Постанова
Іменем України
10 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 175/2285/17
провадження № 51-694км20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Бущенко А.П.,
Голубицький С.С.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Матолич М.Р.,
потерпіла ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
розглянув у судовому засіданні касаційні скарги захисників Борисової Ю.В. та Грищенка В.В. на вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 рокуу кримінальному провадженні
стосовноОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого за ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
І. Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
Вимогою захисника Борисової Ю.В. до Верховного Суду (далі - Суд) є скасування ухвалених стосовно засудженого ОСОБА_2 судових рішень - вироку Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2019 року та ухвали Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
Цю вимогу мотивує допущенням судом першої інстанції істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, а саме того, що суд дослідив деякі матеріали кримінального провадження, про які не вказувалось стороною обвинувачення, тобто з власної ініціативи; безпідставно допустив як доказ винуватості ОСОБА_2 показання з чужих слів, а саме показання потерпілого ОСОБА_3 ; безпідставно було відмовлено судом у проведенні повторного слідчого експерименту та відмовлено у визнанні неналежним доказом протоколу слідчого експерименту від 16.12.2016 та додаткового слідчого експерименту від 23.05.2017; порушено судом принцип безпосередності дослідження доказів, оскільки під час судового розгляду не досліджувався вантажний силовий тягач, напівпричеп та автомобіль, яким керував ОСОБА_2, що призвело до неповноти судового розгляду, бо зʼясування обставин мало істотне значення; судом самостійно не сформульовано обвинувачення, визнане судом доведеним; відсутній у вироку й аналіз та оцінка доказів, є лише їх перелік зі стислим викладенням змісту. Крім того, вказує на невиконання судом апеляційної інстанції вимог ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), невмотивованість прийнятого рішення щодо залишення апеляційної скарги захисника без задоволення. Також зазначає, що відсутній один запис судового засідання суду першої інстанції (25.01.2019) та декілька записів суду апеляційної інстанції не прослуховуються (20.07.2019, 23.04.2018, 26.07.2017, 12.09.2017, 23.10.2019), а також було порушено право на захист ОСОБА_2, оскільки одне із засідань суду апеляційної інстанції відбулось без захисника, але думку обвинуваченого з приводу цього не запитували.
Вимогою захисника Грищенка В.В. в інтересах засудженого ОСОБА_2, що викладена ним у касаційній скарзі, є скасування судових рішень та закриття провадження за відсутності в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України. Наголошує на незаконності вироку суду першої інстанції, про скасування якого порушувалось питання перед судом апеляційної інстанції, втім всі твердження скарги захисника були проігноровані. Так, перед судом апеляційної інстанції наголошувалось на необхідності закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 за відсутності в його діях складу інкримінованого злочину; заперечували проти визнання показань потерпілого ОСОБА_3 допустимим доказом; спростовували показання свідка ОСОБА_4 ; вказували на правильність внесення даних до протоколу огляду транспортного засобу 29.11.2016, що вплинуло на обʼєктивну слідову інформативність; просили визнати недопустимими доказами два автомобіля та напівпричеп, бо вони у порушення ст. 290 КПК України не були відкриті стороні захисту та не надавались суду у якості речових доказів; також вказані речові докази зберігались органом досудового розслідування у непередбачений процесуальним законом спосіб; просили про визнання протоколу слідчого експерименту неналежним доказом, оскільки через його проведення не за тих умов, за яких відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), є обʼєктивні сумніви у достовірності здобутих даних, - у звʼязку з чим просили визнати неналежним та недопустимим доказом висновок судової автотехнічної експертизи від 12.01.2017 № 5/10.1-1175. З огляду на викладене захисник стверджує про невідповідність ухвали суду апеляційної інстанції вимогам ст. 419 КПК України, оскільки під час апеляційного розгляду вказані твердження не були перевірені повною мірою, а отже спростовані. Вказує також на відсутність запису судового засідання суду апеляційної інстанції від 23.04.2018 та сумнівний причинний зв`язок встановлений судами між порушенням вимог ПДР ОСОБА_2 та тими наслідками, що настали.
II. Позиції інших учасників судового провадження щодо поданої касаційної скарги
У запереченнях на касаційну скаргу, надісланих Суду до засідання, представник потерпілого ОСОБА_5 - адвокат Ковальчук Д.Ю. просив Суд залишити касаційні скарги захисників без задоволення, а оскаржувані ними судові рішення, ухвалені стосовно ОСОБА_2, - без зміни.
