ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 910/12125/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Шевчик О.Ю.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Укртрансгаз",
представник позивача - Никеруй Т.М., адвокат (довіреність від 23.01.2020 № 1-2254, свідоцтво від 02.06.2017 № 000188),
відповідач-1 - приватне акціонерне товариство "Укренергозбут",
представник відповідача-1 - Бондар Е.А., адвокат (довіреність від 14.09.2020 № 14/09, свідоцтво від 17.08.2018 № 3804),
відповідач-2 - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін-Інвест",
представник відповідача-2 - Бондар Е.А., адвокат (довіреність від 14.09.2020 № 14/09, свідоцтво від 17.08.2018 № 3804),
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін-Інвест"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2020 (головуючий Коробенко Г.П., судді: Агрикова О.В. і Кравчук Г.А.)
у справі № 910/12125/19
за позовом акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз")
до: 1) приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" (далі - ПАТ "Укренергозбут");
2) товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін-Інвест" (далі - ТОВ "ФК "Фін-Інвест"),
про визнання недійсним договору.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
АТ "Укртрансгаз" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Укренергозбут" та ТОВ "ФК "Фін-Інвест" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 15.04.2019 (далі - Договір), укладеного ПАТ "Укренергозбут" та ТОВ "ФК "Фін-Інвест".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- за умовами Договору ТОВ "ФК "Фін-Інвест" (новий кредитор) набуває статусу постачальника природного газу, оскільки останній має право вимагати від АТ "Укртрансгаз" (боржника) поставити природний газ у кількості 305 000 000 куб. м споживачам нового кредитора;
- господарська діяльність, пов`язана з постачанням природного газу, провадиться виключно за умови отримання відповідної ліцензії, а у ТОВ "ФК "Фін-Інвест" така ліцензія відсутня, тобто Договір не може бути укладений з ТОВ "ФК "Фін-Інвест", оскільки останній не має необхідного обсягу цивільної дієздатності, а отже, на думку ТОВ "ФК "Фін-Інвест", Договір укладений з порушенням вимог статей 203, 227 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що є підставою для визнання Договору недійсним судом;
- для надання послуг транспортування природного газу обов`язковим є наявність між сторонами (замовником та оператором газотранспортної системи - АТ "Укртрансгаз") укладеного договору на транспортування природного газу в редакції типового договору транспортування природного газу, затвердженого регулятором, відповідно до положень статті 32 Закону України "Про ринок природного газу", тому відсутність у нового кредитора та його споживачів відповідних договорів з АТ "Укртрансгаз" унеможливлює виконання зобов`язання боржником, а отже, Договір є правочином, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, що відповідно до статті 234 ЦК України є ознакою фіктивності правочину;
- зобов`язання між АТ "Укртрансгаз" та ПАТ "Укренергозбут" за угодою від 21.09.1999 № 32-99/8/3-440/1 (далі- Угода) були повністю припинені після спливу терміну дії Угоди, а саме 31.12.1999, тому з 01.01.2000 у ПАТ "Укренергозбут" не існувало жодних прав вимоги за Угодою;
- обов`язок АТ "Укртрансгаз" поставити природний газ у кількості 305 000 000 куб. м споживачам ПАТ "Укренергозбут" за його вказівками виник не на підставі зобов`язань відповідно до Угоди, а на підставі судового рішення - рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі № 17/32.
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.12.2019 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції мотивоване необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2020 рішення господарського суду міста Києва від 09.12.2019 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним Договір, укладений ПАТ "Укренергозбут" та ТОВ "ФК "Фін-Інвест".
Постанова суду апеляційної інстанцій обґрунтована тим, що Договір укладений ПАТ "Укренергозбут" та ТОВ "ФК "Фін-Інвест" з порушення вимог частин першої, другої статті 203 та статті 227 ЦК України, оскільки згідно із статтею 9 Закону України "Про ринок природного газу" юридична особа в даному випадку повинна мати ліцензію на постачання природного газу, а її відсутність унеможливлює відступлення права вимоги за Угодою, що є підставою для визнання Договору недійсним відповідно до статті 215 ЦК України.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "ФК "Фін-Інвест" звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а також на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2020, рішення господарського суду міста Києва від 09.12.2019 залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові:
- неправильно застосував положення статті 9 Закону України "Про ринок природного газу" у взаємозв`язку із статтями 203, 227 ЦК України у подібних правовідносинах, у яких відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування вказаних норм права;
- безпідставно послався на правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 904/148/18 та від 10.07.2018 у справі № 922/3535/15, оскільки у вказаних справах та у даній справі різні обставини.
АТ "Укртрансгаз" подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Від ПАТ "Укренергозбут" відзив на касаційну скаргу не надходив.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 10.09.2020 № 29.3-02/2058 у зв`язку з відпусткою судді Селіваненка В.П. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 910/12125/19, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакової І.В. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Львова Б.Ю.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 21.09.1999 дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (правонаступником якого є АТ "Укртрансгаз) як виконавцем та закритим акціонерним товариством "Укренергозбут" (правонаступником якого є ПАТ "Укренергозбут") як замовником укладено Угоду, за умовами якої виконавець приймає в 1999 році природний газ (далі - газ) від замовника в обсязі 215 000 000 тис. куб.м. Виконавець приймає газ від замовника на пунктах приймання-передачі газу та транспортує його по газотранспортній системі споживачам, при цьому сумарний обсяг газу, розподіленого по споживачах, у тому числі по інших постачальниках газу (у випадку продажу газу замовником іншим постачальникам газу), у звітному місяці повинен дорівнювати об`єму газу, що надійшов до виконавця від замовника в цьому звітному місяці.
