ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 914/2011/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г.
за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп",
представник - адвокат Дубовий А.С. (ордер серії КС №527851 від 21.01.2019, договір про надання правової допомоги №16/01/2019 від 17.01.2019)
відповідач - Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1) Львівська міська рада,
2) Львівське комунальне підприємство "Шляхово-ремонтне підприємство Шевченківського району"
розглянув касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" та Львівської міської ради
на постанову Західного апеляційного господарського суду
від 08.07.2020
у складі колегії суддів: Бойко С.М. (головуючий), Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.
у справі №914/2011/19
за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"
до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради
про стягнення 233 225, 05 грн.
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 24.07.2020 поштовим відправленням Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою за вих. №180000172886 від 24.07.2020 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 у справі №914/2011/19 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
1.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №914/2011/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Васьковського О.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2020.
1.2. Ухвалою Верховного Суду від 17.08.2020 відкрито касаційне провадження у справі №914/2011/19 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 та призначено її розгляд на 10.09.2020 о 10:00; надано учасникам справи строк на подання відзиву на касаційну скаргу позивача до 04.09.2020.
2. 13.08.2020 поштовим відправленням Львівська міська рада звернулася безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою за вих. №2901/вих-841 від 13.08.2020 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 у справі №914/2011/19 в порядку статей 286-289 ГПК України та клопотала про поновлення строку на касаційне оскарження.
2.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №914/2011/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Васьковського О.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.08.2020.
3. Ухвалою 20.08.2020 Верховний Суд поновив Львівській міській раді строк на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 у справі №914/2011/19; відкрив касаційне провадження у справі №914/2011/19 за касаційною скаргою Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2020; об`єднав касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" та Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 у справі №914/2011/19 в одне касаційне провадження; вирішив розглянути касаційну скаргу Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 у справі №914/2011/19 разом із касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" у судовому засіданні, призначеному ухвалою Верховного Суду від 17.08.2020 на 10.09.2020 о 10:00.
4. У зв`язку з відпусткою судді Васьковського О.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №914/2011/19 визначено колегію суддів у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2020; ухвалою Суду від 08.09.2020 зазначеною колегією суддів справу №914/2011/19 з касаційними скаргами Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" та Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 у справі №914/2011/19 прийнято до провадження з призначеним ухвалою Суду 17.08.2020 розглядом на 10.09.2020 о 10:00.
5. Від Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради (далі - Шевченківська районна адміністрація, відповідач) надійшов відзив на касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (далі - ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", позивач) та Львівської міської ради.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Короткий зміст позовних вимог
6. ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про стягнення 233 225, 05 грн.
6.1. Позовні вимоги обґрунтовано наявністю у позивача права на відшкодування понесених ним витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування на ремонт автомобіля ТОВ "Бізнес-Вектор" ДК", який зазнав механічних пошкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, причиною якої став незадовільний стан дорожнього покриття на ділянці автомобільної дороги у місті Львові по вулиці І. Миколайчука (поворот на а/д Львів-Брюховичі). Правовими підставами позову заявником зазначено положення статей 993, 1172-1174 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 27 Закону України "Про страхування", статей 16, 19, 21 Закону України "Про автомобільні дороги", статей 12, 53 Закону України "Про дорожній рух".
Короткий зміст рішення першої інстанції
7. Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.01.2020 позовні вимоги задоволено; стягнуто з Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради на користь ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" збитки на суму 233 225, 05 грн. та 3 498, 38 грн. судового збору.
