ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2020 року
м. Київ
справа №755/5339/13-а
адміністративне провадження №К/9901/15190/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Башта на Давидова 12" на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 17.05.2016 (суддя - Яровенко Н.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 (судді - Вівдиченко Т.Р., Петрик І.Й., Борисюк Л.П.) у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Башта на Давидова 12" до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, треті особи - ОСОБА_1, Служба у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, про скасування розпорядження,
встановив:
У березні 2013 року ОСББ "Башта на Давидова 12" звернулось до суду з позовом, в якому, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило:
-скасувати розпорядження Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 28.12.2012 №589 "Про надання житлової площі та інші квартирні питання" в частині видачі ордера на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 ;
-визнати недійсним ордер №013349 серія Б, виданий 17.01.2013 року Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією.
В обгрунтування позовних вимог посилалось на те, що спірна квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку, не передавалась у державну чи комунальну власність, а тому прийняття будь яких рішень відповідачем щодо розпорядження цією квартирою є незаконним та підлягає скасуванню.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.05.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016, у задоволенні позову відмовлено.
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами невірно встановлено обставини справи, не надано належної оцінки доказам, що мають значення для правильного вирішення спору, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.
Заперечуючи проти касаційної скарги третя особа - ОСОБА_1, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що будинок АДРЕСА_1, забудовником якого є AT ХК "Київміськбуд", побудовано за кошти інвесторів, які увійшли до складу ОСББ "Башта на Давидова, 12".
Розпорядженням Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 26.12.2002 №370 призначено та затверджено склад державної приймальної комісії, якою 27.12.2002 складено акт №371 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, яким введено в експлуатацію будинок АДРЕСА_1 .
Розпорядженням Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації №1156 від 03.10.2003 затверджено акт №371 від 27.12.2002 та погоджено реєстрацію в КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" будинку АДРЕСА_1 .
02.03.2005 Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація здійснила реєстрацію юридичної особи ОСББ "Башта на Давидова 12", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.
Згідно акту приймання передачі житлового будинку по АДРЕСА_1 від 08.08.2005, ОСББ "Башта на Давидова 12" прийняла на свій баланс з балансу AT ХК "Київміськбуд" будинок АДРЕСА_1 .
Також судами встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23.08.2011 задоволено позов ОСОБА_1 : визнано за ОСОБА_1 право користування квартирою АДРЕСА_1 та зобов`язано Дніпровську районну в м. Києві державну адміністрацію видати ОСОБА_1 ордер на квартиру АДРЕСА_1 . Рішення набрало законної сили.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07.11.2011 відмовлено в позові ОСББ "Башта на Давидова 12" до ОСОБА_1 про виселення. Рішення набрало законної сили.
На виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.08.2011, Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація видала розпорядження №589 від 28.12.2012, відповідно до якого, задовольнила прохання ОСОБА_2 про видачу ордера на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на сім`ю із чотирьох осіб, згідно з рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23.08.2011.
На підставі вказаного розпорядження 17.01.2013 ОСОБА_3 було видано ордер на житлове приміщення.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23.10.2013 відмовлено у задоволенні позову ОСББ "Башта на Давидова 12" до ДП "Екос" AT ХК "Київміськбуд", ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в інтересах якої виступає ОСОБА_1, третя особа Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві адміністрації, про усунення перешкод розпорядження квартирою шляхом виселення та визнання нікчемним договору про участь у витратах на утримання будинку. Рішення набрало законної сили.
Не погоджуючись з розпоряженням відповідача від 28.12.2012 та ордером, виданим на його підставі, вважаючи що такі перешкоджають членам ОСББ - власникам квартир у реалізації прав володіння, користування і розпорядження неподільним та загальним майном об`єднання, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуване розпорядження було видане на виконання рішення суду, а не внаслідок прийняття рішення безпосередньо Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією про надання ОСОБА_1 спірної квартири, з огляду на що дійшли висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх дій при винесенні оскаржуваного рішення, а тому відсутні підстави для скасування спірного розпорядження від 28.12.2012 №589 "Про надання житлової площі та інші квартирні питання" в частині видачі ордера на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Оскільки вимога про визнання ордеру недійсним, є похідною від вимог про скасування зазначеного розпорядження, суди дійшли висновку що така також задоволенню не підлягає.
Розглядаючи справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог суди вважали, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у зв`язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.
З такими висновками судів колегія не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4, 19 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції.
Зокрема у постановах від 21.11.2018 у справі №520/13190/17, від 27.11.2018 у справі №820/3534/17, Велика Палата дійшла наступних висновків:
"До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.