Рішенням Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі № 17/32, яке набрало законної сили 14.02.2007 визнано за закритим акціонерним товариством "Укренергозбут" (правонаступником якого є ПАТ "Укренергозбут") право власності на природний газ у кількості 305 000 000 куб.м, який знаходиться у газотранспортній системі дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"; зобов`язано дочірню компанію "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" поставити природний газ у кількості 305 000 000 куб.м споживачам закритого акціонерного товариства "Укренергозбут" за його вказівками.
На виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва видано наказ від 21.03.2007 № 17/32, який пред`явлено до виконання до Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, за яким відкрито виконавче провадження № 17800349.
15.04.2019 ПАТ "Укренергозбут" як первісним кредитором та ТОВ "ФК "Фін-Інвест" як новим кредитором укладено Договір.
Відповідно до пункту 2.1 Договору в порядку та на умовах, передбачених цим договором, первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває всі права, що належать первісному кредитору за Угодою та підтверджені рішенням Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000, постановою Арбітражного суду міста Києва від 02.11.2000, постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2002, постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2007 у справі № 17/32, наказом господарського суду міста Києва від 21.03.2007 № 17/32, який пред`явлено до виконання до Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, за яким відкрито виконавче провадження № 17800349.
Згідно з пунктом 2.2 Договору в результаті укладення договору новий кредитор набуває всі права, що належать первісному кредитору за Угодою, а також за рішенням Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000, постановою Арбітражного суду міста Києва від 02.11.2000, постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2002, постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2007 у справі № 17/32, наказом господарського суду міста Києва №17/32 від 21.03.2007, зокрема, набуває право вимагати від боржника поставити природний газ у кількості 305 000 000 куб. м споживачам нового кредитора за його вказівками.
Пунктом 2.4 Договору передбачено, що перехід прав від первісного кредитора до нового кредитора за цим договором відбувається в момент його підписання.
Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним Договору.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що:
- за своєю правовою природою Угода є договором перевезення вантажу трубопроводами [глава 32 Господарського кодексу України (далі - ГК України)], за яким АТ "Укртрансгаз" є перевізником, а ПАТ "Укренергозбут" - вантажовідправником, а відповідно до чинного законодавства набуття статусу вантажовідправника не потребує отримання спеціального дозволу, тобто ліцензії на здійснення такої діяльності, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог про наявність підстав для визнання Договору недійсним з підстав, передбачених статтею 227 ЦК України;
- Угода не регулює відносини щодо постачання газу і її предмет не стосується переходу права власності на газ;
- за Угодою ТОВ "ФК "Фін-Інвест" є замовником, а тому його господарська діяльність не підлягає ліцензуванню відповідно до положень чинного законодавства;
- відсутні підстави вважати, що сторони Договору не мали наміру створювати правові наслідки, які обумовлювалися цим правочином, через їх недоведеність;
- Договір не порушує суб`єктивних цивільних прав чи охоронюваних законом інтересів АТ "Укртрансгаз";
- положення Угоди не містять застереження щодо заборони відступати право вимоги за нею без згоди АТ "Укртрансгаз";
- закінчення строку дії Угоди не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно із статтею 599 ЦК України, частиною першою статті 202 ГК України такою підставою є, зокрема, виконання, проведене належним чином.
Однак з висновком суду першої інстанції в частині того, що за своєю правовою природою Угода є договором перевезення вантажу трубопроводами (глава 32 ГК України), за яким АТ "Укртрансгаз" є перевізником, а ПАТ "Укренергозбут" - вантажовідправником, а відповідно до чинного законодавства набуття статусу вантажовідправника не потребує отримання спеціального дозволу, тобто ліцензії на здійснення такої діяльності, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог про наявність підстав для визнання Договору недійсним, передбачених статтею 227 ЦК України не погодився суд апеляційної інстанції, посилаючись на те, що правове регулювання заміни кредитора на підставі правочину здійснюється статтями 512-519 ЦК України, які поширюються на всі види зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення.
Виходячи з того, що майнові права є самостійним об`єктом цивільних прав (стаття 177 ЦК України), норми про відступлення права вимоги містять додаткові правила до тих положень, що закріплені у нормах про правочин, за яким первісний кредитор відступає своє право вимоги новому кредитору, і мають перед ними пріоритет. З огляду на це, відступлення права вимоги можуть втілюватись у різні цивільно-правові договори: купівлі-продажу, міни, дарування права вимоги, факторингу тощо.