7.1. Дослідивши наявні у матеріалах справи Довідку №3018208441887137 про дорожньо-транспортну пригоду від 26.09.2018 (складена управлінням патрульної поліції у Львівській області 26.07.2018 10:30 год.) та адміністративний протокол (серія БР №079470 від 21.09.2018) на посадову відповідальну особу ОСОБА_1 за порушення правил, норм та стандартів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, місцевий суд встановив настання дорожньо-транспортної пригоди за участі автомобіля BMW 740D XDRIVE, реєстраційний номер НОМЕР_1 (застрахований транспортний засіб), що належав ТОВ "Бізнес-Вектор" ДК". Також, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, складений 26.07.2018 о 10:30 год., та Акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 26.07.2018, суд встановив, що забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги (вулиці) покладено на Шевченківську району адміністрацію Львівської міської ради (зазначене підтверджено представником Львівської міської ради у судовому засіданні 21.01.2020) та підтверджено наявність вибоїни розміром 1,0 м. * 1,0 м. та глибиною 15 см. та розміром 1,1 м. * 0,9 м. та глибиною 15 см.
7.2. Місцевим судом встановлено, що 05.04.2018 між ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" та ТОВ "Бізнес-Вектор" ДК" укладено договір добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО) №06/02-40К-0111814. Місцевий суд зазначив, що згідно з Рахунком СТО ПФ "Христина" №504 від 08.08.2018, вартість завданого матеріального збитку становить 311 225, 05 грн. ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" виплатило страхове відшкодування на ремонт транспортного засобу на суму 233 225, 05 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №ЗР 073605 від 12.10.2018 та №ЗР 074222 від 16.10.2018.
7.3. Місцевий суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача про те, що відповідальність повинна бути покладена на Львівське комунальне підприємство "Шляхово-ремонтне підприємство Шевченківського району", з яким Шевченківською райдержадміністрацією Львівської міської ради укладено договір №81/Т/18 від 14.03.2018 щодо надання послуг ДК 021:2015 (CPV) 452230000-8, а саме поточного ремонту вулично-дорожньої мережі Шевченківського району міста Львова, з посиланням на частину другу статті 1172 ЦК України, згідно з якою замовник відшкодовує шкоду, завдану підрядником іншій особі, якщо він діяв за завданням замовника.
7.4. Суд зауважив, що наявність факту вчинення ДТП відповідачем та третьою особою не оспорювалось, дій, які б свідчили про це, суду не надано (скарг, пояснень, заперечень тощо). Водночас, місцевий суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача в частині відсутності вини посадової особи Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради Бегея М.Б. у причетності до ДТП з посиланням на закриття провадження в адміністративній справі №446/7800/18 на підставі постанови Шевченківського районного суду міста Львова від 06.11.2018 внаслідок закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності.
7.5. Застосувавши правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №910/18319/16, про те, що закриття адміністративного провадження внаслідок закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, місцевий суд дійшов висновку про те, що наявність постанови Шевченківського районного суду міста Львова від 06.11.2018 у справі №466/7800/18 не спростовує вини відповідача, як елемента цивільно-правової відповідальності, оскільки вина його посадової особи доведена іншими матеріалами справи.
7.6. Місцевим судом застосовано положення статей 11, 979, 993, 1166 ЦК України, статті 16, частини першої статті 25, статті 27 Закону України "Про страхування", статей 1, 16, 17, 19, 21 Закону України "Про автомобільні дороги", статті 24 Закону України "Про дорожній рух", пункт 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198, статей 31, 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пункту 4.48 Положення про Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 28.11.2016 №977, пункту 4.3.1. Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №777 від 14.07.2016 "Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради".
Місцевий суд дійшов висновку про покладення Львівською міською радою повноважень з утримання ділянки дороги, на якій трапилася дорожньо-транспортна подія, на відповідача; встановив факт завдання збитків власнику автомобіля неналежним утриманням відповідачем, як уповноваженою особою, ділянки дороги, на якій трапилася ДТП; зазначив про наявність причинно-наслідкового зв`язку між виплатою страховою компанією страхового відшкодування та винними діями відповідача, внаслідок чого дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача спірної суми збитків.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення
8. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду 23.04.2020 на виконання вимог пункту 1 частини першої статті 267 ГПК України залучено до участі у справі Львівське комунальне підприємство "Шляхово-ремонтне підприємство Шевченківського району" як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Постановою 08.07.2020 Західний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради за №36-вих-12307 від 18.02.2020 задовольнив; рішення Господарського суду Львівської області від 21.01.2020 скасував; в позові ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" до відповідача Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Львівської міської ради та Львівського комунального підприємства "Шляхово-ремонтне підприємство Шевченківського району" про стягнення 233 225, 05 грн. відмовив; стягнув з ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (код ЄДРПОУ 24175269) на користь Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 04056115) судовий збір на суму 5 247, 57 грн. за перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції.
