ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 540/1537/19
адміністративне провадження № К/9901/14048/20
Верховний Суд у складі колегії суддів третьої палати Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 540/1537/19
за позовом Комунального підприємства "Міський водоканал" до Міністерства фінансів України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, Міністерство розвитку громад та територій України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Міністерства фінансів України
на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року, ухвалене Дубровною В.А.
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Кравченка К.В., суддів Джабурія О.В., Запорожана Д.В.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування
1. В листопаді 2019 року Комунальне підприємство "Міський водоканал" (далі - позивач, КП "Міський водоканал") звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства фінансів України (далі - відповідач), в якому просили:
1.1. визнати протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неприйняття рішення про перерахування субвенції КП "Міський водоканал" в порядку та на умовах, передбачених Постановою КМУ №332 від 18 травня 2017 року, договорами №17 від 24 листопада 2017 року на суму 3436945,95 грн; №28 від 19 грудня 2017 року на суму 825798,82 грн.; та доведення його до відома Казначейства;
1.2. зобов`язати Міністерство фінансів України прийняти рішення про перерахування субвенції КП "Міський водоканал" в порядку та на умовах, передбачених Постановою КМУ №332 від 18 травня 2017 року, договорами №17 від 24 листопада 2017 року на суму 3436945,95 грн; на суму 825798,82 грн на загальну суму 4262744,77 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Законом України від 21 грудня 2016 року №1801-VIII "Про Державний бюджет України на 2017 рік" було передбачено виділення субвенції з державного бюджету на погашення різниці в тарифах, у зв`язку з чим, у порядку визначеному Порядком та умовами надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 року №332 (далі - Порядок №332), позивачем укладено договори про організацію взаєморозрахунків. Проте, кошти відповідної субвенції внаслідок бездіяльності відповідача та неприйняття відповідного рішення від Держказначейства до ГУ Держкажначейства перераховані не були. Позивач стверджує, що Порядком №332 саме відповідач визначений відповідальним державним органом, на який покладається завершення процедури проведення розрахунків шляхом виділення коштів субвенції, однак, не прийнявши рішення про перерахунок субвенції, відповідач тим самим унеможливив проведення розрахунків позивача з бюджетом та погашення заборгованості по податку на додану вартість, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року позов КП "Міський водоканал" задоволено.
3.1. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неприйняття рішення про перерахування субвенції КП "Міський водоканал" в порядку та на умовах, передбачених Постановою КМУ № 332 від 18 травня 2017 року, договорами № 17 від 24 листопада 2017 року на суму 3 436 945,95 грн; № 28 від 19 грудня 2017 року на суму 825798,82 грн; та доведення його до відома Державної казначейської служби України.
3.2. Зобов`язано Міністерство фінансів України прийняти рішення про перерахування субвенції КП "Міський водоканал" в порядку та на умовах, передбачених Постановою КМУ № 332 від 18 травня 2017 року, договорами № 17 від 24 листопада 2017 року на суму 3 436 945,95 грн; на суму 825 798,82 грн, на загальну суму 4 262 744,77 грн та довести його до відома Державної казначейської служби України.
4. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції вихов з того, що Мінстерство фінансів України у порушення пункту 8 Порядку №332, не було прийнято рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом відповідно до визначених вище договорів про проведення взаєморозрахунків до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 року № 332 та не доведено їх до Казначейства, внаслідок чого виникли обставини, які позбавили позивача можливості своєчасно розрахуватися з бюджетом в установленому Урядом порядку, що призвело до збільшення відповідних податкових боргових зобов`язань останнього.
4.1. Суди попередніх інстанцій з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, постанови Верховного суду України від 22 червня 2010 року у справі № 21-399во10, від 07 грудня 2012 року у справі №21-977во10, від 03 грудня 2010 року у справі № 21- 44а10 та постанову Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 1740/1838/18 стосовно неможливості ставити гарантовані законом виплати та пільги в залежність від видатків бюджету, визнали безпідставними посилання відповідача на неможливість здійснення своїх зобов`язань через значне невиконання у 2017 році запланованих надходжень з податку на додану вартість.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
5. 02 червня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства фінансів України, у якій скаржник просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністартивного позову повністю.
6. В обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження Міністерство фінансів України посилається на необхідності відступлення від висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 1740/1838/18.
6.1. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом. Крім того, в порушення вимог підпункту 7 частини п`ятої статті 243 КАС України суд першої інстанції, розглянувши клопотання відповідача, однак не виклав окремим документом ухвалу щодо поновлення процесуального строку з обгрунтуванням поважності причин для поновлення строку у справі.
