ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 815/3251/16
адміністративне провадження № К/9901/37874/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року (головуючий суддя - Тарасишина О.М.)
та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Крусян А.В., судді - Вербицька Н.В., Джабурія О.В.)
у справі №815/3251/16
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2016 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі- позивач, платник) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у Київському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про правильність визначення платником своїх податкових зобов`язань та протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень контролюючого органу. Платник вважає помилковими висновки контролюючого органу про заниження ним грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб внаслідок придбання позивачем товарів у фізичних осіб не зареєстрованих як суб`єкти підприємницької діяльності та неутримання ФОП ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб під час виплати доходу фізичній особі із суми такого доходу за відповідною ставкою з огляду на те, що такі висновки контролюючого органу спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, актами закупки, накладними та свідоцтвом про реєстрацію платника єдиного податку ФОП ОСОБА_2 . Вказує, що контролюючим органом не взято до уваги доводи платника про те, що у липні та серпні 2015 року позивач повернув покупцю товар на суму 180,00 грн та 241,00 грн, чим усунув виявлену контролюючим органом розбіжність між даними позивача і контролюючого органу щодо суми коштів, отриманих платником від реалізації напоїв, що також стало підставою для помилкових тверджень контролюючого органу про неоприбуткування платником 09.08.2015 у Книзі обліку доходів і витрат готівкових коштів на суму 241,00 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправними та скасовано: податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 08.06.2016 за №№0008601301, 0008621301, 0008631301, 0008641301, 0008651301; рішення від 08.06.2016 №0008661301 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску; рішення від 06.06.2016 за №0008521301 про застосування штрафних санкцій та перерахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
- стягнуто з ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 551,20 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що надані позивачем накладні та свідоцтво про реєстрацію платником єдиного податку ФОП ОСОБА_2 спростовують висновки контролюючого органу про придбання платником товарів у фізичних осіб, що не зареєстровані як суб`єкти підприємницької діяльності. Одеський окружний адміністративний суд вказав, що відповідачем безпідставно не враховано того, що у липні 2015 року та у серпні 2015 року позивач повернув покупцю товар на суму 180,00 грн та 241,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи касовими чеками. Тому, контролюючим органом безпідставно завищено суми розбіжностей між даними позивача і відомостями контролюючого органу щодо грошових коштів, отриманих від реалізації напоїв на 421,00 грн та суму визначених платнику контролюючим органом оскаржуваними рішеннями зобов`язань. Крім того, факт повернення платником товару, на думку суду першої інстанції, свідчить про помилковість висновків відповідача про неоприбуткування позивачем готівки у Книзі обліку доходів та витрат у розмірі 241,00 грн.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області задоволено частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року скасовано у частині задоволених позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.06.2016 за №№0008601301; 0008641301; 0008651301 та прийнято у цій частині нову постанову, якою у задоволенні цих позовних вимог відмовлено. В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року залишено без змін.
Скасовуючи частково постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині скасування податкових повідомлень-рішень від 08.06.2016 за №№0008601301, 0008641301, 0008651301 суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів на спростування виявлених контролюючим органом під час перевірки розбіжностей між задекларованою платником сумою доходів із відомостями контролюючого органу, а тому відповідачем правомірно збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності на загальну суму 13 865,34 грн податковим повідомленням - рішенням від 08.06.2016 за №0008601301 та визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 950,28 грн, податковим повідомленням - рішенням від 08.06.2016 за №0008651301. Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неоприбуткування позивачем (не відображення у Книзі обліку доходів і витрат) суми отриманого платником доходу у розмірі 180,00 грн та 241,00 грн, що призвело до правомірного застосування до платника штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 5 711,00 грн податковим повідомленням - рішенням від 08.06.2016 за №0008641301.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2016 повністю та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду 31.05.2017 у частині задоволених позовних вимог і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
23 червня 2017 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду у порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 25.04.2016 по 10.05.2016 посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 22.07.2014 по 31.12.2015, дотримання законодавства щодо укладення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 22.07.2014 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 25.05.2016 за №1638/13-01-3034200810 (далі - Акт перевірки).
