ОКРЕМА ДУМКА
Суддів Великої Палати Верховного Суду Прокопенка О. Б., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Єленіної Ж. М., Лященко Н. П., Ситнік О. М.,
10 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/130/19
Провадження № 11-70заі20
На постанову Великої Палати від 10 вересня 2020 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про скасування рішення ВРП від 5 лютого 2019 року № 329/0/15-19 «Про звільнення судді ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України».
Відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) викладаємо окрему думку.
Рішенням ВРП від 5 лютого 2019 року № 329/0/15-19 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Київського районного суду м. Одеси на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України - вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом до ВРП про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення, посилаючись на те, що відповідач під час його прийняття діяв не у спосіб, визначений законом, оскільки ВРП могла звільнити суддю на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України тільки у випадку відсутності раніше прийнятого рішення за поданням Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ). Тобто ВРП не наділено повноваженнями приймати рішення за поданням ВРЮ, на підставі якого вже було прийнято відповідне рішення Верховною Радою України (далі - ВРУ). Внаслідок протиправних дій відповідача здійснено повторне переслідування судді з повторним застосуванням санкції, без наведення в оскаржуваному рішенні жодних мотивів та аргументів притягнення до дисциплінарної відповідальності, внаслідок чого позивача звільнено з посади, якої він не займає.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Судове рішення мотивовано тим, що дисциплінарне стягнення щодо позивача застосовано після спливу передбаченого законом строку, проте в цій частині оскаржуване рішення не містить відповідних мотивів, що є достатньою підставою для задоволення позовних вимог і скасування рішення ВРП від 5 лютого 2019 року № 329/0/15-19 про звільнення судді Київського районного суд м. Одеси ОСОБА_1 .
У лютому 2020 року ВРП звернулася з апеляційною скаргою до Великої Палати Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
У березні 2020 року ОСОБА_1 також звернувся з апеляційною скаргою про перегляд цього ж рішення, у якій просить змінити зазначене судове рішення, додавши в його описовій частині посилання на неможливість розгляду ВРП подання ВРЮ про звільнення позивача з посади судді Київського районного суду м. Одеси за порушення присяги, через розгляд цього питання раніше ВРУ.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу ВРП задоволено. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2020 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення ВРП від 5 лютого 2019 року № 329/0/15-19 про його звільнення з посади судді Київського районного суду м. Одеси.
З висновками Великої Палати Верховного Суду не погоджуємося з таких підстав.
Під час розгляду справи встановлені такі обставини.
Із серпня 1980 року ОСОБА_1 працював народним суддею Луцького міського народного суду Волинської області.
Постановою Верховної Ради України від 29 листопада 2001 року № 2869-ІІІ ОСОБА_1 обраний на посаду судді Київського районного суду м. Одеси безстроково.
Відповідно до Указу Президента України від 1 червня 2004 року № 597/2004 позивача призначено на посаду заступника голови цього ж суду.
11 лютого 2014 року ВРЮ розглянула рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) від 30 травня 2013 року щодо внесення подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду м. Одеси за порушення присяги, висновок секції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад від 17 грудня 2013 року, матеріали перевірки, проведеної членом ВРЮ ОСОБА_2 за вказаною рекомендацією, та прийняла рішення про внесення подання до ВРУ про звільнення позивача з посади судді Київського районного суду м. Одеси.
Підставою для рішення про внесення такого подання стали висновки ВРЮ про обґрунтованість висновків ВККС, викладених у рішенні від 30 травня 2013 року № 1590/дп-30 про направлення рекомендації для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення позивача з посади судді Київського районного суду м. Одеси, відповідно до якого позивач при розгляді судових справ не виконував обов`язки судді щодо справедливого та безстороннього розгляду і вирішення судових справ відповідно до закону із дотриманням засад і правил судочинства, порушення при вирішенні судових справ норм процесуального і матеріального права, а також вчинення дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності.
24 лютого 2014 року ВРЮ внесла до ВРУ подання від 17 лютого 2014 року № 12/0/12-14 про звільнення позивача з посади судді Київського районного суду м. Одеси у зв`язку з порушенням присяги судді.
29 вересня 2016 року ВРУ прийняла Постанову № 1603-VIII (далі - Постанова № 1603-VIII) про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду м. Одеси відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України у зв`язку з порушенням присяги судді.
Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 травня 2018 року у справі № 800/532/16, залишеною без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2018 року, частково задоволено позов ОСОБА_1 до ВРУ: визнано незаконною та скасовано Постанову ВРУ від 29 вересня 2016 року № 1603-VIII про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду м. Одеси у зв`язку з порушенням присяги судді.
ВРУ листом від 11 грудня 2018 року № 04-29/15-2485 повернула до ВРП подання ВРЮ від 17 лютого 2014 року № 12/0/12-14 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду м. Одеси за порушення присяги.
Розглянувши матеріали цього подання, ВРП прийняла рішення від 5 лютого 2019 року № 329/0/15-19, яким ОСОБА_1 звільнено з посади судді Київського районного суду м. Одеси на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, ВРП керувалася, зокрема, положеннями абзацу другого пункту 14 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», який набрав чинності 5 січня 2017 року. Жодних висновків та мотивів звільнення судді з посади у зв`язку із вчиненням істотного дисциплінарного проступку, грубим чи систематичним нехтуванням обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявленням його невідповідності займаній посаді,зазначене рішення не містить.
Разом із тим частина шоста статті 56 глави 6 розділу ІІ Закону України «Про Вищу раду правосуддя» покладає на ВРП обов`язок ухвалити вмотивоване рішення за результатами розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України.
Частиною другою статті 115 Закону України від 2 червня 2016 року<