ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 804/4547/17
адміністративне провадження № К/9901/6934/19
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 804/4547/17
за позовом Криворізького центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення заборгованості, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, прийняту у складі судді Тулянцевої І.В. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: судді - доповідача Чумака С.Ю., суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 501074,69 грн. (заборгованість по списку № 1 - 498151,07 грн., по списку № 2 - 2923,62 грн.)
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року, позов задоволений. Стягнуто з Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь Криворізького центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списками № 1 та № 2 за період червень 2017 року у сумі 501074,69 грн., з яких: по списку № 1 - 498 151,07 грн., по списку № 2 - 2923,62 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року.
Згідно з розрахунками заборгованості сум по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій заборгованість відповідача за червень 2017 року становить по списку № 1 у сумі 498151,07 грн. та по списку № 2 у сумі 2923,62 грн.
Вказана сума заборгованості самостійно не сплачена відповідачем, що стало підставою для звернення позивача до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що спір у цій справі стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам гірничорятувального загону у порядку ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відтак обов`язку відповідача покривати витрати на виплату та доставку пенсій таким особам.
У поданій касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.
Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
Як встановлено, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Харківського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону (Харківський ВГР (АР) З), Марганецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (Марганецький СВГРЗ МНС України), Миколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (Миколаївський ВГРАРЗ ДСНС України), Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (Олександрійський ВГР (АР) З) в графі "Дані про юридичних осіб-правонаступників: повне найменування та місцезнаходження юридичних осіб-правонаступників, їх ідентифікаційні коди" зазначено: Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій, код ЄДРПОУ: 33873405, місцезнаходження: 50002, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Кобилянського, 223А.
Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 01 липня 2009 року № 443 "Про реорганізацію Харківського ВГР(АР)3 шляхом приєднання" встановлено, що Криворізький ВГР(АР)3 (який було перейменовано в Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій згідно з наказом ДСНС України № 215 від 13 травня 2013 року) є правонаступником прав і обов`язків Харківського ВГР(АР)3.
У 2013 році Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій України від 15 травня 2013 року № 224 було ліквідовано Марганецький спеціальний гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін, Миколаївський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін, Олександрійський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін шляхом приєднання до Криворізького воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону. Наказом ДСНС України від 13 травня 2013 року № 215 Криворізький воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін перейменований в Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Крім цього, Наказом від 15 травня 2013 року № 224 Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій визнаний правонаступником всього майна, прав та обов`язків вищезазначених загонів, що припиняють свою діяльність.
Згідно пункту 1.2 Статуту Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби з надзвичайних ситуацій, викладеним у новій редакції 2013 року, затвердженим Головою Державної служби з надзвичайних ситуацій 13 травня 2013 року та зареєстрованим 14 травня 2013 року за № 12271050012006963, Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - Загін) є правонаступником Криворізького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Марганецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Миколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, та підпорядкований ДСНС України.
Отже, судами належним чином встановлено питання правонаступництва та, відповідно, зроблено обгрунтований висновок, що позивачем правомірно направлено до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій розрахунки заборгованості сум по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по списку № 1 та списку № 2 за червень 2017 року по особам, що працювали в Криворізькому ВГРЗ, Олександрійському ВГРЗ, Марганецькому ВГРЗ, Харківському ВГРЗ, Миколаївському ВГРЗ.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації - робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", абз. 4 п. 1 ст. 2 якого передбачалось, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Водночас, відповідно до абз. 4 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.