Постанова
Іменем України
15 вересня 2020 р.
м. Київ
справа №640/20013/17
провадження № 51-2761 км 20
Верховний Суд колегією суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Марчука О. П., Слинька С.С.,
секретаря
судового засідання Слободян О.М.,
за участю:
прокурора Матолич М.Р.,
захисника Коросташевського П.М. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді першої інстанції, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 10 березня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220490002987, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Київського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватою і засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 10 березня 2020 року зазначений вирок щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватою і засуджено за те, що вона 25 серпня 2017 року, приблизно о 16 год, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, під час сварки зі своїм братом ОСОБА_2, що виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, маючи умисел на вбивство ОСОБА_2, умисно завдала йому один удар ножем в область грудної клітки зліва, де знаходяться життєво важливі органи, спричинивши тілесні ушкодження, від яких настала смерть потерпілого.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону і невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої ОСОБА_1 внаслідок м`якості та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Вважає, що у суду не було достатньо підстав для застосуванням ст. 69 КК України. Крім того, прокурор зазначає, що апеляційний суд ухвалив рішення, яке не відповідає положенням ст. 419 КПКУкраїни.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Матолич М.Р. вважає касаційну скаргу прокурора обґрунтованою і просить її задовольнити.
Захисник Коросташевський П.М. заперечує проти задоволення касаційної скарги сторони обвинувачення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників провадження, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та правильність кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 115 КК України у касаційній скарзі прокурора не оспорюється.
Доводи прокурора про безпідставне призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, що призвело до м`якості призначеного покарання, колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав.
За змістом касаційної скарги, прокурор не погоджується з призначеним засудженій ОСОБА_1 покаранням та зазначає про недотримання апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону, який залишаючи апеляційну скаргу прокурора в порушення вимог п.2 ч.1 ст. 419 КПК України своє рішення належним чином не мотивував.
Так, відповідно до вимогстатей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.