ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2020 року
справа № 134/1617/17
провадження № 51-4223км19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Бущенко А.П.,
Крет Г.Р.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Матолич М.Р.,
захисники Бондарчук В.В., Корпало В.М.(в режимі відеоконференції),
засуджені ОСОБА_1, ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 21 травня 2019 року у кримінальному
провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12017020000000126, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає в АДРЕСА_1 ), та
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає вАДРЕСА_2,
засуджених за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суду) про скасування ухвали та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особам засуджених через м`якість.
На обґрунтування своїх доводів прокурор посилається на те, що суд апеляційної інстанції всупереч приписам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) не надав належної правової оцінки апеляційним вимогам прокурора, не навів в ухвалі достатніх доводів на їх спростування та не вказав переконливих підстав, на яких залишив апеляційну скаргу без задоволення. Стверджує, що вирок не містить належного обґрунтування необхідності застосування до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ст. 75 КК України та звільнення їх від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, оскільки прокурор повторно вказав на ті ж обставини, що слугували підставою для призначення їм покарання із застосуванням ст. 69 КК України, нижчого від найнижчої межі, передбаченої ч. 5 ст. 185 КК України. Указує на відсутність підстав для застосування ст. 75 КК України з огляду на характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких; дані про особи ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , які суспільно корисною працею не займаються та не мають статусу безробітної особи; конкретні обставини провадження: зухвалість дій обвинувачених, вчинення злочину групою з восьми осіб, чіткий розподіл ролей. Вважає, що відшкодування шкоди у цьому конкретному випадку не може бути враховано як пом`якшуючу покарання обставину, оскільки відшкодування заподіяних злочином збитків є не правом, а обов`язком винної особи. Зазначає, що суд не обґрунтував урахування ним пом`якшуючих покарання обставин, не вказаних у ст. 66 КК України, - молодого віку обвинувачених, позитивних характеристик та першого притягнення до кримінальної відповідальності.
Зміст судових рішень, в тому числі оскарженого, і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 28 грудня 2018 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 засуджено кожного за ч. 5 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звільнено від відбування покаранняз випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та з покладенням на них обов`язків, передбачених пунктами 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.
За ухвалою Вінницького апеляційного суду від 21 травня 2019 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишено без зміни.
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнано винуватими у тому, що вони 07 квітня 2017 року близько 00:45, маючи спільний умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою між собою та іншими шістьома особами, матеріали стосовно яких виділено в окреме провадження у зв`язку з їх розшуком, проникли на охоронювану територію ПрАТ "Продовольча компанія "Поділля" (далі - "ПК "Поділля") в с. Крикливець Крижопільського району Вінницької області. ОСОБА_1 разом з іншою особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, пішли відкривати ворота для того, щоб на територію підприємства зміг заїхати вантажний автомобіль марки "IVECO" (д. н. з. НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_2 . У цей час інші п`ять осіб, матеріали стосовно яких виділено в окреме провадження, діючи з корисливих мотивів та окремо від інших учасників, не повідомляючи останнім, у тому числі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про свій умисел, пішли до розташованого на значній відстані приміщення охорони підприємства та вчинили напад на охоронців ОСОБА_3 і ОСОБА_4, застосувавши стосовно них фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров`я, шляхом завдання ударів руками та ногами по різних частинах тіла, зв`язали їм руки пластиковими хомутами, подолавши таким чином опір з їх боку та створивши умови для безперешкодного викрадення майна.
Після цього ОСОБА_1 з іншими шістьма особами, реалізуючи спільний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, зірвали замок з вхідних дверей одного з складів, звідки таємно викрали засоби захисту рослин препарати "Тореро" в кількості 5395 л та "Фалькон" у кількості 1892,5 лзагальною вартістю 4 550 337,90 грн, які завантажили в автомобіль "IVECO" під керуванням ОСОБА_2, та з місця злочину зникли, завдавши ПрАТ "ПК "Поділля" шкоди на вказану суму.
Позиції учасників судового провадження