Постанова
Іменем України
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 442/2933/14-ц
провадження № 61-1238св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: Дрогобицька міська рада, Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об`єднання" Дрогобицької міської ради, Відділ архітектури та містобудування Дрогобицької міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коцана Руслана Мар`яновича на постанову Львівського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Шеремети Н. О., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Коцана Руслана Мар`яновича на постанову Львівського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Дрогобицька міська рада, Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об`єднання" Дрогобицької міської ради, Відділ архітектури та містобудування Дрогобицької міської ради, про знесення самовільного будівництва та перепланування.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона проживає у кімнаті АДРЕСА_1, який раніше належав ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів". Відповідно до рішення Дрогобицької міської ради від 31 січня 20013 року № 924 "Про прийняття в комунальну власність міста відомчого житлового фонду гуртожитку по АДРЕСА_2 " даний гуртожиток був прийнятий на баланс КП "Житлово-експлуатаційне об`єднання" Дрогобицької міської ради. У зазначеному гуртожитку вона та всі її сусіди у спільному користуванні мали приміщення кухні, коридору, душові кімнати, туалети, кімнати відпочинку, кімнати, в яких розташовані умивальники, горище та підвальні приміщення. Після передачі гуртожитку на баланс міської ради її сусіди - відповідачі у справі, почали без погодження із відповідними органами та без її згоди влаштовувати переобладнання належних їм кімнат та приміщень загального користування таким чином, що у своє користування вони забрали всі допоміжні приміщення, а її залишили лише із однією кімнатою без можливості користуватися приміщеннями кухні, ванної та туалету. На її неодноразові зауваження та претензії з цього приводу відповідачі не реагують. При таких обставинах на даний час вона позбавлена можливості користуватися приміщенням загального користування (кухнею, ванною, туалетом та іншими приміщеннями), а тому її право на повноцінне житло є порушеним.
З урахуванням викладених обставин просила суд зобов`язати ОСОБА_2, ОСОБА_3, знести самовільно здійснені перебудови в гуртожитку АДРЕСА_2 та не чинити перешкоди у користуванні кімнатами кухні, ванної, туалету, кімнати відпочинку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 серпня 2018 року позов задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2, ОСОБА_3 знести самовільно вчинені перебудови в гуртожитку АДРЕСА_2 та не чинити перешкоди у користуванні кімнатами кухні, ванної, туалету, кімнати відпочинку.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його доведеності та обґрунтованості.
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 серпня 2018 року скасовано.
Ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, треті особи: Дрогобицька міська рада, Комунальне підприємство Житлово-експлуатаційне об`єднання" Дрогобицької міської ради, Відділ архітектури та містобудування Дрогобицької міської ради, про знесення самовільного будівництва та перепланування відмовлено.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що право позивачки на користування місцями загального користування є порушеним, разом з тим зазначив, що судом першої інстанції не було вказано, які саме переобладнання та яких саме конструктивних елементів приміщення кухні, ванної, туалету, кімнати відпочинку та на якому поверсі зобов`язано демонтувати кожного з відповідачів для їх приведення до попереднього стану. При цьому апеляційний суд вказав, що висновки експертизи також не дають відповіді на ці запитання, що позбавляє суд апеляційної інстанції можливості усунути ці недоліки.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У січні 2020 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Коцана Р. М. через засоби поштового зв`язку надійшла касаційна скарга на постанову Львівського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції судове рішення ухвалено без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
03 лютого 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що рішенням Дрогобицької міської ради від 31 січня 2013 року № 924 "Про прийняття в комунальну власність міста відомчого житлового фонду гуртожитку на АДРЕСА_2 " гуртожиток на АДРЕСА_2 прийнятий в комунальну власність територіальної громади м. Дрогобича з балансу ПАТ "ДЗАК" на баланс КП ЖЕО, як єдиний майновий комплекс, з прибудинковою територією загальною площею 4 585,5 кв.м.
Рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 17 липня 2013 року № 136 "Про затвердження акту приймання-передачі відомчого житлового фонду у комунальну власність" затверджено акт приймання передачі відомчого житлового фонду у комунальну власність гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивачці ОСОБА_1 належить кімната № НОМЕР_1 в гуртожитку АДРЕСА_2, відповідачу ОСОБА_2 - кімнати № 66-67, відповідачу ОСОБА_3 - кімнати № 70-71.
Згідно поверхових планів будівлі гуртожитку на АДРЕСА_2, в спірному гуртожитку відбувається масове переобладнання місць загального користування гуртожитку, у зв`язку з чим мешканцями гуртожитку та попереднім балансоутримувачем будинку до передачі його на баланс міської ради було виготовлено технічні паспорти, як на новоутворені без відповідних дозволів квартири, так і технічну документацію на кожний поверх гуртожитку з врахуванням наявних змін.
В матеріалах справи міститься висновок від 26 березня 2018 року № 20/21 судової будівельно-технічної експертизи, яка проведена на підставі ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 червня 2017 року. В ході експертизи були досліджені питання щодо наявності незаконних та самовільних перебудов мешканцями гуртожитку і визначення шляхів усунення порушень прав та законних інтересів позивачки. Судовим експертом надані відповіді на поставлені судом запитання.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України (тут і далі - в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з пунктом 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.