ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2020 року
м. Київ
справа №813/791/17
адміністративне провадження №К/9901/59530/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №813/791/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного територіального управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень територіального управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Галицький відділ Державної виконавчої служби міста Львова,
про стягнення моральної і матеріальної шкоди, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 6 березня 2018 року (прийняту у складі: головуючого судді Грень Н.М.)
і постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2018 року (прийняту у складі: головуючого судді Довгої О.І., суддів Залімського І.Г., Улицького В.З.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії через довготривалу пасивну бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (правонаступником якого є Головне управління національної поліції у Львівській області), Головного територіального управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень територіального управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області і Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львова і відшкодувати моральну шкоду у розмірі: 10000,00 грн і матеріальну шкоду у розмірі: 5695,76 грн, яка була завдана протиправними діями і бездіяльністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (правонаступником якого є Головне управління національної поліції у Львівській області), Головного територіального управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень територіального управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області і Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львова;
- стягнути солідарно із Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (правонаступником якого є Головне управління національної поліції у Львівській області), Головного територіального управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень територіального управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області і Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львова на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі: 10000,00 грн і матеріальну шкоду у розмірі: 5695,76 грн, яка була завдана протиправними діями і бездіяльністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (правонаступником якого є Головне управління національної поліції у Львівській області), Головного територіального управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень територіального управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області і Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львова;
- зобов`язати Головне територіальне управління юстиції у Львівській області, відділ примусового виконання рішень територіального управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області і Галицький відділ державної виконавчої служби міста Львова виконати свій обов`язок і стягнути солідарно на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі: 10000,00 грн і матеріальну шкоду у розмірі: 5695,76 грн, яка була завдана протиправними діями і бездіяльністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (правонаступником якого є Головне управління національної поліції у Львівській області), Головного територіального управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень територіального управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області і Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львова;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у адміністративній справі №813/791/17 шляхом зобов`язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (правонаступника Головного управління національної поліції у Львівській області), Головного територіального управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень територіального управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львова, подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду у адміністративній справі №813/791/17, а в разі неподання такого звіту ухвалою суду на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за не виконання рішення суду- накласти штраф у розмірі до тридцяти мінімальних заробітних плат за клопотанням ОСОБА_1 ;
- за результатами розгляду поданого звіту винести ухвалу про накладення штрафу на керівників Головного управління МВС України у Львівській області (правонаступником якого є Головне управління національної поліції у Львівській області), Головного територіального управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень територіального управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області і Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львова - в розмірі до тридцяти мінімальних заробітних плат;
- клопотання про накладення штрафу на Головне управління МВС України у Львівській області (правонаступником якого є Головне управління національної поліції у Львівській області), Головне територіальне управління юстиції у Львівській області, відділ примусового виконання рішень територіального управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області та Галицький відділ державної виконавчої служби міста Львова - вважати заявою ОСОБА_1, тому половину суми штрафу стягнути з відповідача на користь позивача або за ініціативою суду, а іншу половину - до Державного бюджету України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі упродовж тривалого проміжку часу проявляли протиправну бездіяльність, яка полягала у незабезпеченні виконання рішення суду, яке набрало законної сили і є обов`язковим до виконання.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 6 березня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області; Головного територіального управління юстиції у Львівській області при примусовому виконанні рішення Львівського окружного адміністративного суду за виконавчим листом від 27 березня 2014 року №2а-10798/12/1370.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що для належного й ефективного примусового виконання виконавчих документів Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами державним виконавцям надано право вчиняти необхідні виконавчі дії, а також їх наділено необхідними компетенціями і повноваженнями.
Водночас своєчасне провадження виконавчих дій і належне здійснення державними виконавцями своїх повноважень є, в свою чергу, їх обов`язком, позаяк, це спрямовано на виконання завдань і функцій державної виконавчої служби. Отже, суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи позивача щодо тривалої бездіяльності компетентних органів при тривалому невиконанні рішення, відтак дійшов висновку про задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області; Головного територіального управління юстиції у Львівській області при примусовому виконанні рішення Львівського окружного адміністративного суду за виконавчим листом від 27 березня 2014 року №2а-10798/12/1370.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2018 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 6 березня 2018 року скасовано і ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Судове рішення мотивовано тим, що в ході апеляційного розгляду справи було встановлено, що позовні вимоги пред`явлено до неналежного відповідача і суд апеляційної інстанції позбавлений можливості залучити до участі у справі належного відповідача.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і що є підставою для скасування оскарженого судового рішення і ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2018 року, залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 6 березня 2018 року в частині задоволених позовних вимог, а в частині позовних вимог у задоволенні яких було відмовлено, скасувати рішення суду першої інстанції й ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.
Зокрема, скаржник зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є необґрунтованими, прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а також без повного і всебічного з`ясування обставин справи. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що відмова у позові з тих підстав, що відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області є неналежним відповідачем у справі суперечить вимогам закону і не може бути підставою для застосування судом апеляційної інстанції приписів статті 317 КАС України при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
Інші учасники справи заперечення (відзиву) на касаційну скаргу не надали.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої й апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням до неї доплати за роботу в нічний час з моменту призначення пенсії з 1 травня 2008 року. Зазначена постанова набрала законної сили 18 лютого 2014 року.
На підставі заяви позивача і виконавчого листа від 27 березня 2014 року №2а-10798/12/1370 державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області відкрив виконавче провадження у справі ВП №43004095.
Відповідно до постанови державного виконавця від 10 липня 2014 року зазначене виконавче провадження ВП №43004095 було закінчене на підставі пункту 11 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження".
У подальшому, як зазначив позивач, ним було повторно скеровано виконавчий лист від 27 березня 2014 року №2а-10798/12/1370 до виконання. У зв`язку з чим, відповідно до заяви про примусове виконання рішення від 11 серпня 2014 року, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 12 серпня 2014 року було відкрито виконавче провадження ВП №4436302 з виконання виконавчого листа від 27 березня 2014 року №2а-10798/12/1370.
Зі змісту постанови про відкриття виконавчого провадження від 12 серпня 2014 року ВП №4436302 судами встановлено, що боржнику Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області було надано строк для самостійного виконання рішення до 19 серпня 2014 року.
Однак станом на момент звернення позивача з цим позовом до суду постанова Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року не була виконана.
Позивач стверджував, що всі дії державного виконавця на виконання рішення, зокрема, накладення штрафів на боржника, подання до правоохоронних органів з метою притягнення до кримінальної відповідальності, виявились безрезультатними і марними.
Відтак, позивач вважає, що йому завдано значних моральних і матеріальних витрат, які просить стягнути з відповідачів.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-ХІV.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
Частиною першою статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно з положеннями статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону:
1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;
2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;
4) в інших передбачених законом випадках.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Частиною другою статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Згідно з частинами першою, другою статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов`язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п`яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Положеннями статті 89 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.