8.1. Апеляційний суд зазначив про необґрунтованість доводів скаржника про те, що судом першої інстанції не встановлено точне місце ДТП, оскільки зазначена інформація вбачається з довідки №3018208441887137 від 26.07.2018, акта від 26.07.2018 про обстеження ділянки вуличної шляхової мережі, постанови Шевченківського районного суду міста Львова від 06.11.2018 у справі №466/7800/18.
8.2. Застосувавши положення статті 19 Закону України "Про автомобільні дороги", статті 21 Закону України "Про автомобільні дороги", апеляційний суд зауважив, що характер пошкоджень автомобіля, які зафіксовані в довідці №3018208441887137 від 26.07.2018, складеній управлінням патрульної поліції у Львівській області, підтверджує причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою (незабезпечення належного стану відрізку дороги) та завданою шкодою (спричиненою ДТП). Водночас, з урахуванням положень статті 24 Закону України "Про дорожній рух", пункт 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198, апеляційний суд дійшов висновку, що у випадку заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки повинен відшкодовувати власник доріг або уповноважений ними орган.
8.3. Дослідивши пункти 1.2, 4.48, 6.1. Положення про Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 28.11.2016 за №977, пункт 4.3.1. Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №777 від 14.07.2016 "Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради", апеляційний суд встановив, що органом місцевого самоврядування делеговано Шевченківській районній адміністрації виключно повноваження, які стосуються організації за рахунок бюджетних коштів будівництва, реконструкції і ремонту автомобільних доріг. Зазначивши про те, що передання повноважень з організації здійснення за рахунок бюджетних коштів будівництва та ремонту автомобільних доріг не звільняє Львівську міську раду, як власника автомобільних доріг в межах цього адміністративного пункту, від відповідальності за неналежний стан цих доріг та від відшкодування шкоди, завданої неналежним утриманням цих доріг у порядку, передбаченому положеннями статей 1173, 1174 ЦК України.
8.4. Апеляційним судом встановлено, що відповідно до рішення Львівської міської ради №304 від 18.09.2002 "Про передачу об`єктів зовнішнього благоустрою на баланс районних адміністрацій", відділи комунального господарства районних адміністрацій, які на цей час були наділені статусом юридичних осіб, прийняли на баланс вулично-шляхове господарство, штучні споруди та всі об`єкти благоустрою, які розташовані у межах червоних ліній. Також, суд зазначив, що Розпорядженням міського голови №577 від 25.11.2002 затверджено акти приймання-передачі об`єктів зовнішнього благоустрою з балансів ЛКП "Львівсвітло" і ЛКП ЛШЕД районів на баланси відділів комунальних господарств районних адміністрацій, які на цей час були наділені статусом юридичних осіб, однак у цих актах не відображено інформації про передачу на баланс спірної дороги.
Також, апеляційним судом встановлено, що розпорядженням в.о. голови Шевченківської районної адміністрації від 27.12.2006 №392-к на виконання ухвал Львівської міської ради з 01.01.2007 ліквідовано як юридичну особу відділ комунального господарства районної адміністрації, а відповідно до довідки Шевченківської районної адміністрації від 28.04.2020 за №36-вих-32076 за змістом якої вбачається, що ділянка дороги від повороту з автодороги Львів-Брюховичі до Голосківського цвинтаря станом на 26.07.2018 на балансі районної адміністрації не перебувала та станом на 01.01.2020 не обліковується.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що позов у даній справі пред`явлено до неналежного відповідача, оскільки станом на момент вчинення ДТП (26.07.2018) Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради не була уповноваженим органом місцевого самоврядування (балансоутримувачем спірної дороги), докази протиправної поведінки в діях саме відповідача щодо неналежного експлуатаційного утримання відрізку дороги, на якій трапилася ДТП, відсутні.
