ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 42/662
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Львова Б.Ю.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської державної адміністрації
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 [колегія суддів: Михальська Ю.Б. (головуючий), судді Скрипка І.М., Тищенко А.І.]
прийняту за наслідками перегляду ухвали господарського суду міста Києва від 24.12.2019
за скаргою приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі
зі справи № 42/662
за позовом приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - Товариство)
до Київської міської державної адміністрації (далі - Адміністрація) та Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про стягнення 145 271 180,38 грн,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У зв`язку з перебуванням судді Селіваненка В.П. у відпустці склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.09.2020, який наявний в матеріалах справи.
Короткий зміст вимог
Товариство звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Адміністрації та Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 145 271 180,38 грн заборгованості з різниці в тарифах за послуги з водопостачання та водовідведення.
Короткий зміст ухвал судів першої та апеляційної інстанцій
Господарський суд міста Києва рішенням від 26.01.2010, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2010, позов Товариства задовольнив частково. Стягнув з Адміністрації на користь Товариства 145 271 180,38 грн збитків, 25 500,00 грн витрат зі сплати судового збору та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2010 було видано наказ від 12.05.2010.
В подальшому Товариство звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ДВС) щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.12.2019 відмовив у задоволенні скарги Товариства на дії ДВС у справі № 42/662.
Не погоджуючись із судовим рішенням Товариство звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.12.2019.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 02.06.2020 (враховуючи ухвалу про виправлення описок від 11.06.2020) апеляційну скаргу Товариства на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі № 42/662 задоволено. Ухвалу господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі № 42/662 скасовано. Скаргу Товариства на дії ДВС щодо повернення наказу господарського суду міста Києва від 12.05.2010 № 42/662 стягувачу без прийняття до виконання задоволено. Визнано дії ДВС щодо повернення наказу господарського суду міста Києва від 12.05.2010 № 42/662 стягувачу без прийняття до виконання незаконними. Зобов`язано ДВС відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 12.05.2010 № 42/662. Стягнуто з Адміністрації на користь Товариства 1 921,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ доручено господарському суду міста Києва.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
Адміністрація, (з урахуванням додаткових пояснень) посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме статей 129, 344 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та неврахування висновків щодо застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 в частині стягнення з Адміністрації судового збору за подання апеляційної скарги.
Вимоги касаційної скарги Адміністрація обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що предметом розгляду в даному випадку були дії ДВС, а не Адміністрації і суд апеляційної інстанції задовольнив скаргу Товариства на дії ДВС, а тому на підставі приписів статті 344 ГПК України судовий збір за розгляд зазначеної скарги мав бути покладений на ДВС. При цьому Адміністрація посилається на висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 13/156-10, від 15.03.2018 у справі № 638/1841/14-ц, від 04.03.2020 у справі № 752/22214/16-ц.
Від Товариства надійшов відзив на касаційну скаргу в якому останній зазначає, що судовий збір мав бути розподілений судом апеляційної інстанції з урахуванням приписів статті 344 ГПК України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.