Постанова
Іменем України
17 вересня 2020 року
м. Київ
справа №226/511/20
провадження №61-9773св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - ОСОБА_2, про видачу обмежувального припису, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Димитровського міського суду Донецької області
від 24 лютого 2020 року у складі судді Салькової В. С. та постанову Донецького апеляційного суду від 19 травня 2020 року у складі колегії суддів: Космачевської Т. В., Корчистої О. І., Мальованого Ю. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - ОСОБА_2,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, у якій просила видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2, встановити йому наступні обмеження: заборонити перебувати в місці спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1, з нею; заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з нею або контактувати через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб; обмежити спілкування ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та забирати дитину з інтернату.
Заява мотивована тим, що з 28 жовтня 2005 року по 19 лютого 2018 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 . Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначала, що з часу звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу і до дати проголошення рішення, чоловік застосовував до неї домашнє насильство, як психологічне, так і фізичне, що полягало у постійних погрозах, в тому числі застосування фізичної сили, залякуванні, цькуванні, вчиненні перешкод у користуванні житлом, предметами побутового вжитку, продуктами харчування тощо. Заявник змушена залишити житло, опинилась у складних життєвих обставинах, оскільки не мала жодного доходу.
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про визнання
ОСОБА_1 такою, що втратила право користування будинком, а остання подала зустрічний позов про визнання майна сумісною власністю та його поділ. Після цього знов почалися переслідування з боку колишнього чоловіка, який перед кожним судовим засіданням ображав її, погрожував, що вона більше не побачить сина.
Заявник вважала, що існує ймовірність настання тяжких наслідків для її здоров`я і здоров`я малолітньої дитини, вона потребує захисту від домашнього насильства, тому просила заяву задовольнити.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Димитровського міського суду Донецької області
від 24 лютого 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване відсутністю правових підстав для задоволення заяви, оскільки заявник не надала належних, допустимих та достатніх доказів для оцінки ризиків вірогідності вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, що є необхідною умовою для застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 19 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 24 лютого
2020 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив обставини справи, права і обов`язки учасників справи, перевірив їх доводи і заперечення, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.Висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанції не оцінили ризики, не повно з`ясували обставини конфлікту, відмовились з`ясовувати причини конфлікту та не надали можливості для вирішення цього конфлікту шляхом застосування тимчасових заходів, спрямованих на захист заявниці та її дитини.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 також указує на помилковість висновку суду першої інстанції про те, що будинок є особистою власністю ОСОБА_2, тому не може заборонити йому спільно проживати з заявником, оскільки питання про поділ майна ще не вирішено.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 заперечив проти аргументів скарги з посиланням на те, що ухвалені у справі судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оцінкою судами доказів, наданих сторонами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
25 жовтня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який розірвано рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 19 лютого 2018 року.
Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно відомостей Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_3 навчається
у КЗ "Полтавська спеціалізована школа-інтернат спортивного профілю І-ІІІ ступенів Полтавської обласної ради", перебуває на неповному державному утриманні, знаходиться у закладі цілодобово, на канікули і свята батько ОСОБА_2 забирає сина додому. Дитина
ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до довідки Мирноградської міської ради ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до акту комітету органів самоорганізації населення
м. Мирнограда від 28 серпня 2019 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, фактично не мешкає
з лютого 2018 року.
Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна
від 14 листопада 2019 року ОСОБА_2 належать будинок та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 ; будинок за адресою:
АДРЕСА_3 , та будинок за адресою:
АДРЕСА_1 .
Будинок за адресою: АДРЕСА_1, придбано ОСОБА_2 згідно з договором купівлі-продажу від 04 березня 2004 року.
У провадженні Димитровського міського суду Донецької області перебувають цивільні справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Рішенням Димитровського міського суду Донецької області
від 08 жовтня 2019 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 разом із батьком ОСОБА_2
16 січня 2020 ОСОБА_1 зверталась до Служби у справах дітей виконкому Мирноградської міської ради із заявою про надання допомоги: проведення співбесіди з батьком дитини у присутності працівника служби та психолога, через відсутність психолога і наявність конфлікту між батьками заява спрямована до Мирноградського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді для проведення заходів з медіації.
Згідно з актом обстеження умов проживання від 28 серпня 2019 року в будинку ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, створені умови для проживання та розвитку дитини.
Відповідно до характеристики комунального закладу "Полтавська спеціалізована школа-інтернат спортивного профілю І-ІІІ ступенів Полтавської обласної ради" на дитину ОСОБА_3, дитиною опікується батько, мати участі у вихованні дитини не бере і за час перебування дитини в закладу не відвідала заклад жодного разу.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Протидія насильству у сім`ї є одним із важливих напрямів суспільного розвитку. Вона розглядається не лише як соціальна проблема, а, насамперед, як проблема захисту прав людини і, перш за все, прав жінок. При здійсненні насильства у сім`ї відбувається порушенням прав і свобод конкретної людини, що вимагає втручання з боку держави і суспільства.
Невжиття своєчасних обмежувальних заходів щодо кривдника може призвести в подальшому до завдання шкоди здоров`ю потерпілої від насильства у сім`ї.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини у вказаній сфері, є Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству". Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" передбачено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.