 якої внесла зміни до переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Галицькому районі м. Львова, а саме, виключено із переліку пункт 98 - приміщення за адресою: м. Львів, вул. Князя Романа, 38, площею 44 кв.м.
24. Ухвала №4839 стала правовою підставою для розпорядження Районної адміністрації від 24.05.2019 №210 "Про демонтаж самочинно встановленої тимчасової споруди ТОВ "Барви Львова" вул. Князя Романа, 38", якою позивача зобов`язано в добровільному порядку забезпечити демонтаж тимчасової споруди за адресою: м. Львів, вул. Князя Романа, 38 в термін до 22.06.2019.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
25. Підставою касаційного оскарження рішення і постанови у цій справі Рада на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України (тут і далі - в редакції, чинній з 08.02.2020), а також враховуючи вимоги касаційної скарги (пункти 15, 16 цієї Постанови) зазначає неврахування судами висновків Верховного Суду при визначені предметної юрисдикції цього спору в частині задоволеної позовної вимоги про визнання протиправним і скасування пункту 1.4.2 ухвали Ради від 04.04.2019 № 4839, яким вилучено пункт 98 з переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Галицькому районі м. Львова.
26. У статті 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
27. За змістом статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
28. Згідно зі статтями 5, 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
29. Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
30. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.