8.5. Апеляційний суд прийняв до уваги, що з Довідки №3018208441887137 від 26.07.2018 про ДТП, складеної Управлінням патрульної поліції у Львівській області, акта 26.07.2018 про обстеження вулично-шляхової мережі вбачається, що спірна ДТП трапилась на дорозі місцевого значення, яка перебуває у віданні Львівської міської ради як органу місцевого самоврядування.
8.6. З огляду на зазначене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що станом на момент вчинення ДТП Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради не була уповноваженим органом місцевого самоврядування в розумінні статей 31, 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", не була балансоутримувачем спірної дороги. Тому апеляційний суд дійшов висновку, що Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради не може бути належним відповідачем за шкоду, яка є предметом позовних вимог, внаслідок чого існують підстави для відмови у задоволенні позовних вимог за наслідком апеляційного перегляду справи та іншої оцінки доказів у справі.
8.7. Апеляційний суд не погодився з висновками місцевого суду про те, що до спірних правовідносин необхідно застосувати правовий висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №910/18319/16, оскільки зазначена постанова Верховного Суду приймалась за наявності інших доказів та фактичних обставин, а в даному випадку у постанові Шевченківського районного суду міста Львова від 06.11.2018 у справі №466/7800/18 прямо зазначено, що провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає закриттю без визнання вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення (том 1, а.с.17-18) і такі обставини мають преюдиційне значення для встановлення факту наявності вини в уповноваженої особи працівника відповідача, що звільняє суд у цій справі від обов`язку повторного дослідження обставин винної поведінки ОСОБА_1 .
8.8. Апеляційний суд дійшов висновку, що місцевим судом безпідставно не залучено ЛКП "Шляхово-ремонтне підприємство Шевченківського району" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, внаслідок чого місцевим судом недотримано вимог частини другої статті 50 ГПК України. З огляду на таке процесуальне порушення, апеляційний суд додатково аргументував свої висновки про наявність підстав для скасування рішення місцевого суду на підставі пункту 4 частини третьої статті 277 ГПК України.
8.9. З огляду на таке, апеляційний суд скасував рішення місцевого суду та прийняв рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача до визначеного ним відповідача у справі.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника-1 (ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп")
9. Скаржник зазначив, що апеляційним судом не враховано, що відповідно до статей 29, 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктів 4.22, 4.48 Положення про Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконкому від 01.11.2016 №977, статті 19 Закону України "Про автомобільні дороги", статті 6 Закону України "Про дорожній рух", саме відповідач наділений повноваженнями з управління функціонуванням та розвитком утримання вулиць і доріг міста та інших населених пунктів та за відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міста, що виникли через їх незадовільний стан.
10. Скаржник аргументував, що апеляційним господарським судом не враховані висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які містяться у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №910/18319/16, від 16.04.2019 у справі №927/623/18, згідно з якими у випадку, якщо провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо особи було закрито на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, суд має виходити з того, що закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи у скоєнні правопорушення. Скаржник зазначив, що з правового аналізу положень статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, а у разі відсутності вини особи у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
11. Скаржник зазначив, що наявність певних державних стандартів утримання доріг норм ДСТУ 3587-97, невідповідність обстеженої ділянки дороги цим нормам (що не спростовано судами), та встановлені Законом відповідні обов`язки посадових осіб і відповідальність за їх невиконання, також свідчить про наявність протиправної поведінки і вини посадової особи відповідача у спричиненні ДТП та, відповідно, обов`язку відповідача відшкодувати заподіяну шкоду. Водночас, апеляційним господарським судом не спростовано та не заперечується факт скоєння ДТП через незадовільний стан дороги та заподіяння шкоди з цих підстав саме на ділянці дороги, яка відноситься до Шевченківського району міста Львова, та зазначена у Довідці №3018208441887137 про дорожньо-транспортну пригоду від 26.09.2018, оформленій управлінням патрульної поліції у Львівській області 26.07.2018, протоколі про адміністративне правопорушення серії БР №079470, та відповідно, у постанові Шевченківського районного суду міста Львова від 06.11.2018 у справі №466/7800/18.
