ПОСТАНОВА
Іменем України
17 вересня 2020 року
Київ
справа №0840/3097/18
адміністративне провадження №К/9901/29762/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Усенко Є.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу № 0840/3097/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ВН-ГРАНІТ" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 1 квітня 2019 року (головуючий суддя - Калашник Ю. В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року (головуючий суддя - Бишевська Н. А., судді: Добродняк І. Ю., Семененко Я. В.),
ВСТАНОВИВ:
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 18 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року, задовольнив адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ВН-Граніт". Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 10 квітня 2018 року № № 0004801406, 0004811406, які винесені Головним управлінням ДФС у Запорізькій області. Також суд стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір в сумі 13425,93 грн.
Додатковим рішенням від 1 квітня 2019 року Запорізький окружний адміністративний суд частково задовольнив заяву ТОВ "Будівельна компанія "ВН-ГРАНІТ" про розподіл судових витрат. Стягнув на користь ТОВ "Будівельна компанія "ВН-Граніт" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області витрати на правничу допомогу, надану Адвокатським бюро "Станіслав Гришин", в сумі 15000,00 грн. В іншій частині у задоволенні заяви про розподіл судових витрат відмовив.
Постановою від 11 липня 2019 року Третій апеляційний адміністративний суд за результатами розгляду апеляційних скарг Головного управління ДФС у Запорізькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ВН-ГРАНІТ" додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 1 квітня 2019 року залишив без змін.
Не погодившись з додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 1 квітня 2019 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року, якою залишено без змін додаткове рішення, Головне управління ДФС у Запорізькій області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення в частині задоволених вимог і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви в цій частині.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що при задоволенні розміру витрат на правничу допомогу в сумі 15000,00 грн суди попередніх інстанцій не обґрунтували з чого складається зазначений розмір витрат, а при задоволенні вимог позивача керувалися лише принципом справедливості, складності справи та обсягу опрацьованого матеріалу, що призвело до прийняття неправильних рішень. Зазначає, що судами зроблений висновок, що надані акти прийому-передачі наданих за договором про надання правової допомоги не містять детального опису робіт, а тому не дають суду можливість встановити точний розмір витрат на правову допомогу в частині, що стосується безпосередньо адміністративної справи №0840/3097/18. Проте, всупереч цьому висновку, суди присудили на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 15000,0 грн, що є порушенням вимог статей 132, 134, 139 КАС України.
Позивач судові рішення в частині відмовлених вимог заяви про розподіл судових витрат не оскаржив, правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.
Ухвалою від 4 листопада 2019 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі.
Касаційна скарга розглядається відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 8 лютого 2020 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).
Згідно з частинами першою - третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.