ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2020 року
м. Київ
справа №420/1207/19
адміністративне провадження №К/9901/998/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Соколова В.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року (головуючий суддя - Крусян А.В., судді: Градовський Ю.М., Яковлєв О.В.)
у справі №420/1207/19
за позовом ОСОБА_1
до військової частини 2138 Одеського прикордонного загону
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з 1 серпня 2015 року по лютий 2017 року (включно);
- зобов`язати нарахувати та виплатити заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 1 серпня 2015 року по лютий 2017 року (включно);
- стягнути заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 1 серпня 2015 року по лютий 2017 року (включно) у розмірі 40 416,07 грн;
- стягнути витрати на проведення експертного економічного дослідження у розмірі 7 722 грн. та 115,83 грн комісії банку за розрахунково-касове обслуговування.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що при звільненні з військової служби з ним не було проведено повного розрахунку, а у письмовій відповіді від 5 жовтня 2018 року повідомлено що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік і у зв`язку з відсутністю фінансової можливості нарахування індексації за спірний період не проводилося.
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року позов задоволено.
4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення заборгованості з індексації грошового забезпечення за період з 1 серпня 2015 року по лютий 2017 року у розмірі 40 416,07 грн та стягнення витрат на проведення експертного економічного дослідження у розмірі 7 722 грн та 115,83 грн комісії банку за розрахунково-касове обслуговування. Ухвалено в цій частині нову постанову, якою зобов`язано здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 1 серпня 2015 року по лютий 2017 року (включно). У решті залишено без змін.
5. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом начальника Одеського прикордонного загону від 28 лютого 2017 року № 64-ОС припинено (розірвано) контракт та звільнено позивача з військової служби згідно підпункту "ґ" пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" в запас Збройних Сил України.
7. Наказом начальника Одеського прикордонного загону від 1 березня 2017 року № 66-ОС позивача виключено зі списків особового складу загону та знято з усіх видів забезпечення.
8. 18 вересня 2018 року позивач письмово звернувся до відповідача та просив повідомити чи нараховувалась та виплачувалась йому індексація грошового забезпечення у період з 1 січня 2015 року по 1 березня 2017 року.
9. Листом від 5 жовтня 2018 року відповідач повідомив що позивачу була виплачена індексація за період з 1 січня по 31 липня 2015 року в сумі 2 780,70 грн. Стосовно періоду з 1 серпня 2015 року по 1 березня 2017 року то нарахування індексації не проводилося, оскільки кошторисні призначення Державної прикордонної служби України на 2016-2018 роки не передбачали здійснення видатків на виплату індексації грошових доходів військовослужбовців.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відсутність на рахунках відповідача коштів для виплати індексації грошового забезпечення не є належним доказом неможливості здійснення вказаних виплат (доказом наявності поважних причин непроведення розрахунку). Відповідачем не було надано жодного належного та допустимого доказу що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується військова частина 2138, кошти на індексацію грошового забезпечення відсутні.
11. Вимога про стягнення заборгованості у розмірі 40 416,07 грн повністю поновлює порушені права позивача.
12. Оскільки висновок експерта, складений на замовлення позивача, підготовлений для подання до суду, відтак в силу задоволення позовних вимог витрати понесені на оплату експертизи та комісії банку за розрахунково-касове обслуговування, також підлягають стягненню з відповідача.
13. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що здійснення розрахунку суми індексації належить до компетенції відповідача як роботодавця, оскільки завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому належним способом захисту прав позивача є саме зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за спірний період.
14. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, суд не вбачав підстав для стягнення витрат понесених у зв`язку з замовленням висновку експерта економічного дослідження.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначає що норми Кодексу адміністративного судочинства України дають змогу використовувати в адміністративному судочинстві не тільки висновки судових експертиз, призначених за рішенням суду, а й тих експертних висновків, які складені на замовлення учасників справи, якщо дотримані всі вимоги, встановлені щодо їх складання. Це відповідає принципу змагальності сторін та свободі надання ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
16. Економічне дослідження було проведено відповідно до діючих нормативних та законодавчих актів із використанням методики "Методи, способи та прийоми, які використовуються при проведенні судово-економічних експертиз". Експертом проведено розрахунки індексації відповідно до встановлених Порядком № 1078 від 17 липня 2003 року норм у межах компетенції експерта економіста. Для вирішення поставлених питань експерту було надано всі необхідні документи та особові картки грошового забезпечення позивача за період дослідження.
17. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
19. Рішення суду апеляційної інстанції в частині визнання протиправними дій, зобов`язання здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 1 серпня 2015 року по лютий 2017 року (включно), не є предметом касаційного оскарження.
20. Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
21. Згідно зі статтею 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
22. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
23. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
24. Частинами першою та другою статті 104 КАС України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертних досліджень та складення висновків експерта за результатами проведеного позасудового експертного дослідження визначається відповідно до законодавства.