ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 420/1304/19
адміністративне провадження № К/9901/36602/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Жука А.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Роздільнянської районної ради Одеської області
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року (головуючий суддя - Танасогло Т.М., судді: Запорожан Д.В., Осіпов Ю.В.)
у справі №420/1304/19
за позовом Роздільнянської районної ради Одеської області
до Південного офісу Держаудитслужби
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У березні 2019 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2 вимоги від 4 лютого 2019 року № 15-06-23-14/583-2019: пункт 1 щодо покриття Роздільнянською районною радою витрат Роздільнянської районної державної адміністрації за обслуговування та утримання частини оренди адміністративної будівлі, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) районній раді на суму 381,73 тис. грн.; пункт 2 щодо зайвого виділення в 2016 році КЗ СВТГРР стадіон "Спартак" з районного бюджету 86,19 тис. грн. бюджетних коштів, які в подальшому використані не на проведення індексації доходів працівникам стадіону, а на виплату різного виду премій з нарахуваннями, що в свою чергу призвело до збитків районному бюджету на вказану суму;
- визнати протиправними та скасувати Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Роздільнянської районної ради Одеської області за період з 1 листопада 2015 року по 30 листопада 2018 року за № 06-11/1 від 3 січня 2019 року в частині висновків: про порушення пунктів 1.1, 2.1, 3.1, 3.2 договорів на відшкодування, статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України через неврахування понесених радою витрат на власну адміністративну будівлю в частині виплаченої заробітної плати (із нарахованим ЄСВ) працівникам, робота яких пов`язана із обслуговуванням та утриманням такої будівлі, від Орендаря недоперераховані кошти у вигляді відшкодування за понесені радою витрати на зазначену будівлю, частина якої протягом усього ревізуємого періоду перебувала у оренді у Роздільнянській районній державній адміністрації, та що вказане порушення призвело до покриття Роздільнянською районною радою витрат Роздільнянської районної державної адміністрації за обслуговування та утримання частини оренди адміністративної будівлі, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) районній раді на суму 381 734,54 грн; про зайве виділення коштів в 2016 році КЗ СВТГРР "Спартак" з районного бюджету 86 189,57 грн бюджетних коштів, які в подальшому використані не на проведення індексації доходів працівникам стадіону, а на виплату різного виду премій з нарахуваннями, що в свою чергу призвело до збитків районному бюджету на вказану суму.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що оскаржувана вимога є необґрунтованою, неконкретизованою, не містить чітких вимог або рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час ревізії порушень, та не вказано які саме дії та на підставі яких положень закону необхідно здійснити для усунення вказаних порушень.
3. Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування Акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Роздільнянської районної ради Одеської області за період з 1 листопада 2015 року по 30 листопада 2018 року за № 06-11/1 від 3 січня 2019 року в частині оскаржуваних висновків.
4. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 5 липня 2019 року прийнято відмову представника позивача від позову в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 2 вимоги Південного офісу Держаудитслужби від 4 лютого 2019 року № 15-06-23-14/583-2019 та закрито провадження у справі в цій частині.
5. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року позов задоволено.
6. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
7. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 3 листопада по 26 грудня 2018 року Південним офісом Держаудитслужби було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Роздільнянської районної ради Одеської області за період з 1 листопада 2015 року по 30 листопада 2018 року, про що 3 січня 2019 року складено відповідний акт № 06-11/1.
9. Відповідно до пункту 2.3 даного акту Роздільнянська районна державна адміністрація на підставі договірних відносин орендує частину адміністративної будівлі Роздільнянської районної ради та гараж, розташовані на І та ІІ поверхах. Перевіркою встановлено випадок невідшкодування Роздільнянською районною державною адміністрацією (Орендар) понесених Роздільнянською районною радою (Орендодавцем) витрат на утримання та обслуговування адміністративної будівлі, частина якої знаходиться в оренді.
10. Так, пунктами 5.10 та 5.8 договорів оренди від 17 березня 2014 року та 14 липня 2017 року відповідно визначено право Орендаря здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, протягом 15 робочих днів після підписання договору укласти з Орендодавцем орендованого майна договір на відшкодування витрат Орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг. Також визначено що вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж не входить до складу орендної плати та сплачується Орендарем окремо на підставі договорів, укладених на такі послуги.
11. Згідно з умовами укладених договорів про відшкодування протягом періоду, що підлягає ревізії, Орендар пропорційно займаній площі відшкодовував Орендодавцю витрати за газопостачання, спожиту електроенергію, водовідведення та водопостачання, вивіз та складування твердих побутових відходів, а також за викачку нечистот. Проте крім перелічених витрат в частині комунальних послуг Орендодавець також зазнавав витрат щодо заробітної плати працівникам, функції, завдання та обов`язки яких безпосередньо пов`язані із роботою в адміністративній будівлі.