Прокурор та потерпіла під час засідання Суду заперечували проти задоволення касаційних скарг захисників.
III. Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Суд першої інстанції, рішення якого оскаржується
За вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2019 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Цим вироком стягнуто з ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_1 100 000 грн, на користь потерпілої ОСОБА_6 20 000 грн, на користь потерпілого ОСОБА_5 20 000 грн.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на користь потерпілої ОСОБА_1 у рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди 17 400 грн та моральної шкоди 17 400 грн; на користь потерпілої ОСОБА_6 у рахунок відшкодування завданої злочином моральної шкоди 10 000 грн; на користь потерпілого ОСОБА_5 у рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди 37 691,11 грн та моральної шкоди 10 000 грн. У решті позовних вимог потерпілим ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відмовлено.
Також вироком суду вирішено долю речових доказів та питання щодо процесуальних витрат.
Суд апеляційної інстанції, рішення якого оскаржується
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року апеляційну скаргу захисника Білого І.М. залишено без задоволення; апеляційні скарги потерпілої ОСОБА_1 та представника потерпілого ОСОБА_5 - адвоката Ковальчука Д.Ю. задоволено частково.
Вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2019 року стосовно ОСОБА_2 в частині вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_7 щодо стягнення коштів по відшкодуванню моральної шкоди змінено: збільшено розмір коштів по відшкодуванню моральної шкоди з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 - 700 000 грн, потерпілого ОСОБА_5 - 40 000 грн.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами
29 листопада 2016 року приблизно о 05-ій годині ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем марки "NISSAN PRIMASTAR", державний номерний знак НОМЕР_1, здійснював рух по автодорозі Р-52 "Дніпропетровськ - Царичанка - Кобеляки - Решетилівка" зі сторони с. Партизанське у напрямку смт Кіровське Дніпропетровського району (після перейменування - смт Обухівка Дніпровського району) Дніпропетровської області, перевозячи пасажирів: на передньому пасажирському сидінні - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; на першому ряді пасажирських сидінь - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 ; на другому ряді пасажирських сидінь - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, і ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Під час руху ОСОБА_2 не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, маючи можливість своєчасно виявити небезпеку для руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, внаслідок чого поблизу АЗС, розташованої на вул. Солідарності буд. № 565 у смт Кіровське Дніпровського району, допустив зіткнення передньою правою частиною керованого автомобіля з лівою задньою частиною напівпричепа "KOGEL S24", державний номерний знак НОМЕР_2, котрий під керуванням водія ОСОБА_4 рухався попереду у попутному напрямку у з`єднанні з вантажним сідловим тягачем "VOLVO FH 12-4X2T", державний номерний знак НОМЕР_3 .
Унаслідок ДТП пасажирам автомобіля під керуванням ОСОБА_2 були спричинені такі тілесні ушкодження:
- ОСОБА_8 у вигляді сумісної тупої травми тіла, яка ускладнилась розвитком шоку та у своїй сукупності призвела до настання смерті на місці події;
- ОСОБА_9 у вигляді тупої травми тіла, яка ускладнилась розвитком шоку і у своїй сукупності призвела до настання смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 о 10:40 у Комунальному закладі "Дніпропетровська шоста міська клінічна лікарня" Дніпропетровської міської ради";
- ОСОБА_5 у вигляді закритої черепно-мозкової та лицьової травми, струсу головного мозку, перелому верхньої щелепи, подвійного відкритого перелому нижньої щелепи, забійної рани підборіддя, яка сполучується з порожниною роту, синців в обох параорбітальних областях, субкон`юнктивального крововиливу правого ока, трьох забійних ран у скроневій області праворуч, у лівій тім`яно-потиличній області та в потиличній області по центру, які відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я строком понад 3 тижні (більш, як 21 день);
- ОСОБА_3 у вигляді сумісної тупої травми тіла, яка відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я строком понад 3 тижні (більш, як 21 день);
- ОСОБА_6 у вигляді закритого перелому головки малогомілкової кістки правої гомілки, закритої черепно-мозкової травми з переломом кісток носа зі зміщенням уламків і струсом головного мозку, невеликих забійних ран в області лоба та носа, які відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).