6.2. На думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги, що право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Відсутність порушеного права або неправильний спосіб захисту встановлюються під час розгляду справи по суті і є підставою для прийняття рішення про відмову в позові.
6.3. Також скаржник зазначає, що звертався до Мінрегіону, як головного розпорядника коштів субвенції, та неодноразово доповідав Кабінету Міністрів України про неможливість проведення розрахунків за договорами про надання субвенції у зв`язку зі значним невиконанням у 2017 році запланованих надходжень з податку на додану вартість, які у розумінні статті 31 Закону про Державний бюджет України на 2017 рік є основним джерелом проведення розрахунків за субвенцією. Крім того, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій безпідставно не застосували до спірних правовідносин статтю 23 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої всі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, відтак, бюджетний період 2017 року закінчився 31 грудня того ж року, після чого, на переконання заявника, договори про організацію взаєморозрахунків вважаються такими, що втратили чинність.
7. 02 червня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., суддів Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
8. Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
9. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 16 вересня 2020 року закінчено підготовчі дії у даній справі та призначено її до розгляду у попередньому судовому засіданні у відповідності до приписів пункту 3 частини першої статті 340 та статті 343 КАС України.
Позиція інших учасників справи
10. 31 серпня 2020 року від КП "Міський водоканал" надійшов відзив на касаційну скаргу, де позивач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняті судами попередніх інстанцій залишити без змін. Позивач наголошує, що судами попередніх інстанцій встановлено та доведено, що позивач та всі залучені до цього процесу суб`єкти, окрім Мінфіну, вчинили необхідні дії, спрямовані на отримання КП "Міський водоканал" субвенції на погашення різниці в тарифах відповідно до договорів про проведення взаєморозрахунків відповідно до Порядку № 332. Однак, Мінфін в порушення пункту 8 Порядку № 332 не прийняв рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом та не довів його до відома Держказначейства.
11. Від третіх осіб відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Установлені судами фактичні обставини справи
12. КП "Міський водоканал" включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, як юридичну особу 28 липня 2004 року, з основним видом діяльності за КВЕД 36.00 - забір, очищення та постачання води.
13. Згідно довідки ГУ ДФС у Херсонській області №6418/10/21-22-17-0216 від 11 грудня 2017 року, за платником КП "Міський водоканал" (код ЄДРПОУ 32218122) станом на 01 грудня 2017 року обліковується заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 2453932,04 грн (податковий борг), а також діючі розстрочені (відстрочені, реструктуризовані) грошові зобов`язання в сумі 1808812,73 грн.
14. 24 травня 2017 року позивачем супровідним листом №839/05 було подано до Херсонської обласної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах пакет документів для узгодження обсягів заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися транспортувалися та постачалися населенню КП "Міський водоканал".
15. За результатами засідання обласної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах було прийнято рішення, оформлене протоколом від 09 червня 2017 року №1, про узгодження обсягів заборгованості з різниці в тарифах відповідно до Реєстрів, що додаються до цього протоколу.
16. Згідно пункт 2 Реєстру до протоколу №1 засідання обласної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах від 09 червня 2017 року, для КП "Міський водоканал" м. Нова Каховка сума заборгованості в тарифах для населення складає 14365688,66 грн.
17. Протоколом №3 від 20 червня 2017 року було розподілено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах між підприємствами надавачами послуг за рахунок джерел, зазначених у статті 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік".
18. Так, згідно п.6 Реєстру до протоколу №3 від 20 червня 2017 року КП "Міський водоканал" м. Нова Каховка було виділено з державного бюджету обсяг субвенцій у розмірі 14365688,66 грн, в тому числі з загального фонду 4844701,64 грн та зі спеціального фонду 9520987,02 грн.
19. 24 листопада 2017 року між ГУ ДКСУ в Херсонській області, Департаментом фінансів Херсонської ОДА, Фінансовим управлінням Новокаховської міської ради, Виконавчим комітетом Новокаховської міської ради та КП "Міський водоканал" укладено договір від №17 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 18 травня 2017 року №332 на загальну суму 3436945,95 грн для погашення податкового боргу КП "Міський водоканал", в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму такого реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) боргу.
20. 19 грудня 2017 року між тими самими сторонами укладено аналогічний договір №28 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 18 травня 2017 року №332 на загальну суму 825798,82 грн для погашення податкового боргу КП "Міський водоканал", в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму такого реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) боргу.
21. Умовами вищевказаних договорів, розроблених на основі Примірного договору про організацію взаєморозрахунків, затвердженого Постановою №332, процедура з перерахування суми коштів встановлена у такому порядку:
21.1. Казначейство на підставі рішення Мінфіну перераховує стороні 1 (Головному управлінню Державної казначейської служби у Херсонській області) договору про організацію взаєморозрахунків кошти, визначені у договорі про організацію взаєморозрахунків.