Згідно з висновками Акта перевірки, контролюючий орган встановив порушення позивачем вимог:
- п. 46.5 ст. 46, п. 179.9 ст. 179 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженого наказом Міністерств фінансів України від 02.10.2015 №859 "Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи" та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015р. №1298/27743(далі - Порядок №859 від 02.10.2015);
- п.177.10 ст.177 Податкового Кодексу України та Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом ДПА України від 16.09.2013 №481, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.10.2013 №1686/24218 щодо неналежного обліку доходів і витрат;
- п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності, що підлягає сплаті в бюджет у розмірі 11 092,27 грн;
- ст. 51, п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України, Наказу МДЗ України від 21.01.2014 №49 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 лютого 2014 року за № 228/25005, а саме підприємцем у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) не відображені суми доходів у графі "Сума нарахованого доходу" та сума доходу у графі "Сума виплаченого доходу", сума податку у графі "Сума нарахованого податку" із зазначенням у графі "Податковий номер або серія та номер паспорта" фізичної особи платника податків, про яку надається інформація в податковому розрахунку, а саме: ФОП ОСОБА_1 не відображено суми нарахованих та виплачених доходів по фізичним особам, у яких були придбані ТМЦ;
- п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 167.1 ст. 167, п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України дохід, отриманий фізичними особами, у яких були придбані ТМЦ не оподатковано податком на доходи фізичних осіб у наслідок чого донараховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 233,10грн;
- п.п.2,7 ст.7 та п.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне старування" із змінами та доповненням підприємцем занижена сума єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу у розмірі - 24 085,23 грн;
- п.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" несвоєчасна сплата єдиного внеску у розмірі 40 372,14 грн, нарахованого по строку сплати 09.02.2016 по звіту №1604630386 від 09.02.2016, термін затримки 1 день;
- п. 2.6. ст. 2, враховуючи вимоги п. 1.2 ст.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, а саме ФОП ОСОБА_1 не оприбуткував готівкові кошти в книги обліку доходів та витрат, як виручку від роздрібної торгівельної діяльності у сумі 1 142, 00 грн;
- п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме позивачем не проведено розрахункові операції на суму 241,00 грн через зареєстровані реєстратори розрахункових операцій;
- п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 213, п. 216.9 ст. 216 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суму акцизного податку у розмірі 401,45 грн, у т.ч. за грудень 2015 року на суму 1 739 грн;
- п.п.1.2, п.п.1.3, п.п.1.4, п.п.1.5 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX "Прикінцеві та перехідні положення" Податкового кодексу України, п. 163.1 ст. 163, п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.5 п. 168.1, п. 162.1 ст. 162, п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168, ст. 176 Податкового кодексу України, зокрема, платником не нараховано військовий збір у розмірі 23,31грн;
- п.п. 162.1 ст. 162.1.5, п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п.п. 177.2 ст. 177, п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Прикінцеві та перехідні положення" Податкового кодексу України, зокрема платником не нараховано військовий збір від підприємницької діяльності у розмірі 728,54 грн за 2015рік.
На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 08.06.2016:
- за №№0008601301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності на загальну суму 13 865,34 грн, з яких за основним платежем - 11 092,27 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 773,07 грн;
- за №0008641301, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки, про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 5 711 грн;
- за 0008651301, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 950,28 грн, з яких за податковим зобов`язанням - 233,10 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)- 645,79 грн, пеня - 71,39 грн
- за № 0008621301, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 954,85 грн, з яких за податковим зобов`язанням на 751,85 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)- 195,72 грн, пеня - 6,82 грн;
- 0008631301, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання за платежем акцизний податок на загальну суму 2 173,75 грн, з яким за податковим зобов`язанням - 1 739,00 грн, за (штрафними) фінансовими санкціями - 434,75 грн;
- рішення за №0008661301 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 2 408,52 грн;
- рішення від 06.06.2016 за №0008521301 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 8 074,43 грн та нарахована пеня у розмірі 40.37 грн.
Вважаючи зазначені податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.