ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 916/2052/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пількова К. М. - головуючого, Зуєва В. А., Чумака Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,
учасники справи:
прокурор - Савицька О.В. прокурор Офісу Генерального прокурора;
позивач - не з`явився;
відповідач - не з`явився.
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області
на ухвалу Господарського суду Одеської області (суддя Мостепаненко Ю. І.) від 23.07.2019
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду (головуючий - Діброва Г. І., судді: Разюк Г. П., Колоколов С. І.) від 10.10.2019 у справі
за позовом Заступника прокурора Одеської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (далі - Рада)
до Громадської організації "Отрада" (далі - ГО)
про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 17.07.2019 Прокурор в інтересах держави в особі Ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ГО, в якому просив розірвати укладений 20.06.2006 між Радою та ГО договір оренди земельної ділянки площею 5,1072 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, вул. Рибпортівська, 100 (далі - Земельна ділянка), зареєстрований у Книзі реєстрації договорів оренди землі за № 040552900014; зобов`язати ГО повернути Раді Земельну ділянку.
1.2. Позовна заява мотивована тим, що ГО (орендар) порушує умови Договору в частині заборони зводити на Земельній ділянці будь-які капітальні будівлі та споруди.
1.3. В обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави в цій справі Прокурор зазначав, що ГО не дотримується умов Договору та вимог земельного законодавства, а підставою представництва інтересів держави в особі Ради (уповноваженого суб`єкта владних повноважень) є її пасивна поведінка, оскільки вона не вжила заходів, спрямованих на повернення Земельної ділянки та розірвання Договору в судовому порядку.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.07.2019, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019, позовну заяву Прокурора повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2.2. Рішення судів мотивовані тим, що за змістом статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (далі - Закон) прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва та додержання ним порядку, передбаченого Законом; Прокурор не надав доказів, що Рада не має можливості самостійно захистити права держави (територіальної громади) у цьому випадку, а також доказів неналежності здійснення нею такого захисту; лист Ради від 28.05.2019 № 484 (далі - Лист № 484) не є доказом нездійснення нею своїх повноважень, оскільки цим листом Рада повідомила Прокурора, що ГО вчасно сплачує орендні платежі за Договором та не має відповідної заборгованості, у зв`язку з чим відсутні підстави для дострокового розірвання Договору та здійснення Прокурором заходів представницького характеру; в матеріалах справи міститься адресований Раді лист від 23.05.2019 № 05/1-1747вих19 (далі - Лист № 05/1-1747вих19), в якому повідомлялось, що Прокурор підготував позовну заяву в інтересах держави в її особі до ГО про розірвання Договору та зобов`язання повернути Земельну ділянку, та зазначалось, що позовну заяву найближчим часом буде скеровано до суду для розгляду по суті; матеріали справи не містять доказів направлення (вручення) Листа-05/1-1747вих19 Раді, тобто доказів виконання Прокурором приписів частини четвертої 23 Закону, а саме попереднього повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень про намір звернення до суду з позовом; Прокурор не довів необхідності захисту інтересів держави, не надав доказів наявності підстав, передбачених статтею 23 Закону, та не дотримався процедури попереднього звернення до суб`єкта владних повноважень, передбаченої частиною четвертою цієї статті.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. 30.10.2019 Заступник прокурора Одеської області подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.07.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 та передати справу для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.
4. Доводи Скаржника, викладені у касаційній скарзі
4.1. Суди неправильно застосували пункт 3 частини першої статті 131 Конституції України, статтю 23 Закону, а також порушили приписи частини четвертої статті 53 і статті 236 ГПК України, а їх висновки не відповідають обставинам справи, оскільки Рада не вчиняла будь-яких дій, спрямованих на розірвання Договору та повернення Земельної ділянки, що підтверджується листом прокуратури Одеської області від 10.05.2019 № 05/1-1524вих-19 (далі - Лист № 05/1-1524вих-19), яким Раду повідомлено про виявлені порушення вимог земельного законодавства та недотримання ГО умов Договору, що вказані у позові Прокурора. У відповідь на цей лист Рада направила Лист № 484, в якому зазначила, що не надавала будь-які дозволи або погодження на розміщення на Земельній ділянці об`єктів нерухомості, а така інформація у неї відсутня. Проте, з позовом до суду Рада не звернулась та не повідомила про намір такого звернення, що свідчить про нездійснення нею захисту інтересів держави. Нездійснення Радою з 10.05.2019 (дати повідомлення про виявлені порушення) заходів, спрямованих на розірвання Договору оренди і повернення Земельної ділянки в судовому порядку, є доказом її бездіяльності та підставою для представництва Прокурором інтересів держави в суді.
При цьому посилання суду апеляційної інстанції на відсутність доказів направлення Прокурором повідомлення в порядку статті 23 Закону на адресу Ради є неспроможними, оскільки Лист № 05/1-1747вих19 направлено на її адресу 17.07.2019, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на описі вкладення до позовної заяви.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5.1. 11.12.2019 ГО подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, оскаржувані ухвалу та постанову - без змін.
5.2. Відзив обґрунтований доводами, які подібні до мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
6. Розгляд справи Верховним Судом
6.1. Ухвалою Суду від 27.11.2019 відкрито касаційне провадження за скаргою Заступника прокурора Одеської області; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 12.12.2019; зупинено провадження у цій справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.
6.2. 26.05.2020 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 912/2385/18, повний текст якої оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20.07.2020.
6.3. Ухвалою Суду від 10.08.2020 провадження у справі поновлено; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 08.09.2020.
7. Встановлені судами обставини
7.1. Прокурор додав до позовної заяви Лист № 484, яким Рада повідомила його, що ГО вчасно сплачує орендні платежі за Договором та не має відповідної заборгованості, у зв`язку з чим відсутні підстави для дострокового розірвання Договору та здійснення прокуратурою заходів представницького характеру; Рада не надавала будь-які дозволи, погодження, тощо на розміщення об`єктів нерухомості на земельній ділянці, орендованій ГО, а така інформація у неї відсутня. Прокурор отримав цей лист 12.07.2019.
7.2. В матеріалах справи міститься адресований Раді Лист № 05/1-1747вих19, в якому повідомлялось, що Прокурор підготував позовну заяву в інтересах держави в її особі до ГО про розірвання Договору та зобов`язання повернути Земельну ділянку, та зазначалось, що позовну заяву найближчим часом буде скеровано до суду для розгляду по суті. Матеріали справи не містять доказів направлення (вручення) Листа № 05/1-1747вих19 та його отримання Радою до моменту подання позову.
8. Позиція Верховного Суду
8.1. Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
8.2. Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
8.3. Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
8.4. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).
8.5. Таким чином, відповідно до частини третьої статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.