Відповідно до умов оскаржуваного Договору новий кредитор набув усі права первісного кредитора за Угодою, які підтверджені рішенням Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000, постановою Арбітражного суду міста Києва від 02.11.2000, постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2002, постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2007 у справі № 17/32, наказом Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 № 17/32, який пред`явлено до виконання до Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, за яким відкрито виконавче провадження № 17800349.
Водночас, юридичні особи, як і інші учасники цивільних відносин - фізичні особи, мають правоздатність та дієздатність. Ці якості характеризуються певною специфікою, однією з яких є виникнення правоздатності і дієздатності одночасно з моменту її створення.
За загальним правилом, закон визначає універсальний характер правоздатності юридичної особи, що дає їй можливість брати участь у будь-яких цивільних правовідносинах.
Відповідно до частин першої-третьої статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії)
Згідно з частиною першою статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом
Частиною першою статті 626 ЦК України договором визнається домовленість двох чи більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Тобто виникнення прав за договором залежить від покладених ним на сторін обов`язків, які, у сукупності, і визначають правову природу договору.
Згідно з пунктом 1.1 Угоди вона визначає порядок передачі замовником природного газу до газотранспортної системи виконавця, а також умови транспортування природного газу по території України споживачам, яким замовник за укладеними договорами постачає газ.
Пунктом 3.2 Угоди передбачено, що договори на транспортування газу територією України із виконавцем укладають споживачі, яким замовник поставляє в 1999 році газ отриманий від постачальників газу.
Замовник зобов`язується передбачити у договорах на поставку природного газу із споживачами умови, що споживачі укладуть договори на транспортування газу з газотранспортним підприємством ДК "Укртрансгаз" та підприємствами з газопостачання та газифікації.
Відповідно до пункту 3.6 Угоди замовник зобов`язується протягом 10 днів з моменту укладення даної угоди надати виконавцю відомості про споживачів і об`єми газу, які планується поставити споживачам у 1999 році в межах об`ємів газу, зазначених у пункті 2.1 даної угоди.
Згідно з пунктами 2, 3.2 спільного рішення, а саме: постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) від 18.12.1998 № 1624; наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України (далі - Держнафтогазпром) від 20.12.1998 № 257 "Про умови діяльності постачальників природного газу у 1999 році" (далі - Постанова/Наказ), право на постачання природного газу на ринку України надається постачальникам - юридичним особам усіх форм власності, які зареєстровані на території України як суб`єкти підприємницької діяльності згідно з законодавством України та зобов`язуються дотримуватись установленого на 1999 рік порядку забезпечення природним газом народного господарства і населення України та виконувати ці Умови.
Спільне рішення (Постанова/Наказ) НКРЕ та Держнафтогазпрому щодо права претендента на постачання природного газу приймається на засіданні комісії з представників НКРЕ і Держнафтогазпрому та оформляється підписанням Держнафтогазпромом з постачальником угоди на право постачання природного газу на ринку України (додається), яка діє у 1999 році з часу її реєстрації в НКРЕ до отримання ліцензії НКРЕ на відповідний вид діяльності.
Пунктами 4.1, 4.2 Постанови/Наказу передбачено, що постачальники природного газу зобов`язані укласти договори зі споживачами на постачання всього обсягу заявленого на 1999 рік природного газу.
Укласти з ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДКП "Київгаз" договори на транспортні послуги й відповідно до умов договорів забезпечувати своєчасну оплату послуг із транспортування природного газу до споживачів України.
Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 15.12.1998 № 1978 "Про порядок забезпечення природним газом народного господарства і населення у 1999 році" постачальниками природного газу можуть бути юридичні особи всіх форм власності, які на підставі чинного законодавства та з урахуванням цього порядку отримали ліцензію НКРЕ на право здійснення відповідних видів підприємницької діяльності.
Згідно з пунктом 9 вказаної постанови газотранспортні підприємства НАК "Нафтогаз України" та державного комунального підприємства "Київгаз", зокрема, забезпечують транспортування газу відповідно до порядку використання газотранспортної системи за договорами з постачальниками газу або споживачами.
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у 1999 році постачальником було визначено юридичну особу, яка здійснює постачання природного газу на підставі отриманої ліцензії Держнафтогазпрому/НКРЕ на здійснення такої діяльності, тобто до такої юридичної особи встановлюються спеціальні вимоги.
Також обов`язковою умовою здійснення діяльності з постачання є наявність укладених договорів із споживачами та договору на транспортування природного газу, тобто постачальник обтяжений взятими на себе зобов`язаннями щодо постачання споживачам природного газу.
За умовами Угоди у сторін виникають зобов`язальні правовідносини: ЗАТ "Укренергозбут" надає заявку ДК "Укртрансгаз" на транспортування певного обсягу природного газу споживачам замовника, а у ДК "Укртрансгаз" виникає обов`язок транспортувати природний газ на підставі заявки; ДК "Укртрансгаз" зобов`язувалась здійснити транспортування природного газу за замовленням замовника споживачам ЗАТ "Укренергозбут", а не безпосередньо останньому.
Отже, Угода була укладена саме з постачальником природного газу (ЗАТ "Укренергозбут"), який мав відповідну ліцензію з Держнафтогазпромом.
Пунктами 27, 28 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" постачальник природного газу - це суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу.