ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 826/12905/17
адміністративне провадження № К/9901/13170/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2019 (суддя - Арсірій Р.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019 (судді - Ісаєнко Ю.А., Лічевецький І.О., Мельничук В.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора філії комунального підприємства Київської обласної ради "ГОТОВО" Бодаренко Ангеліни Вікторівни, Філії комунального підприємства Київської обласної ради "ГОТОВО", третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідачів від 20.07.2017 18:30:09 №36242113 про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна: житловий будинок, АДРЕСА_1 .
В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що вона є фактичним власником спірного об`єкту нерухомості, що підтверджується судовими рішеннями у цивільній справі №2-5560/10, якими хоч і не визнано за нею права власності на житловий будинок, однак підтверджено, що цей будинок збудовано саме нею. В свою чергу ОСОБА_2 не має речових прав ні на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, ні на земельну ділянку, на якій побудований цей будинок, а тому третя особа є неналежним заявником спірних реєстраційних дій і відповідачі зобов`язані були відмовити у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2017 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 20.03.2019, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019, закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З рішенням судів попередніх інстанцій не погодилась позивач, звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просила їх скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Крім того просила передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
В обгрунтування касаційної скарги, посилалась на те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків щодо неналежності даного спору до адміністративної юрисдикції.
При цьому позивачем зроблено посилання на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 04.04.2018 справах №817/567/16 та №826/9928/15, від 10.04.2018 у справі №808/8972/15, від 16.05.2018 у справі №826/4460/17, від 23.05.2018 у справі №823/378/16, від 13.06.2018 у справах №820/2675/17 та №803/1125/17, спори у яких також стосувались оскарження рішення державного реєстратора або запису, здійсненого державним реєстратором у відповідному державному реєстрі щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно за особою, яка не була заявником стосовно вчинення відповідних реєстраційних дій, і в яких Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, щодо належності цієї категорії справ до юрисдикції адміністративних судів.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24.09.2010 у справі №2-5560/10 задоволено позов ОСОБА_1, визнано за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
22.11.2010 за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на вказаний житловий будинок. Номер запису №28074725; підстава виникнення права власності - рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24.09.2010.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 22.02.2011 №22-1470/2010 скасовано рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24.09.2010, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
20.07.2017 державним реєстратором філії комунального підприємства Київської обласної ради "ГОТОВО" Бодаренко А.В., Філії комунального підприємства Київської обласної ради "ГОТОВО", за результатом розгляду заяви ОСОБА_2 від 20.07.2017 №23329614, прийнято рішення №3642113 про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок АДРЕСА_1 .
24.07.2017 державний реєстратор Петришин В.М., за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 від 20.07.2017. прийняв рішення №362474761 про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з рішенням відповідачів про вчинення спірних реєстраційних дій щодо скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок АДРЕСА_1, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у даній справі наявний спір про право власності на об`єкт нерухомого майна, що виключає його розгляд за правилами адміністративного судочинства.
З висновками судів попередніх інстанцій колегія погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
За правилами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції.
Зокрема у постановах від 21.11.2018 у справі №520/13190/17, від 27.11.2018 у справі №820/3534/17, Велика Палата дійшла наступних висновків:
"До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.