Постанова
Іменем України
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 176/216/19
провадження № 61-15644св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на заочне рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 березня 2019 року у складі судді Павловської І. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 липня 2019 року у складі колегії суддів: Городничої В. С.? Варенко О. П., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ "КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, обґрунтовуючи його тим, що відповідно до укладеного договору від 30 січня 2012 року № б/н остання отримала кредит у розмірі 300,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Внаслідок неналежного виконання взятих на себе кредитних зобов`язань у відповідачки станом на 07 січня 2019 року утворилась заборгованість в розмірі 18 923,57 грн, яку банк просив стягнути на свою користь.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 березня 2019 року у задоволенні позовних вимог АТ "КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів факт укладення кредитного договору з відповідачкою в порядку, передбаченому законом, погодження всіх істотних умов договору, видачі кредиту та обґрунтованості розрахунку заборгованості.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 липня 2019 року заочне рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 березня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції та вважав його таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
АТ "КБ "ПриватБанк" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Банк надав належні та допустимі докази у справі, а також розрахунок заборгованості, у якому вказані суми відсотків, пені та інші суми відповідно до кредитного договору. Відповідачем ці докази не спростовані.
Суди зробили необґрунтований висновок про відсутність підстав для стягнення з відповідача кредитної заборгованості, допустивши грубе порушення норм цивільного права.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Витребувано із Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області цивільну справу № 176/216/19.
Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2020 року справу № 176/216/19 призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Обставини справи
Суди встановили, що 30 січня 2012 року між АТ "КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір б/н у вигляді анкети-заяви, згідно з умовами якого вона отримала кредитну картку із встановленим лімітом 300,00 грн.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником кредитних зобов`язань, згідно наданого позивачем розрахунку станом на 07 січня 2019 року виникла заборгованість у розмірі 18 923,57 грн, з яких: 348,23 грн - тіло кредиту; 4 075,49 грн - відсотки за користування кредитом; 13 122,54 грн - пеня, а також штрафи, відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн - штраф (фіксована частина); 877,31 грн - штраф (процентна складова).
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норм права
Відмовляючи у задоволенні позову у повному обсязі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із недоведеності факту укладення кредитного договору в порядку, передбаченому законом, погодження всіх істотних умов договору та надання кредиту.
Верховний Суд не погоджується у повній мірі з такими висновками судів з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У частині першій статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
У частині першій статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.