Постанова
Іменем України
17 вересня 2020 року
м. Київ
справа №384/598/14-ц
провадження №61-3113св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "УкрСиббанк" та касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 січня 2019 року у складі колегії суддів Дуковського О. Л., Письменного О. А., Чельник О. І.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2014 року публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк", банк) звернулося до суду до ОСОБА_1,
ОСОБА_2 , з позовом, вимоги якого уточнило під час розгляду справи та просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором станом на 21 вересня 2016 року у розмірі 263 180,06 доларів США з яких: 179 158,04 доларів США - кредитна заборгованість;
84 022,02 доларів США - заборгованість по процентам та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в розмірі 868 533,79 грн, з яких:
142 737,33 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 725 796,46 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам.
Позов мотивовано тим, що 15 липня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 196 700 доларів США, строком повернення не пізніше 16 липня 2029 року, зі сплатою 13,5 % річних. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється шляхом внесення ануїтетних платежів.
Відповідно до пункту 1.2.2. кредитного договору розмір щомісячного ануїтетного платежу складає 2355 доларів США.
У забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов`язався відповідати у повному обсязі за виконання позичальником усіх зобов`язань.
Таким чином, відповідальність позичальника та поручителя є солідарною.
Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі. Відповідачі порушили взяті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо своєчасного погашення заборгованості по кредиту та сплати процентів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Відповідачам направлялись вимоги про погашення простроченої заборгованості, однак свої зобов`язання щодо погашення заборгованості останні не виконують.
Станом на 21 вересня 2016 року заборгованість по кредиту та сплаті процентів становить 263 180,06 доларів США з яких: 179 158,04 доларів США - кредитна заборгованість; 84 022,02 доларів США - заборгованість по процентам та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в розмірі 868 533 грн. 79 коп., з яких: 142 737,33 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 725796,46 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам.
Посилаючись на наведені обставини, банк просив стягнути вказану заборгованість з відповідачів в солідарному порядку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 16 травня 2018 року у складі судді Галицького В. В. позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 179 158,04 доларів США кредитної заборгованості, 84 022,02 доларів США заборгованості по процентам, всього заборгованості за кредитним договором в сумі 263 180,06 доларів США.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 142 737,33 грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 725 796,46 грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам, а всього пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в розмірі 868 533,79 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості із ОСОБА_1 є доведеними та підлягають задоволенню. У зв`язку з неналежним виконанням кредитних зобов`язань у ОСОБА_1 наявна перед банком заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог банку про солідарне стягнення заборгованості за кредитом із ОСОБА_2 суд першої інстанції послався на те, що банк не довів належними та допустимим доказами існування зобов`язання поруки ОСОБА_2 .
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 16 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості із ОСОБА_1 скасовано з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" суму боргу за кредитним договором від 15 липня 2008 року у розмірі - 205 627,63 доларів США, що складається із кредитної заборгованості у розмірі - 179 158,04 доларів США та заборгованості по процентам у розмірі - 26 469,59 доларів США.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" пеню за прострочення сплати основної кредитної заборгованості у розмірі - 9336,26 грн та пеню за прострочення сплати процентів у розмірі - 53356,24 грн.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. У серпні 2014 році позивач звернувся до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, а отже настав строк виконання договору в повному обсязі.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
У зв`язку з наведеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за розрахунком, який був поданий позивачем разом із позовом станом на 03 липня 2014 року, оскільки позивач звернувся із вимогою про дострокове стягнення усієї суми.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі АТ "УкрСиббанк", не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняту апеляційним судом постанову із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняту апеляційним судом постанову з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга АТ "УкрСиббанк" мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином наявні у справі докази (не досліджено та не надано оцінки умовам кредитного договору щодо погодженого сторонами порядку та строку нарахування процентів) та не враховано, що сторонами визначено строк дії кредитного договору до повного його виконання.
Апеляційний суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (висновок про відсутність права на нарахування процентів не підтверджена жодним доказом у справі та фактично суперечить умовам кредитного договору). Висновок суду у цій частині сформовано виключно шляхом застосуванням правової позиції Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18). При цьому, судом апеляційної інстанції не враховано, що відносини між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 в межах справи №384/598/14-ц є відмінними і сторонами визначено порядок та строки нарахування процентів.
Суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та не врахував особливості нарахування процентів відповідно до положень статті 1048 ЦК України, статті 629 ЦК України. Не надано належної оцінки умовам кредитного договору, якими передбачено домовленість сторін про нарахування відсотків до моменту повернення коштів. Інша домовленість, яка б передбачала припинення права нарахування процентів кредитним договором не передбачена.
Під час розгляду справи суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки Верховного Суду у справах №0417/12368/2012 (постанова від 30 травня 2018 року), №274/5179/14-ц (постанова від 03 травня 2018 року), №311/4189/15-ц (постанова від 25 квітня 2018 року), №755/30334/14-ц (постанова від 04 квітня 2018 року).
Суд порушив норми процесуального права щодо оцінки доказів.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд не виконав вимог процесуального закону щодо належного його повідомлення про день, час та місце розгляду справи, розглянув справу за відсутності відповідача, чим порушив його права на участь у розгляді справи.
В порушення норм процесуального закону апеляційний суд допустив до участі у розгляді справи у якості представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, який не є адвокатом.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
За змістом доводів касаційних скарг заявники оскаржують судові рішення виключно в частині вирішення позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1, у зв`язку з чим Верховний Суд переглядає судові рішення в касаційному порядку на предмет законності і обґрунтованості саме у цій частині та в межах доводів, викладених у касаційних скаргах.