12. Так, за охорону адміністративної будівлі відповідали певні працівники, які приймалися на роботи до Ради відповідно до штатних розписів на посаду охоронця районної ради. Таким працівникам щомісячно виплачувалась заробітна плата, яка за період, що підлягає ревізії, складає загальну суму 348 708 грн та віднесена до витрат Роздільнянської районної ради.
13. Заробітна плата виплачувалась також двірнику, який здійснює прибирання адміністративної будівлі, та складає загальну суму 128 235,58 грн, та оператору газового обладнання, який здійснює підготовку газового обладнання на період опалювального сезону, а також стежить за витратою газу, яка складає 13 479,86 грн.
14. У зв`язку з недоперерахуванням Орендарем коштів у вигляді відшкодування витрат на виплату заробітної плати працівникам, робота яких пов`язана з обслуговуванням та утриманням адміністративної будівлі, це призвело до покриття районною радою витрат Роздільнянської районної державної адміністрації за обслуговування та утримання частини орендованої адміністративної будівлі, чим завдано збитків на суму 381 734,54 грн.
15. 11 січня 2019 року позивач надіслав заперечення до акту ревізії від 3 січня 2019 року, які не були прийняті.
16. 4 лютого 2019 року Південним офісом Держаудитслужби надіслано вимогу щодо усунення порушень законодавства, відповідно до пункту 1 якої вимагалося усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку, зокрема, порушення пунктів 1.1, 2.1, 3.1, 3.2 договорів на відшкодування витрат, статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України через неврахування понесених Радою витрат на власну адміністративну будівлю в частині виплаченої заробітної плати (із нарахованим ЄСВ) працівникам, робота яких пов`язана із обслуговуванням та утриманням такої будівлі, від Орендаря недоперераховані кошти у вигляді відшкодування за понесені Радою витрати на зазначену будівлю, частина якої протягом всього ревізуємого періоду перебувала в оренді у Роздільнянської районної державної адміністрації, що призвело до матеріальної шкоди на суму 381,73 тис. грн.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що спірна вимога, як індивідуально-правовий акт, в силу Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" обов`язкова до виконання підконтрольною установою, проте прийнята з порушенням вимог закону щодо її змісту оскільки є неконкретизованою. Зазначивши про необхідність усунути виявлені порушення згідно вимог чинного законодавства, відповідач у вимозі не вказав які саме дії, на підставі яких положень закону повинен здійснити позивач для усунення негативних наслідків протиправного використання грошових коштів. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених законодавчих актів які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу може призвести до нового можливого порушення ним норм чинного законодавства.
18. Оскаржувана частина вимоги органу державного фінансового контролю та акт ревізії не містять посилання на відповідну методику визначення розміру виявлених збитків, затверджену Кабінетом Міністрів України. Фінансові порушення визначені відповідачем не в установленому законодавством порядку, а на власний розсуд та не підтверджені належними фінансовими документами.
19. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимога є обов`язковою до виконання в частині усунення допущених порушень законодавства, але за її допомогою неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки, хоча у вимозі може бути заявлено про наявність виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідних позовом.
20. Збитки у випадку відсутності факту їх добровільного відшкодування, стягуються примусово в судовому порядку з особи, яка їх заподіяла, а тому доводи позивача щодо суті порушень не можуть бути перевірені в межах предмету доказування у цій справі.
21. Правильність обчислення збитків має перевірятися судом, який розглядає позов про їх стягнення, а тому вимога про визнання неправомірною та скасування пункту 1 вимоги від 4 лютого 219 року є передчасною і не підлягає задоволенню.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
22. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначає, що охорона майна і цінностей, що знаходяться в орендованих приміщеннях Роздільнянської районної державної адміністрації, не входить до обов`язків охоронця районної ради. Відповідальність за збереження зазначеного майна та цінностей несуть відповідні працівники адміністрації.
23. У касаційній скарзі посилається на практику Верховного Суду, відповідно до якої законна вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання. При цьому законність письмової вимоги контролюючого органу безумовно передбачає її обґрунтованість, тобто наявність підстав для її скерування адресату. Тому посилання апеляційного суду що збитки контролюючим органом можуть бути стягнені лише під час відповідного судового процесу, не спростовує того що законна вимога контролюючого органу, як індивідуально-правовий акт, повинна відповідати вимогам закону в частині її змісту і форми.
24. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
26. Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.