1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду



У Х В А Л А

9 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 57/218-10 (59/264-08)

Провадження № 12-65зг20

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Бакуліної С.В.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

перевіривши матеріали заяви Приватної виробничо-комерційної фірми "Істок"

проприйняття до провадження Великою Палатою Верховного Суду справи № 57/218-10 (59/264-08)

за касаційною скаргоюПриватної виробничо-комерційної фірми "Істок" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12 лютого 2020 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13 квітня 2020 року, постановлених за результатами розгляду скарги Приватної виробничо-комерційної фірми "Істок" на дії та незаконну бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області

за позовом фізичної особи - підприємця Канської Юлії Вікторівни

до Приватної виробничо-комерційної фірми "Істок"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Харківська міська рада, Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківська міська рада, Акціонерна компанія "Харківобленерго", Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області,

за участю прокуратури Харківської області в інтересах фізичної особи - підприємця Канської Юлії Вікторівни, Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

про знесення об`єкту самочинного будівництва,

ВСТАНОВИЛА:

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 30 червня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Приватної виробничо-комерційної фірми "Істок" (далі - ПВКФ "Істок") на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12 лютого 2020 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13 квітня 2020 року, постановлених у цій справі за результатами розгляду скарги ПВКФ "Істок" на дії та незаконну бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 30 липня 2020 року на підставі пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зупинив провадження за касаційною скаргоюПВКФ "Істок" у справі № 57/218-10 (59/264-08) до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднакового застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 916/617/17.

25 серпня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ПВКФ "Істок" від 15 серпня 2020 року про прийняття до провадження Великою Палатою Верховного Суду справи № 57/218-10 (59/264-08) та перегляду судових рішень за касаційною скаргою останнього.

Перевіривши матеріали заяви ПВКФ "Істок", Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 6 і частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 125 Конституції України визначено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно зі статтею 286 ГПК України судом касаційної інстанції у господарських справах є Верховний Суд.

У відповідності до частини другої статті 37 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у складі Верховного Суду діють: Велика Палата Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний кримінальний суд, Касаційний цивільний суд.

Випадки, коли розгляд справи в межах господарського судочинства здійснюється Великою Палатою Верховного Суду, визначено частиною п`ятнадцятою статті 32, частинами третьою-шостою статті 302, частиною шостою статті 321, підпунктами 2, 5, 7 пункту 1 Перехідних положень ГПК України.

Підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати передбачені статтею 302 ГПК України, зокрема, її частинами третьою-шостою встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду; суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати; суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики; справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.


................
Перейти до повного тексту