Причиною настання ДТП було порушення ОСОБА_2 вимог пунктів 1.3, 1.5., 2.3 б) і 12.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР).
Невиконання ОСОБА_2 вимог пункту 12.3 ПДР знаходиться у прямому причинному зв`язку з настанням ДТП і заподіянням потерпілим ОСОБА_5, ОСОБА_3 і ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, та спричиненням загибелі ОСОБА_8 і ОСОБА_9 .
IV. Норми процесуального права, правильність застосування яких оспорюється до Верховного Суду
Кримінальний процесуальний кодекс України
Стаття 23. Безпосередність дослідження показань, речей і документів
Частина 1. Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Частина 2. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Стаття 95. Показання
Частина 4. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Стаття 97. Показання з чужих слів
Частина 1. Показаннями з чужих слів є висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи.
Стаття 240. Слідчий експеримент
Частина 1. З метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
Частина 2. За необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу.
Частина 3. До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.
Частина 6. Про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.
Стаття 290. Відкриття матеріалів іншій стороні
Частина 12. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
Стаття 349. Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження
Частина 1. Після виконання дій, передбачених статтею 348 цього Кодексу, головуючий надає стороні обвинувачення та стороні захисту право проголосити вступні промови.
У вступній промові зазначається, якими доказами сторона підтверджуватиме наведені нею обставини, порядок дослідження доказів, а також може бути зазначена позиція сторони.
Стаття 357. Дослідження речових доказів
Частина 2. Огляд речових доказів, які не можна доставити в судове засідання, за необхідності проводиться за їх місцезнаходженням.
Стаття 370. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення
Частина 1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
V. Мотиви, з яких виходив Верховний Суд при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався
5.1 Щодо меж касаційного розгляду
З урахуванням доводів, викладених у касаційних скаргах, та меж касаційного перегляду, установлених КПК України, розгляд провадження судом касаційної інстанції здійснено в частині перевірки доводів касаційних скарг захисників щодо допущення судами першої та апеляційної інстанції порушень вимог кримінального процесуального закону при ухваленні вироку, залишеного без зміни судом апеляційної інстанції, в частині визнання винуватим ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
5.2 Щодо істотних порушень вимог кримінального процесуального закону:
5.2.1 За доводами, викладеними у касаційній скарзі захисника Борисової Ю.В., стверджується, що суд першої інстанції під час судового розгляду досліджував деякі матеріали кримінального провадження про дослідження яких не зазначалось у клопотанні сторони обвинувачення.
Тобто мова йде про дослідження судом матеріалів провадження з власної ініціативи.
Захисник Борисова Ю.В. вважає, що такими безпідставно оголошеними та дослідженими матеріалами були, зокрема, висновки експертів від 06.12.2016 № 2263-Е та від 12.12.2016 № 689/ЛЕ.
Суд вважає вказане твердження захисника безпідставним, оскільки воно спростовується наступним.
Процесуальним законом передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо та не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду (ч.ч. 1, 2 ст. 23 КК України).
При цьому обсяг доказів, що пропонується дослідити суду, визначається сторонами провадження, у тому числі стороною обвинувачення. Як правило, у вступній промові стороною обвинувачення проголошується якими саме доказами сторона підтверджуватиме наведені нею обставини (частина 1 ст. 349 КПК України).
У матеріалах кримінального провадження, а саме у томі 1, на аркушах 33-34, міститься клопотання прокурора у провадженні щодо визначення доказів (документів, висновків експертів), що підлягають дослідженню під час судового провадження від 20 жовтня 2017 року.
За змістом якого однозначно вбачається прохання до суду першої інстанції дослідити всі висновки експертів, здійснених у цьому провадженні, зокрема й висновки від 06.12.2016 № 2263-Е по факту смерті ОСОБА_8 та від 12.12.2016 № 689/ЛЕ по факту смерті ОСОБА_9 .
Вказані висновки й були дослідженні судом, проти чого не заперечували учасники провадження, зокрема й захисники обвинуваченого ОСОБА_2 (журнал судового засідання, а.к.п. 181-182, т. 2)
Отже, у Суду немає жодних підстав погодитись із цими доводами касаційної скарги захисника.