ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2020 року
м. Київ
справа №280/5324/19
адміністративне провадження №К/9901/18076/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Щербака А.А., суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І. від 11 червня 2020 року
у справі № 280/5324/19
за позовом ОСОБА_2
до Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради, Виконавчого комітету Запорізької міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерсервіс центр"
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_2 (далі також - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради (далі також - відповідач 1), Виконавчого комітету Запорізької міської ради (далі також - відповідач 2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1, та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ТОВ "Інтерсервіс центр", в якому просив визнати протиправною бездіяльність Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради щодо непроведення перевірки об`єкту благоустрою за адресою АДРЕСА_1 та підвалу 9 (прибудинкова територія) та зобов`язати Виконавчий комітет Запорізької міської ради на найближчому засіданні ухвалити рішення щодо негайного звільнення прибудинкової території житлового будинку від тимчасової споруди, що включає в себе металеві опори, навіс та огорожу за адресою АДРЕСА_1 та використовується як місце для ведення господарської діяльності.
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.
3. 01 червня 2020 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_2 про роз`яснення постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року.
4. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 червня 2020 року відмовив у задоволенні заяви про роз`яснення постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року у справі № 280/5324/19.
5. 22 липня 2020 року ОСОБА_1, не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, подала до Верховного Суду касаційну скаргу.
6. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 липня 2020 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
7. Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 280/5324/19.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Відмовляючи у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що перед судом апеляційної інстанції поставлено питання про роз`яснення стосовно обґрунтування ухваленого рішення (чому не задоволена апеляційна скарга позивача), проте Кодекс адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) передбачає можливість роз`яснення судового рішення, а не обґрунтування його ухвалення.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. ОСОБА_1 у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, оскільки таке прийнято з неповним з`ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню із поверненням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, або ухвалення нового рішення, яким задовольнити позов.
10. Від ОСОБА_2 до Суду надійшов відзив на касаційну скаргу у якому просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
12. Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
13. Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
14. За правилами ст. 254 КАС України роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
15. Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
16. Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.