Постанова
Іменем України
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 523/12156/19
провадження № 61-7809св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", комунальне підприємство "Агенція реєстраційних послуг" приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кисельова Надія Володимирівна,
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алькор інвест",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду в складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Сєвєрової Є. С. від 16 квітня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У Серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів, у якому просила:
визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 23 квітня 2019 року за споживчими кредитними договорами згідно додатків № 1-2 до цього договору, укладений між публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" (далі - ПАТ "Банк Фінанси та кредит" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алькор інвест" (далі - ТОВ "Алькор Інвест") в частині відступлення права вимоги за кредитним договором № 16-к-102 від 26 березня 2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") про надання фінансових послуг у вигляді кредиту в сумі 100 000 дол. США.
визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 23 квітня 2019 року про забезпечення споживчих кредитних договорів згідно додатків № 1-2 до цього договору, укладений між ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" та ТОВ "Фінансова компанія "Алькор Інвест" в частині відступлення права вимоги за іпотечним договором від 26 березня 2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калашник О. В. 26 березня 2007 року, зареєстрованим в реєстрі за № 918;
скасувати запис про право власності № 32427770 від 12 червня 2019 року, здійснений державним реєстратором КП "Агенція реєстраційних послуг" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ТОВ "Фінансова компанія "Алькор інвест" квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
У прохальній частині позовної заяви позивач в порядку забезпечення позову просила накласти арешт на нерухоме майно квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, та заборонити ТОВ "Фінансова компанія "Алькор інвест" та іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору по зміні власника або встановлення будь-якого обтяження (іпотека, застава майнових прав, здійснення платежів за квартиру, передання майна в оренду або інше користування майном).
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 09 серпня 2019 року вжито заходи забезпечення позову за заявою ОСОБА_1 ; накладено арешт на нерухоме майно квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонено ТОВ "Фінансова компанія "Алькор інвест" та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на відчуження квартири АДРЕСА_1, в тому числі реєстрацію/перереєстрацію прав власності, встановлення будь-якого обтяження (іпотека, застава майнових прав), або інших речових прав на неї, здійснення платежів за квартиру, передання в оренду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову щодо спірного нерухомого майна може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 16 квітня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Алькор інвест" задоволено. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 09 серпня 2019 року про забезпечення позову в зазначеній справі - відмовлено. Вирішено питання про судовий збір.
Апеляційний суд відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, дійшов висновку про невідповідність такої заяви вимогам статті 151 ЦПК України та при поданні якої не було сплачено судовий збір.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У травні 2020 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 16 квітня 2020 року, у якій заявник посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати зазначену постанову та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову позбавляє її права на справедливе та неупереджене правосуддя з метою забезпечення законних прав та інтересів своєї сім`ї. Також апеляційний суд незаконно поклав на неї обов`язок зі сплати судового збору, оскільки на спірні правовідносини поширюється Закон України "Про судовий збір".
Відзив позивача на касаційну скаргу до суду не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 26 травня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 523/12156/19 з Суворовського районного суду м. Одеси.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частин першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Право на ефективний судовий захист закріплено у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першому протоколі та протоколах 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, яку ратифіковано законом України від 17 липня 1997 року.
Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову врегульовано Главою 10 Розділу 1 ЦПК України.
У відповідності до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.