02 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 1-331/09
Провадження № 13-37 зво20
О К Р Е М А Д У М К А
суддів Великої Палати Верховного Суду Анцупової Т. О., Гриціва М. І., Ситнік О. М., Яновської О. Г., у кримінальній справі №1-331/09 за заявою засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 грудня 2009 року, ухвали Апеляційного суду Волинської області від 02 березня 2010 року та ухвали Верховного Суду України від 15 березня 2011 року на підставі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення державою міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом.
За вироком суду, який залишено без зміни судами апеляційної та касаційної інстанцій, ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 308, ст. 70 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 364 КК закрито на підставі п. 10 ст.6 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року).
Рішенням від 12 березня 2020 року Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Черніка проти України» встановлено порушення державою під час судового розгляду цієї справи міжнародних зобов`язань за пунктом 1 та підпунктом «d» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
ЄСПЛ виходив із того, що під час постановлення щодо заявника обвинувального вироку вирішальне значення мали показання свідків - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , проте показання жодної з цих осіб суд безпосередньо не сприймав.
Як недотримання засади безпосередності процесу ЄСПЛ оцінив оголошення судом показань ОСОБА_2 , даних під час досудового слідства, за відсутності поважних причин неявки свідка в судове засідання. ЄСПЛ вказав, що суд не вжив усіх необхідних і можливих заходів для забезпечення явки свідка, а обмежився посиланням на неможливість допиту цієї особи у зв`язку з її відсутністю за раніше відомими адресами проживання. Що стосується ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , місцевий суд одержав медичні документи про неможливість їх явки через тяжкі хвороби. Проте ЄСПЛ звернув увагу, що ці особи жодного разу не давали показань перед судом.
За висновком ЄСПЛ вказані обставини призвели до того, що жоден із ключових свідків обвинувачення в межах змагального судового процесу безпосередньо не допитувався. Натомість інші докази були непрямими або ж містили лише загальні відомості без необхідної деталізації обставин, що підлягали доказуванню.
ЄСПЛ зазначив, що обмеження права заявника допитувати свідків не було компенсоване іншими процесуальними гарантіями, а тому призвело до порушення загальної справедливості судового провадження.
У заяві про перегляд судових рішень за виключними обставинами ОСОБА_1 просив скасувати вирок та ухвали суду щодо нього, направити кримінальну справу на новий судовий розгляд.
02 вересня 2020 року Велика Палата Верховного Суду (далі - Велика Палата ) розглянула в судовому засіданні заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд судових рішень щодо нього у вказаній кримінальній справі.
Постановою Великої Палати заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Постановлено ухвали Апеляційного суду Волинської області від 02 березня 2010 року та Верховного Суду України від 15 березня 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, на переконання Великої Палати, не є необхідним та ефективним способом усунення допущених порушень. Адже, як зазначається в постанові Великої Палати, наслідком такого процесуального рішення було б відновлення судового провадження в повному обсязі спочатку, що передбачало б необхідність повторного виклику й допиту всіх свідків, перевірки всіх документів та інших матеріалів справи. Натомість порушення процедури сприйняття й дослідження судом інших доказів, крім показань зазначених вище трьох свідків, ЄСПЛ не встановлено і з матеріалів справи не вбачається. За таких обставин, на думку більшості суддів Великої Палати, призначення нового розгляду у місцевому суді може завдати шкоди інтересам кримінального судочинства, зокрема в частині дотримання розумних строків, а також реалізації засади безпосередності процесу, оскільки у зв`язку зі спливом тривалого часу після подій можливість забезпечення явки свідків до суду і відтворення ними обставин, що підлягають доказуванню, значно ускладнені.
Виходячи з наведеного Велика Палата вважає, що виправлення констатованої ЄСПЛ невідповідності судового провадження вимогам статті 6 Конвенції можна здійснити шляхом нового апеляційного розгляду.
Не погоджуючись із постановленим рішенням Великої Палати, вважаємо за необхідне звернути увагу на таке.
1. В рішенні ЄСПЛ зазначив, що жоден із ключових свідків обвинувачення в межах змагального судового процесу безпосередньо не допитувався. Натомість інші докази, на яких ґрунтується вирок, були непрямими або ж містили лише загальні відомості без необхідної