21.2. Головне управління Державної казначейської служби у Херсонській області перераховує отримані кошти на рахунок Департаменту фінансів Херсонської облдержадміністрації.
21.3. Департамент фінансів Херсонської облдержадміністрації, в свою чергу, перераховує дану суму коштів на рахунок Фінансового управління Новокаховської міської ради.
21.4. Фінансове управління Новокаховської міської ради перераховує дану суму коштів на рахунок Виконавчого комітету Новокаховської міської ради.
21.5. Виконавчий комітет Новокаховської міської ради перераховує дану суму коштів на рахунок КП "Міський водоканал".
22. Лише після перерахування Виконавчим комітетом Новокаховської міської ради коштів на спеціальний рахунок КП "Міський водоканал", який відкрито в ГУ ДКСУ в Херсонській області, КП "Міський водоканал" перераховує до загального фонду державного бюджету кошти для погашення податкового боргу, у тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму такого реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) боргу в сумі, визначеній кожним договором.
23. Листом від 08 грудня 2017 року №9-05/1/1226-20606 Державна казначейська служба України повідомила Мінфін та Мінрегіон про те, що за період з 23 листопада по 08 грудня поточного року надійшло та зареєстровано 47 договорів про організацію взаєморозрахунків на загальну суму 63805842,40 грн. До вказаного листа додано, зокрема, інформацію щодо переліку наявних договорів про організацію взаєморозрахунків із зазначенням надавачів послуг та видів перерахувань до державного бюджету із зазначенням про укладення з КП "Міський водоканал" договору про організацію взаєморозрахунків від 24 листопада 2017 року №17 на суму 3436945,95 грн.
24. Листом від 22 грудня 2017 року №9-05/1/1316-21652 Державна казначейська служба України повідомила Мінфін та Мінрегіон про те, що за період з 08 по 22 грудня поточного року надійшло та зареєстровано 38 договорів про організацію взаєморозрахунків на загальну суму 39006978,40 грн. До вказаного листа додано, зокрема, інформацію щодо переліку наявних договорів про організацію взаєморозрахунків із зазначенням надавачів послуг та видів перерахувань до державного бюджету із зазначенням про укладення з КП "Міський водоканал" договору про організацію взаєморозрахунків від 19 грудня 2017 року №28 на суму 825798,82 грн.
25. Листом від 01 грудня 2017 року Мінрегіон надав Мінфіну узагальнені реєстри договорів про організацію взаєморозрахунків №17 ЗФ, №18 ЗФ, у тому числі й щодо укладеного договору з КП "Міський водоканал" від 24 листопада 2017 року №17, а також листом від 22 грудня 2017 року №7/10-14095 надав узагальнені реєстри договорів про організацію взаєморозрахунків №21 ЗФ, у тому числі й щодо укладеного договору з КП "Міський водоканал" від 19 грудня 2017 року №28.
26. Листом від 23 січня 2018 року №06330-3/6-3/1961 Мінфін повідомив Кабінет Міністрів України та Мінрегіон про недовиконання планових показників доходів загального фонду державного бюджету від податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування на 18,2 млрд. грн., що не дозволило залучити грошові зобов`язання 2017 року з податку на додану вартість як додаткове джерело субвенції на відшкодування різниці між фактичними витратами та тарифами на комунальні послуги і відповідно забезпечити розрахунки за договорами, які укладені у рахунок зазначеного джерела.
27. Вважаючи протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неприйняття рішення про перерахування субвенції КП "Міський водоканал" в порядку та на умовах, передбачених Постановою КМУ №332 від 18 травня 2017 року, договорами №17 від 24 листопада 2017 року на суму 3436945,95 грн; №28 від 19 грудня 2017 року на суму 825798,82 грн; та доведення його до відома Казначейства, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Джерела права
28. Відповідно до пункту 48 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції.
29. Статтею 97 Бюджетного кодексу України визначено трансферти, що надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам.
30. Частиною другою зазначеної статті встановлено, що порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.
31. Відповідно до пункту 23 статті 14 Закону України "Про Державний бюджет на 2017 рік" №1801-VIII від 21 грудня 2016 року (далі - Закон №1801-VIII) у 2017 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами частини третьої статті 15, частини третьої статті 29 і частини третьої статті 30 Бюджетного кодексу України, спрямовуються на реалізацію програм та заходів, визначених частиною четвертою статті 30 Бюджетного кодексу України, а кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 11, 12 і 13 цього Закону, спрямовуються відповідно на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (за рахунок джерел, визначених пунктами 13 та 14 статті 11 цього Закону).