ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/1426/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В.Г. - головуючого, Банаська О.О., Погребняка В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 за вх. № 4754/2020
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020
у складі колегії суддів: Верховець А.А. (головуючий), Пантелієнко В.О., Поляков Б.М.
та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2020
у складі судді Омельченко Л.В.
за заявою ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи,
ВСТАНОВИВ:
Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції
1. 31.01.2020 до Господарського суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) із заявою від 22.01.2020 б/н про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи.
2. 04.02.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху, встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, встановлено спосіб усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність шляхом подання до суду: копій документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30-ти розмірів мінімальної заробітної плати; відомостей про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках; відомостей про роботодавця (роботодавців) боржника; декларацій про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства за 2017-2019; доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
3. 02.03.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшло клопотання про надання більшого терміну для виправлення недоліків із додатковими документами до нього, а саме: копією ухвали Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 та доказами направлення клопотання про надання більшого терміну до банківських установ на 18-ти аркушах, список згрупованих відправлень з печаткою відділення зв`язку на 2-х аркушах.
4. 04.03.2020 через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 із супровідним листом надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові докази, а саме: список згрупованих відправлень з печаткою відділення зв`язку на 6-ти аркушах, описи вкладення у цінні листи на 75-ти аркушах.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
5. 11.03.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/1426/20 повернуто ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи з тих підстав, що заявником не було надано до суду доказів усунення недоліків, встановлених ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2020.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
6. 26.05.2020 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у справі № 910/1426/20 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у справі № 910/1426/20 залишено без змін. Матеріали справи № 910/1426/20 повернуто до Господарського суду міста Києва.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. 23.06.2020 ОСОБА_1 поштою направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у справі № 910/1426/20, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про неплатоспроможність фізичної особи.
8. Касаційна скарга мотивована тим, що, на думку скаржника, в обґрунтування неможливості своєчасного усунення недоліків заявник послався на те, що на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі № 910/1426/20 про усунення недоліків шляхом надання відомостей про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, він звернувся до всіх банківських установ України з проханням повідомити про наявність-відсутність рахунків.
9. Скаржник вказує, що вищенаведені дії вчинені ним у зв`язку з тим, що наразі законодавство не дає можливості отримати від державних органів єдиний перелік відкритих банківських рахунків.
10. Всього було направлено запити до 75 банківських установ (докази вчинення відповідних дій боржником були надані до заяви), однак через занадто стислі строки для виправлення недоліків - 10-ть днів з дня отримання зазначеної ухвали суду (в частині отримання, в тому числі, відомостей про всі наявні рахунки боржника, в тому числі депозитні рахунки, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках) відсутня можливість подання відповідних доказів.
11. Скаржник звертає увагу, що згідно з частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
12. Скаржник зазначає, що зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою.
13. Разом з тим, на думку скаржника, на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
14. При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд також не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк.
15. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/19.
16. Скаржник також вказує, що чинний ГПК України не містить положень щодо заборони на продовження встановленого судом строку для усунення недоліків заяви.
17. Зазначеним, на думку скаржника, спростовується висновок суду першої та апеляційної інстанцій про неможливість в даному випадку продовжити встановлений в ухвалі від 11.03.2020 строк для усунення недоліків.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
18. За приписами статті 295 ГПК України, подання письмового відзиву на касаційну скаргу є правом учасників справи. При цьому, відповідно до частини третьої наведеної статті процесуального закону відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень (рішення).
19. Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2020, у визначеному складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 910/1426/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 за вх. № 4754/2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020, прийняту за наслідками перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 (про повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та доданих до неї документів) в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу - протягом 10 днів від дати отримання ухвали про відкриття касаційного провадження.
20. Як вбачається з матеріалів справи (поштові повідомлення про вручення), учасники справи про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 за вх. № 4754/2020 (ухвалу Верховного Суду від 08.07.2020) та дату для подання відзиву були повідомлені належним чином та своєчасно. Проте, правом передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи не скористались, відзивів на касаційну скаргу не надали.
21. Відповідно до статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається, оскільки такі дії суперечать завданню господарського судочинства.
22. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").
23. Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", Сюрмелі проти Німеччини").
24. У рішенні ЄСПЛ у справі "Дія 97" проти України" зазначено, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів.
25. Такими нормами, у даному разі, є норми чинного ГПК України, якими, зокрема, врегульовано права та обов`язків учасників справи та порядок реалізації ними таких прав.
26. Згідно із частиною першою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
27. Об`єктом касаційного оскарження у цій справі є постанова Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020, прийнята за наслідками перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 (про повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та доданих до неї документів заявнику) у справі № 910/1426/20, яка відповідно до частини тринадцятої статті 8, частини п`ятої статті 301 ГПК України має розглядатися судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
28. Із метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням наведених рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, суд касаційної інстанції дійшов висновку про здійснення розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у цій справі у межах строків та порядку, встановленому статтею 306 ГПК України.
29. Суд констатує, що від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, що унеможливило або суттєво ускладнило б розгляд справи у встановлені процесуальним законом.
30. Колегією суддів Касаційного господарського суду враховано, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020, від 22.04.2020, від 04.05.2020, від 20.05.2020) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 22.06.2020 (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин.
31. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", з урахуванням змін і доповнень, установлено карантин на усій території України до 31.07.2020.
32. Україна є членом Всесвітньої організації охорони здоров`я - спеціалізованої установи ООН, яка 12.03.2020 оголосила про початок пандемії COVID-19 (http://www.euro.who.int/ru/health-topics/health-emergencies/coronavirus-covid-19/news/news/2020/3/who-announces-covid-19-outbreak-a-pandemic).
33. Згідно листа Голови Ради суддів України від 16.03.2020 № 9рс-186/20 та рішення Ради суддів України від 17.03.2020, яким затверджено "Рекомендації Ради суддів України щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб" з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, рекомендовано на період карантину встановити особливий режим роботи судів України, який передбачає, з поміж іншого:
- роз`яснення громадянам можливості відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливості розгляду справ в режимі відеоконференції;
- обмеження допуску в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань;
- обмеження допуску у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань;
- зменшення кількості судових засідань, що призначаються до розгляду протягом робочого дня;
- здійснення, по можливості, розгляду справ без участі сторін в порядку письмового провадження;
- приймання всіх необхідних документів в електронному вигляді на електронну адресу суду через дистанційні засоби зв`язку тощо.
34. Разом з тим, Суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.
35. У свою чергу постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 - перевезення пасажирів метрополітенами.
36. Наведене свідчить про часткове усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.
37. Крім того, слід зауважити, що поштові оператори під час дії встановленого карантину не припинили роботу, а лише змінили її графік та порядок отримання/вручення поштових відправлень.
38. У той же час судом також враховано, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
39. При цьому згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
40. Цей Закон набрав чинності 17.07.2020, відповідно встановлений Законом 20-денний термін для продовження процесуальних строків закінчився 06.08.2020.
41. Тому колегією суддів розглядається ця справа за відсутності відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_1 .
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
42. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
43. Оцінивши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
44. Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
45. Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
46. Згідно з частиною першою статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.