ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 640/17957/18
адміністративне провадження № К/9901/197/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року (головуючий суддя - Скочок Т.О.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2019 року (головуючий суддя - Карпушова О.В., судді: Епель О.В., Степанюк А.Г.)
у справі №640/17957/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в місті Києві
про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
I. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в місті Києві від 28 лютого 2018 року № 193 о/с в частині звільнення зі служби в поліції;
- поновити на службі в Національній поліції України на посаді поліцейського сектору превенції відділу поліції на станції Київ-Пасажирський Солом`янського управління поліції;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28 лютого 2018 року.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що сам факт висунення проти нього звинувачення у вчиненні кримінального правопорушення не може бути підставою для висновку про наявність в діях дисциплінарного проступку, оскільки це є санкції різних рівнів і вчинення дисциплінарного проступку також необхідно довести.
3. Також звернувся з заявою про поновлення строку звернення до суду, у обґрунтування якої посилався, що з червня 2018 року відділ кадрів повідомляв що він відсторонений від службових обов`язків, а 24 жовтня 2018 року видав трудову книжку та 31 жовтня 2018 року - витяг з наказу про звільнення. Отже вважає причини пропуску строку звернення до суду поважними.
4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року клопотання представника Головного управління Національної поліції у місті Києві задоволено, залишено без розгляду позов.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2019 року ухвалу суду першої інстанції змінено в мотивувальній частині, в решті - залишено без змін.
6. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати, визнати причину пропуску строку звернення до суду поважною, позовні вимоги задовольнити.
IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Залишаючи без розгляду позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що позивача було ознайомлено з наказом про звільнення 27 березня 2018 року, що підтверджується написом на його копії "ознайомлений, від підпису відмовився", засвідченим молодшим інспектором Київського слідчого ізолятора. Позивача було ознайомлено з оскаржуваним наказом у слідчому ізоляторі виходячи з фактичного місця його перебування 27 березня 2018 року.
8. Змінюючи мотивувальну частину ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що датою, з якої позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, є не 27 березня 2018 року, а 10 червня 2018 року - перший робочий день після звільнення зі слідчого ізолятора, оскільки саме з цього дня він мав би приступити до виконання службових обов`язків як працівник поліції якого не звільнено чи не відсторонено від виконання обов`язків.
9. Позивач з 10 червня 2018 року вже був не під вартою, в денний час мав можливість вільно пересуватися, звертатися до відповідача з листами-вимогами про надання наказів про відсторонення чи звільнення, чи за отриманням правової допомоги.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначає що після звільнення з-під варти 8 червня 2018 року прибув на місце несення служби, проте у відділі кадрів та керівництво повідомили що він відсторонений від виконання службових обов`язків. При цьому з наказом про відсторонення чи про звільнення не ознайомили, пообіцяли в телефонному режимі повідомити, здати атрибути працівника поліції не запропонували.
11. З метою з`ясування фактичних обставин відсторонення та зважаючи на тривалий час відсутності інформації, 9 серпня 2018 року звернувся з заявою про видачу копії відповідного наказу та копії висновку службового розслідування, на що отримав листа з повідомленням про обставини та підстави свого відсторонення. Інформація про звільнення у даному листі відсутня.
12. Зазначає, що судами було проігноровано норми статті 233 Кодексу законів про працю України та не враховано, що місячний строк необхідно обраховувати з кінця жовтня 2018 року - дати отримання трудової книжки та копії наказу про звільнення.
13. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити касаційну скаргу без задоволення.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
15. Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
16. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).
17. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
18. Статтею 123 КАС України встановлено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
19. Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України.
20. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.