ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 420/3412/19
адміністративне провадження № К/9901/1018/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року (головуючий суддя - Стефанов С.О.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2019 року (головуючий суддя - Шевчук О.А., судді: Бойко А.В., Федусик А.Г.)
у справі №420/3412/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Одеській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 5 квітня2019 року № 388 о/с в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 10 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення);
- поновити на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Портофранківського відділу поліції Приморського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 5 квітня 2019 року.
2. Також просила поновити строк звернення до суду посилаючись на те, що копію наказу про звільнення отримала 14 травня 2019 року.
3. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2019 року, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду задоволено, позовну заяву залишено без розгляду.
4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу для розгляду по суті до суду першої інстанції.
IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а зазначені причини пропуску не є поважними.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
6. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначає що під час перебування на лікуванні 12 квітня отримала два листа про своє звільнення, проте ні в одному з них не було вказано дати звільнення та номеру наказу. 24 квітня 2019 року закінчилося її лікування та вона вийшла на службу, продовжила виконувати свої службові обов`язки, проте витяг з наказу про звільнення було надано 14 травня 2019 року.
7. Зазначає що строк звернення до суду відповідно до вимог частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України та частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно рахувати саме з 14 травня 2019 року, а висновок судів першої та апеляційної інстанцій є помилковим.
8. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив касаційну скаргу залишити без задоволення.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
10. Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
11. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).
12. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
13. Статтею 123 КАС України встановлено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
14. Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України.
15. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.