ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2020 року
справа № 484/1197/18
провадження № 51-10137км18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Бущенко А.П.,
Голубицький С.С.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Матолич М.Р.,
захисник Бондаренко В.В. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги потерпілої ОСОБА_1 та захисника Бондаренка В.В. на вирок Херсонського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018150110000200, стосовно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Мала Мечетня Кривоозерського району Миколаївської області, проживає у АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах аналогічного змісту потерпіла та захисник, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, виклали вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суду) про зміну вироку суду апеляційної інстанції та звільнення ОСОБА_2 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.
Свої доводи потерпіла та захисник мотивують тим, що вирок апеляційного суду в оскарженій частині не відповідає вимогам статей 370, 420 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПКУкраїни) і є незаконним. Зазначають, що апеляційний суд не в повній мірі врахував конкретні обставини провадження, позицію потерпілої та дані, що характеризують особу засудженого: його щире каяття, позитивні характеристики, наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей, зміст досудової доповіді. Указують, що апеляційний суд, діючи упереджено, не обґрунтував, на підставі яких відомостей він дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 становить суспільну небезпеку. Стверджують, що матеріали провадження не містять даних, які б вказували на те, що виправлення ОСОБА_2 є неможливим без відбування призначеного покарання.
Зміст судових рішень, у тому числі оскарженого, рух провадження і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 червня 2018 року ОСОБА_3 засуджено до покарання: за ч. 2 ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 1 ст. 127 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 1 ст. 129 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 роки, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів -у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 січня 2018 року та остаточно визначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і покладено обов`язки, передбачені ст.76 КК.
За ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 25 вересня 2018 року апеляційну скаргу прокурора на вирокПервомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 червня 2018 року залишено без задоволення, а зазначений вирок - без зміни.
За постановою Суду від 04 червня 2019 року касаційну скаргу прокурора задоволено, ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 25 вересня 2018 року стосовно ОСОБА_2 скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
За ухвалою Херсонського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 червня 2018 року в частині засудження ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 129 КК України скасовано та на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження за цим обвинуваченням закрито у зв`язку з відмовою потерпілої ОСОБА_1 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
За вироком Херсонського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року апеляційну скаргу прокурора задоволено, вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 червня 2018 року скасовано в частині призначеного покарання та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_2 призначено покарання: за ч. 1 ст. 127 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 січня 2018 року стосовно ОСОБА_2 визначено виконувати самостійно.
В іншій частині вирок залишено без зміни.
ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він влітку 2017 року, перебуваючи за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_1, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, за допомогою наявних у нього інструментів та матеріалів, а саме металевої труби та руків`я, виготовив дубинку, яка відповідно до висновку експертизи № 57 від 22 лютого 2018 року є холодною зброєю ударно-дробильної дії, виготовленою саморобним способом з використанням деталей промислового виготовлення.
19 січня 2018 року близько 18:00 ОСОБА_2, перебуваючи за місцем свого проживання в будинку своєї співмешканки ОСОБА_1, діючи умисно, на ґрунті особистих неприязних відносин, з метою залякування, висловлюючи погрози, змусив останню стати на коліна, після чого заподіяв їй сильного фізичного болю та фізичних страждань шляхом насильницьких дій, які полягали в завданні близько 10 ударів палицею по ногам, тулубу та рукам, внаслідок чого потерпіла отримала легкі тілесні ушкодження.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник підтримав касаційну скаргу, прокурор просила залишити вирок без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Мотиви Суду
Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_2 і правильності кваліфікації його дій у касаційних скаргах не оскаржуються.
Відповідно до вимог ст. 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.