ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2020 року
м. Київ
справа №826/16279/17
адміністративне провадження №К/9901/62433/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Єресько Л. О., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року (судді Федотов І.В., Літвіна Н.М., Сорочка Є.О.) у справі №826/16279/17 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Київської міської державної адміністрації про визнання незаконним та нечинним розпорядження,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (далі- позивачка), ОСОБА_2 (далі- позивач) звернулись до суду з адміністративним позовом до Київської міської державної адміністрації (далі - відповідач, КМДА), в якому просили визнати незаконним та нечинним з моменту прийняття розпорядження Київської міської державної адміністрації № 668 від 06 червня 2017 року "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)".
В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване розпорядження прийнято з порушенням процедури і неуповноваженою особою, зокрема, позивачі вважають, що законодавством повноваження на встановлення відповідних тарифів у місті Києві віднесено до відання виконавчих органів міських рад, натомість Київською міською радою VIII скликання власного виконавчого органу не утворювалось, а тому оскаржуваний акт є актом місцевого органу державної виконавчої влади або його голови, які законом не уповноважені встановлювати тарифи на житлово-комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2018 року у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскаржуване розпорядження прийнято відповідачем у межах його компетенції. Також суд першої інстанції вказав, що позивачами в адміністративному позову не зазначено посилань на порушення їх прав шляхом встановлення невідповідних чинному законодавству тарифів.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачі оскаржили його в апеляційному порядку.
Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2018 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 вересня 2018 року.
11 вересня 2018 року від представника відповідача - Глущенка Дмитра Віталійовича надійшло до суду апеляційної інстанції клопотання про зупинення провадження у справі № 826/16279/17 до набрання законної сили рішенням у справі № 826/8441/17.
Обґрунтовуючи заявлене клопотання, представник відповідача посилається на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/8441/17 скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації № 668 від 06 червня 2017 року, що є предметом розгляду цієї справи. На вказане рішення Київською міською державною адміністрацією подано 03 серпня 2018 року подано апеляційну скаргу. З огляду на зазначене, вважаючи, що справа № 826/16279/17 є похідною від справи № 826/8441/17, просив клопотання задовольнити.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року клопотання представника відповідача - Глущенка Дмитра Віталійовича про зупинення провадження у справі № 826/16279/17 задоволено.
Зупинено провадження в адміністративній справі № 826/16279/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Київської міської державної адміністрації про визнання незаконним та нечинним розпорядження, до набрання законної сили рішенням у справі № 826/8441/17.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що справа №826/8441/17 пов`язана зі справою №826/16279/17, оскільки предмет її розгляду стосується розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 668 від 06 червня 2017 року, що безпосередньо впливає на розгляд цієї адміністративної справи.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Скаржниця зазначила, що справа № 826/8441/17 з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2018 року хоча й стосується оскарження того ж самого розпорядження КМДА № 668 від 06 червня 2017 року, проте предмет і підстави позовів у вказаній та цій справах не збігаються. Так, у справі №826/8441/17 йдеться про скасування рішення органу місцевого самоврядування Виконавчого органу Київської міської ради з підстав відсутності його економічного обґрунтування, незаконності розподілу цін та тарифів в залежності від дати їх оплати споживачами.
У цій справі позов заявлено не до Виконавчого органу Київської міської ради, а до КМДА, оскільки на базі КМДА взагалі не було утворено Київрадою VIII скликання виконавчого органу. Отже, оспорюване розпорядження є актом місцевого органу виконавчої влади, а не органу місцевого самоврядування; крім того грубо порушено принцип державного регулювання тарифів (неприпустимості їх росту над ростом доходів). Зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у цій справі, тому зупинення провадження є безпідставним.
Позиція інших учасників справи.
Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Рух касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 16 вересня 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06 червня 2017 року N 668, зареєстрованим в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві від 12 червня 2017 р. за N 117/1709 відповідно до підпункту 2 пункту "а" частини першої статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", постанов Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року N 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", від 01 червня 2011 року N 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" з метою надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на належному рівні, для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій:
встановлено тарифи та структуру тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються підприємствами, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, що додаються;
включено позиції N 66 розділу "Дарницький район", N 19 "Деснянський район" Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, встановлених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 вересня 2014 року N 1078, зареєстрованих в Головному управлінні юстиції у місті Києві 20 жовтня 2014 року за N 42/1095 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06 березня 2015 року N 210);
визнано таким, що втратило чинність, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 квітня 2015 року N 442 "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)", зареєстроване в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 22 травня 2015 року за N 57/1168.
Згідно з пунктом 4 оскаржуваного розпорядження, воно набирає чинності з дня його оприлюднення.
12 червня 2017 року оскаржуване розпорядження зареєстровано в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві за № 117/1709.
Вважаючи оскаржуване розпорядження незаконним та нечинним позивачі звернулись до суду із позовом, вважають, що оскаржуване розпорядження прийнято з порушенням процедури і неуповноваженою особою, та за відсутності "Виконавчого органу Київської міської ради".
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX).