Постанова
Іменем України
15 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 243/5197/19
провадження № 61-22993св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Держава Україна в особі Прокуратури Донецької області та Генеральної прокуратури України, Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 вересня 2019 року у складі судді Проніна С. Г. та постанову Донецького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Будулуци М. С., Біляєвої О. М., Папоян В. В.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин, розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 вересня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 19 листопада 2019 рокуздійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Прокуратури Донецької області та Генеральної прокуратури України, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування позову посилався на те, що 29 січня 2018 року при виконанні повноважень представника потерпілого ОСОБА_2 він звернувся до керівника Краматорської місцевої прокуратури, як до прокурора вищого рівня, зі скаргами на недотримання слідчим розумних строків досудового розслідування кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050390002670 від 06 грудня 2014 року, № 12017050390000199 від 20 січня 2017 року, № 12017050390000200 від 20 січня 2017 року, № 42017050390000085 та № 42017050390000086 від 23 червня 2017 року. Скарги зареєстровані за вхідними №№ 49, 50, 51 і 52.
В порушення вимог статей 3, 8, 9, 19, 40 та 41 Конституції України, статей 8, 9, 28, 36, 114 і 308 КПК України, статті 36 Закону України "Про прокуратуру" керівник Краматорської місцевої прокуратури скарги у встановлені законодавством строки не розглянув, відповідь на них не надав, права і свободи ОСОБА_2 не захистив, чим порушив присягу прокурора щодо сумлінного виконання службових обов`язків.
Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 07 лютого 2018 року зобов`язано керівника Краматорської місцевої прокуратури розглянути скарги ОСОБА_1 від 29 січня 2018 року за вх. № № 49, 50, 51, 52 щодо розумних строків проведення досудового слідства по кримінальним провадженням, в порядку частини 2 статті 308 КПК України.
Однак, ухвала протягом трьох днів виконана не була.
У зв`язку з цим, на підставі ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 01 червня 2018 року, Прокуратурою Донецької області 15 червня 2018 року було внесено до ЄРДР відомості за фактом невиконання керівником Краматорської місцевої прокуратури ухвали суду від 07 лютого 2018 року.
Вказану бездіяльність керівника Краматорської місцевої прокуратури, а також невжиття Генеральною прокуратурою України заходів щодо організації діяльності органів прокуратури з питань нагляду за додержанням законів органами, які провадять досудове слідство, позивач розцінює як порушення його прав на здійснення управління державними справами, на поширення інформації та на отримання обґрунтованої відповіді на своє звернення у встановлені законодавством строки, прав на справедливий суд й мирне володіння своїм майном, а також як незабезпечення прокурором вищого рівня дотримання розумних строків досудового розслідування, що, у своїй сукупності призвело до душевних страждань, які він відчував через гнів та обурення ситуацією, що склалася, а також відчай та невпевненість, як наслідок цього, у своєму майбутньому.
Позивач зазначав, що вказаною бездіяльністю йому спричинено моральну шкоду, загальний розмір якої ним визначено за допомогою методики ОСОБА_3 у сумі 600 912 грн.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив стягнути з Держави Україна в особі Прокуратури Донецької області та Генеральної прокуратури України за рахунок коштів Державного бюджету України моральну шкоду у розмірі 600 912 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами.
Разом із тим, в порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України позивач не довів наявність підстав для відшкодування моральної шкоди.
Не погодившись із цим рішенням, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 19 листопада 2019 рокурішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 вересня 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У грудні 2019 року ОСОБА_1 подав до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 вересня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не дослідили усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не врахували його доводи та не надали оцінки поданим ним доказам.
Доводи інших учасників справи
У лютому 2020 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від Прокуратури Донецької області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржені рішення суду першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними. У відзиві Прокуратура Донецької області просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Інші учасники справи своєї позиції щодо касаційної скарги не висловили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
13 січня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди попередніх інстанцій установили, що 29 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до керівника Краматорської місцевої прокуратури зі скаргами по кримінальним провадженням № 42017050390000085, № 42017050390000086, № 12017050390000199, № 12017050390000200 й № 12014050390002670, які зареєстровані за вх. № № 49, 50, 51 та 52.
У першій скарзі - вх. № 49 він просив повідомити про результати розслідування у кримінальних провадженнях № 42017050390000085 та № 42017050390000086 від 23 червня 2017 року та вжити заходів щодо дотримання розумних строків проведення досудового розслідування, зокрема, встановити строки проведення слідчих дій по наданим процесуальними керівниками письмовим вказівкам, а в інших скаргах - № № 50, 51, та 52 - вжити заходів з метою дотримання розумних строків проведення досудового розслідування, зокрема, встановити строки проведення слідчих дій по задоволеним клопотанням потерпілого та наданим письмовим вказівкам процесуальних керівників.
Листом заступника керівника Краматорської місцевої прокуратури вказані скарги спрямовані до слідчого відділу Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області для їх розгляду.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 07 лютого 2018 року у справі № 234/1456/18 (провадження 1-кс/234/674/18) скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, задоволено. Зобов`язано керівника Краматорської місцевої прокуратури розглянути скарги ОСОБА_1 від 29 січня 2018 року за вх. № № 49, 50, 51, 52 щодо розумних строків проведення досудового слідства по кримінальним провадженням в порядку ст. 308 ч. 2 КПК України.
08 травня 2018 року скарги ОСОБА_1 розглянуті заступником керівника Краматорської місцевої прокуратури та по ним винесено п`ять постанов про відмову в задоволенні зазначених скарг щодо розумних строків проведення досудового розслідування по кримінальним провадженням № 12014050390002670 від 06 грудня 2014 року, № 12017050390000199 та № 12017050390000200 від 20 січня 2017 року, № 42017050390000085 та № 42017050390000086 від 23 червня 2017 року.
15 червня 2018 року у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 01 червня 2018 року у справі № 234/7649/18, провадження № 1-кс/234/2774/18 щодо зобов`язання внесення відповідних відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 24 травня 2018 року про невиконання судового рішення керівником Краматорської місцевої прокуратури, зареєстровано відомості кримінального провадження номер 42018050000000352 за правовою кваліфікацією: частина 3 статті 382 КК України.
На час розгляду справи судами попередніх інстанцій розслідування не було закінчено.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.