12. Скаржник зауважив, що апеляційним господарським судом долучено до матеріалів справи доповнення відповідача до апеляційної скарги, яке подано 28.04.2020 (вих. №36-вих-32113), яке згодом було перейменовано відповідачем у "Доводи (обґрунтування) до апеляційної скарги" (вих. №36-вих-32225 від 28.04.2020), але зміст тексту залишився той самий. Водночас, доповненням до апеляційної скарги апеляційним господарським судом долучено до матеріалів справи та враховано нові докази (довідка від 28.04.2020 №36-вих-32076, видана Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради про відсутність на балансі відповідача відрізку дороги, де сталась ДТП), які зазначені у додатку до доповнення та доводів до апеляційної скарги, і які не подавалися відповідачем до господарського суду першої інстанції та не були подані з апеляційною скаргою.
Доводи скаржника-2 (Львівської міської ради)
13. Скаржник доводив, що апеляційним судом неправильно застосовано статтю 24 Закону України "Про дорожній рух", статті 1173, 1174 ЦК України. Скаржник аргументував, що апеляційний суд здійснив помилкову оцінку доказів щодо відсутності делегування Шевченківській районній адміністрації в цілому повноважень щодо утримання в належному стані та нагляду за спірною дорогою, що має наслідком покладення саме на неї відповідальності за завдану шкоду. А висновки апеляційного суду про те, що встановлення неналежності повноважень Шевченківської районної адміністрації щодо відшкодування завданої шкоди, не звільняють Львівську міську раду, як власника спірної дороги на території міста Львова, від відповідальності за неналежний стан цієї дороги, скаржник вважає такими, що не відповідають приписам статей 1173, 1174 ЦК України.
14. Також, скаржник зауважив, що у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №904/5489/18 за аналогічних обставин, суд дійшов інших висновків про стягнення шкоди зі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, як з балансоутримувача дороги, який здійснює її експлуатаційне утримання.
Доводи інших учасників справи
15. У відзиві Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради на касаційні скарги ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" та Львівської міської ради зазначено, що Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради є виконавчим органом Львівської міської ради, діє відповідно до ухвали від 14.07.2016 №777 "Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради" та Положення про Шевченківську районну адміністрацію, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 01.11.2016 №977 (зі змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 20.07.2018 №759). Зазначеними документами повноваження із забезпечення безпечного експлуатаційного стану доріг районній адміністрації не делеговано. Перебування на балансі відповідача ділянки дороги, на які трапилось ДТП, належними доказами не підтверджено.
16. Відповідач погодився з обґрунтованістю висновків апеляційного господарського суду про недоведеність позивачем факту нанесення йому шкоди саме Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради чи її посадовими особами.
17. Відповідач зазначив про безпідставність посилання Львівської міської ради на положення Закону України "Про автомобільні дороги" (статті 1, 16, 17, 19, 21), оскільки Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради не є дорожньо-експлуатаційною організацією, не здійснює господарської діяльності, є виконавчим органом органу місцевого самоврядування - Львівської міської ради і не наділена повноваженнями з експлуатаційного утримання спірної дороги.
18. Відповідач аргументував, що посилання третьої особи на ухвалу Львівської міської ради від 16.11.2017 №2585 "Про міський бюджет м. Львова на 2018 рік" про розподіл видатків міського бюджету є додатковим підтвердженням відповідальності Львівської міської ради, оскільки саме депутати міської ради на сесійних засіданнях приймають рішення про розподіл видатків міського бюджету на утримання тих чи інших об`єктів комунальної власності.