ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 520/8425/19
адміністративне провадження № К/9901/13560/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М.В., Радишевської О.Р.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року, ухвалену у складі колегії суддів: Мельнікової Л.В. (головуючий), Калитки О.М., Рєзнікової С.С.,
І. Суть спору:
1. Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба суму в розмірі 288667,12 грн на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач проходив навчання та військову службу у ХНУПС з 26.08.2015 по 01.06.2018 на посаді курсанта. 01.06.2018 контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника ХНУПС і відповідачем достроково розірваний, ОСОБА_1 виключений із списків особового складу наказом начальника ХНУПС (по стройовій частині) від 31.05.2018 № 136.
2.1. Відповідно до п. 1 (абз. 6) Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.
Проте, відповідачем не сплачено витрати, пов`язані з його утриманням під час навчання в загальному розмірі 288667,12 грн.
3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу в Харківському національному університеті Повітряних Сил (далі - Університет) з 11.09.2017 по 15.03.2018 на посаді курсанта в період з 26.08.2015 по 01.06.2018 на підставі контракту про проходження військової служби (навчання), укладеного між Міністерством оборони України в особі начальника університету та відповідачем 26.08.2015.
5. 01 червня 2018 року вказаний контракт був достроково розірваний та ОСОБА_1 виключено із списків особового складу університету у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, що підтверджується витягом з наказу начальника університету (по стройовій частині) № 136 від 31.05.2018.
6. У зв`язку із достроковим розірванням контракту з вини відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду щодо відшкодування витрат, пов`язаних із утриманням під час проходження ним військової служби (навчання).
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 08 жовтня 2019 року позов задовольнив.
8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є обізнаним про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, оскільки дані зобов`язання визначені у підписаному відповідачем з позивачем контракті про навчання, проте, вказану суму витрат, пов`язаних з утримання відповідача під час навчання у навчальному закладі (позивача), станом на час звернення позивача із даним позовом та на час розгляду справи відповідачем не відшкодовано. Таким чином, сума заборгованості відповідачем не сплачена та складає 288.667,12 грн.
9. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 28 лютого 2020 року скасував рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовив.
10. Таке рішення апеляційного суду ґрунтується на тому, що ХНУПС не є належним позивачем у цій справі та не навів суду апеляційної інстанції жодних правових підстав для звернення до суду із даним позовом.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
11. Не погоджуючись з такими рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
12. У скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
13. Касаційна скарга обґрунтована тим, що обов`язок щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання ОСОБА_1 покладається Міністерством оборони України саме на Університет, який вживає необхідні заходи щодо повернення Державі витрачених на утримання відрахованих курсантів коштів, а тому начальник Університету, як сторона Контракту, наслідки розірвання якого і є предметом даного позову, є належним Позивачем в даній справі.
14. Відповідач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
V. Джерела права й акти їх застосування
15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
16. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
18. За змістом статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують Міноборони та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, установлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
19. Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964 (далі - Порядок № 964).
20. Відповідно до п. 3, 6 Порядку № 964, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з, зокрема, грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням. Витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю, зокрема, курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.
21. У разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку (п. 7 Порядку № 964).
VI. Висновок Верховного Суду
22. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
23. Відповідно до ч.3 ст.341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
24. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.