ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 138/747/17
адміністративне провадження № К/9901/38415/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 (колегія суддів: Матохнюк Д.Б., Сапальова Т.В., Боровицький О.А.) у справі № 138/747/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Августінова Анатолія Борисовича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу
ВСТАНОВИВ:
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Августінова А.Б. про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу, якою визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 6800,00 грн.
Постановою Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області від 13 квітня 2017 року позов задоволено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 квітня 2017 року скасовано. Прийнято нову постанову. У задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що суть правопорушення, згідно мотивувальної частини оскаржуваної постанови зводиться до зазначення позивачем недостовірних даних в декларації, а саме: даних щодо позивача як замовника об`єкта будівництва. Позивач зазначив, що ні ст. 36 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності", ні п.11 Порядку виконання підготовчих будівельних робіт, затверджених Постановою КМУ від 13.04.15р. №466 не містять вимоги щодо ідентифікації особи як замовника об`єкта будівництва. Разом з тим, згідно ст. 1 ЗУ "Про архітектурну діяльність" замовником є фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2017 року відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Справу передано до Верховного Суду.
У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 31 жовтня 2016 року департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області зареєстровано декларацію про початок виконання позивачем будівельних робіт, а саме: по реконструкції існуючої нежитлової будівлі під складське приміщення по АДРЕСА_1 .
03 березня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Августіновим А.Б. було проведено планову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва "Реконструкція існуючої нежитлової будівлі під складське приміщення по АДРЕСА_1 ", за результатами якої складено акт №5-П від 03.03.2017.
У ході проведеної перевірки встановлено, що позивач навів недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт від 31.10.2016 серія ВН №083163052152, оскільки не може бути замовником за причиною відсутності права власності (користування) на даний об`єкт, чим порушено вимоги ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", та п.11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2015 №466.
За результатами позапланової перевірки відповідачем прийнято припис, згідно з яким вимагав привести вище зазначений об`єкт реконструкції у відповідність до вимог ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2015 №466 в термін до 31 березня 2017 року. Про виконання припису повідомити Департамент ДАБІ у Вінницькій області до 07 квітня 2017 року.
Також, відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 7 ст. 96 КУпАП та 17 березня 2017 року винесено постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 6800,00 грн.
Не погодившись із постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України, оскільки про розгляд справи про адміністративне правопорушення позивача не повідомлено.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що позивачем наведено недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт, що є підставою для притягнення до відповідальності за ч. 7 ст. 96 КУпАП.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 7 ст. 96 КУпАП виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об`єктів IІ категорії складності ягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Згідно із статтею 244-6 КУпАП органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188-42).
Від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад - щодо об`єктів, розташованих в межах населених пунктів (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188-42);